10.11.25
Справа № 635/10104/21
Провадження № 2/635/999/2025
10 листопада 2025 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
секретар судового засідання - Устіч О.Л.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Аніщенко Катерина Михайлівна,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - адвокат Котляр Андрій Олексійович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, стягнення компенсації та визнання права власності, -
ОСОБА_1 пред'явила до суду позов до ОСОБА_2 , який з часом уточнила, в якому просить:
-встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 період з 01.01.2004 по 30.06.2021;
- в порядку поділу спільного сумісного майна:
- стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію вартості 1/2 частини садового будинку (загальна площа 194,9 кв.м., житлова площа 54,7 кв.м.) та земельної ділянки (площа 0,12 га, кадастровий номер 6325155800:02:003:0016) розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 896 015 грн. 56 коп.;
- визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки (площа 0,1095 га, кадастровий номер 6325157900:00:024:0137) розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26 травня 1998 року вона розірвала шлюб з ОСОБА_3 . Від шлюбу з ОСОБА_3 є син ОСОБА_4 . З ОСОБА_3 позивач припинила підтримували шлюбні відносини і спільне проживання на початку 1997 року, а шлюб розірвали 26 травня 1998 року. До розірвання шлюбу позивач стала проживати з відповідачем ОСОБА_5 , жили в квартирі АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_1 , її мамі і сину в порядку приватизації. Відповідач на той час мав лише частку в однокімнатній квартирі батьків, що розташована в АДРЕСА_4 , том у сторони вирішили проживати в квартирі позивача. 05 листопада 1997 року позивач разом з мамою і сином продали належну квартиру АДРЕСА_3 і переїхали у будинок по АДРЕСА_5 , який було придбано як недобудова. Покупцем зазначена мама позивача ОСОБА_6 , на підставі договору купівлі продажу N?-2-346 від 11 вересня 1997 року. Домоволодіння розташоване на земельній ділянці пл. 550 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 . В будинку проживали ОСОБА_1 , її син і відповідач. Гроші, які були отримані від продажу квартири АДРЕСА_3 були витрачені на добудову будинку і його облаштування, а також на придбання іншої земельної ділянки. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою підприємцем 05.03.1999 року, тобто на час спільного проживання з відповідачем, ОСОБА_1 займалася підприємницькою діяльністю та була платником єдиного податку. 10 липня 2007 році для будівництва будинку в АДРЕСА_6 було оформлено кредит, який позивач отримала у банку «ОТП БАНК» в м. Харкові суму 50000 дол. США, що еквівалентно у гривнях 252500.00 грн. Усіма питаннями оформлення будинків і їх продажу займався відповідач. На нього оформлялись під будівництво земельні ділянки, натомість оплачувала усі роботи по будівництву позивач. На забезпечення кредитного договору, боржником по якому була ОСОБА_1 , було укладено договір іпотеки N? PCL-CNL700|500|2007 від 10.01.2007 року. Предметом договору іпотеки був житловий будинок по АДРЕСА_5 , власником якого став відповідач на підставі договору купівлі - продажу від 29.09.2006. В договорі іпотеки зазначено: « Фактичні сімейні відносини» «FIDR» - проживання жінки і чоловіка однією сім?єю, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі». 26.04.2007 року відповідно до договору купівлі-продажу N?1-1423 від 26.04.2007 року будинок по АДРЕСА_5 було продано. Гроші за продаж будинку отримав ОСОБА_2 від покупця ОСОБА_7 в сумі 782750 грн. ОСОБА_1 погасила кредит за рахунок частини грошей від продажу будинку, тобто частина цих грошей пішла на погашення кредиту, а інша частина на будівництво третього будинку, який розташувався за адресом АДРЕСА_7 , навпроти раніше збудованого і який був пізніше також продано. На початку 2014 року сторони розпочали будівництво будинку за адресом: садове товариство «Слобода», буд N? НОМЕР_3 , селищної ради Березівська, Харківського району і в 2015 році закінчується будівництво, цей будинок будувався для проживання сторін. 05.09.2016 року виготовлено технічний паспорт на садовий будинок, площею 182,25 кв.м., з гаражем, господарчими будівлями на земельній ділянці N? НОМЕР_3 в садовому товаристві «Слобода», НОМЕР_9 селищної ради Березівська Харківського району, Харківської області. Договір купівлі продажу земельної ділянки було укладено з ОСОБА_2 , з цільовим призначенням, «для ведення садівництва» та 30 липня 2014 року було посвідчено приватним нотаріусом Глуховцевою Н.В. кадастровий номер 6325155800:02:003:0016, позивач займалась внутрішнім облаштуванням будинку. В період будівництва другого і третього будинків, після продажу будинку по АДРЕСА_5 сторони проживали з відповідачем разом в орендованих квартирах, спочатку по АДРЕСА_8 , потім по АДРЕСА_9 . Крім того, за період спільного проживання ветеринарне обслуговування тварин сторони здійснювали у ветеринарній клініці «Нафаня» за адресою: АДРЕСА_10 куди приїздили здебільшого разом. Крім того, ОСОБА_1 , як підприємець мала майно, яке також приносило дохід, а саме на ринку «Лоск» торгові павільйони, які були продані в інтересах сім?ї у 2019 році, продаж здійснено за 18000 дол. США. Гроші від продажу кафе, павільйонів позивач віддала відповідачу. Також, позивач мала у особистій власності автомобілі, які відповідач завозив із-за кордону, та оформлював на ОСОБА_1 , як подарунки до днів народження, проте приблизно у 2008 році останній був продано, а весь цей час до часу розірвання наших стосунків позивач користувалась автомобілями які відповідач завозив із-за кордону для продажу. Будинок за адресою: АДРЕСА_1, селищної ради Березівська Харківського району, як і земельна ділянка, придбана під будівництво будинку, були зареєстрований на відповідача, як і інше майно, яке придбавали сторони. Відповідач з 2005 року ніде не працював, підприємницькою діяльністю не займався. 27.06.2019 року відповідач придбаває на своє ім?я земельну ділянку за адресом АДРЕСА_2 для здійснення підприємницької діяльності-(СТО). Колишній чоловік, батько дитини, утримував сина, оплачував його навчання. Відповідач увесь час був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Тільки на час оформлення кредиту і іпотеки реєструвався в будинку по АДРЕСА_5 , а після продажу будинку знову зареєструвався за старою адресою. Позивач зазначає, що вона вісім років працювала на державній службі ДЕБ ЮЖД, а потів 28 років була підприємцем. Майно яке було придбано в період з 1998 року по 2020 рік оформлялося на відповідача. У лютому 2021 року відповідач повідомив, що більше не бажає підтримувати стосунки з позивачем та бажає піти, у квітні 2021 року стосунки різко погіршилось і в травні 2021 року відповідач пішов. 04.02.2021 будинок позивача пограбували та зникли грошові кошти на суму близько 70000 доларів США, зараз триває слідство. Станом на 27.09.2021 року, дата подання позовної заяви, за відповідачем було зареєстроване наступне нерухоме майно:
- будинок за адресою: АДРЕСА_1, селищної ради Березівська, Харківського району, площею 182,25 кв.м., з гаражем, господарчими будівлями на земельній ділянці N? НОМЕР_4 в
- земельна ділянка N? НОМЕР_3 , з цільовим призначенням, «для ведення садівництва», кадастровий номер 6325155800:02:003:0016, розташована за адресою: АДРЕСА_1, селищної ради Березівська, Харківського району ;
- земельна ділянка, кадастровий номер 6325157900:00:024:0137, розташована по АДРЕСА_2 , з розташованою на ній нежитловою спорудою (СТО).
Крім цього згідно відповіді РСЦ ГСЦ МВС в Харківський області від 25.08.2021 за ОСОБА_2 зареєстровані та перебувають на обліку 9 транспортних засобу, які також придбавались в період проживання однією сім?ю.
18.10.2021 відповідач відчужив на користь ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу, серія та номер: 4157, виданий приватним нотаріус Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Н.В. будинок за адресою: АДРЕСА_1, селищної ради Березівська, Харківського району, площею 182,25 кв.м., з гаражем, господарчими будівлями на земельній ділянці НОМЕР_10;
- земельна ділянка N? НОМЕР_3 , з цільовим призначенням, «для ведення садівництва», кадастровий номер 6325155800:02:003:0016, розташована за адресою: АДРЕСА_1, селищної ради Березівська, Харківського району.
Відповідач достовірно знав про існування законних вимог до поділу спільного майна, коли здійснював фіктивне переоформлення будинку, який будувався в період спільного проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбі.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що виходячи з законодавчого визначення поняття сім'ї та членів сім'ї, зважаючи на тісну єдність і тісний зв'язок між особами, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, відповідач погоджується, що відносини, які склалися між позивачкою та ним у період з 2004 року по травень 2018 року були сімейними, на які поширюються підстави виникнення певних прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно, яке було придбано ними в цей період. Проте, відповідач заперечує, що відносини, які фактично існували між позивачем та ним з травня 2018 року по 30.06.2021 року відповідали критеріям сімейних відносин, як на тому наполягає позивач. Адже, в цей період часу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали ані спільного бюджету, не вели спільного господарства, не приймали участь у спільних витратах на утримання житла та його ремонту, та фактично не дбали один про одного. З травня 2018 по 30.06.2021 сторони не проживали однією сім'єю, адже не були пов'язані спільним побутом, не мали спільних прав і обов'язків, а були змушені деякий час мешкати в одному житловому будинку, площа якого (194,9 м.кв.) дозволяла окреме їх проживання як сусідів, зважаючи на ту обставину, що на відчуження земельної ділянки № НОМЕР_4 в садовому товаристві "Слобода" НОМЕР_3 Березівської селищної ради Харківського району Харківської області, на якій розташований садовий будинок, з гаражем і господарчими будівлями, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2017 року по справі №635/8384/16-ц було накладено заборону відчуження у будь-який спосіб, що унеможливило на певний період продаж будинку для подальшого придбання окремого житла для кожного. Заборона відчуження земельної ділянки була скасована судом ухвалою від 19 лютого 2021 року. При цьому, з травня 2018 року відповідач ОСОБА_2 мав стосунки з іншою жінкою ОСОБА_9 , був пов'язаний з нею спільним побутом і мав взаємні права та обов'язки, та в подальшому у них народився син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто з травня 2018 року відповідач не мав жодних відносин із позивачкою, окрім ділових, обумовлених продажєм будинку, в якому вони тривалий час проживали. Сторонами за спільною згодою було прийнято рішення про продаж будинку, у зв'язку з чим було зроблено оголошення на сайті DOM.RIA, що підтверджується роздруківками інформації про оголошення № 19739530 та оплатою рахунків за нього в подальшому за продовження термінів оголошення. Та обставина, що позивачка проживала та продовжує проживати в вищевказаному будинку не може впливати на сутність правовідносин сторін, адже, ОСОБА_1 і по цей час відмовляється в добровільному порядку звільнити будинок по АДРЕСА_11 , та навіть після його продажу ОСОБА_8 , який є законним власником будинку та земельної ділянки під ним. Таким чином, позивач і відповідач проживали разом однією сім'єю в період: з січня 2004 по травень 2018 р. 29 грудня 2006 року позивач продала, а відповідач купив житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_5 . З цього приводу, відповідачем було надано письмову заяву до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глуховцевої Н.В., яка посвідчувала договір купівлі-продажу, про те, що на момент купівлі житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_5 , ОСОБА_2 в шлюбі не перебуває та спільно однією сім'єю з жінкою не проживає. Цими письмовими доказами підтверджується та обставина, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично поділили належне їм майно, яке було придбане ними з початку їх спільного проживання у результаті здійснення спільних витрат та ведення спільного господарства. На кінець 2006 року сторони провели повний розрахунок по понесеним ними витратам, а тому відповідач вважає, що майно, яке було придбано в період з початку 2004 року по кінець 2006 року, фактично було поділено між ними у спосіб, який сторони визначили на їх власний розсуд. У результаті поділу, ОСОБА_2 отримав у приватну власність житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_5 , а позивачка ОСОБА_1 отримала грошові кошти, які були нею витрачені на цей будинок. Оскільки весною 2007 року сторони відновили стосунки та знову почали проживати разом, ОСОБА_2 за згодою ОСОБА_1 , отримав кредит для будівництва житлового будинку на належній відповідачу ОСОБА_2 на праві особистої (приватної) власності земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_12 . 10 січня 2007 року за № CNL-700/500/2007 сторонами було оформлено кредит в ЗАТ "ОТП Банк" у розмірі 50 000 дол. США, строком повернення до 10 січня 2017 року. Цільове призначення - придбання будівельних матеріалів на будівництво нового будинку. По даному кредиту позивачка виступила позичальником, а відповідач ОСОБА_2 виступив майновим поручителем, який передав в іпотеку Банка належний ОСОБА_2 на праві особистої (приватної) власності житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_5 , вартість якого була визначена у 186 358 грн. 26.04.2007, зі згоди банка, з метою погашення кредиту, відповідачем був проданий житловий будинок по АДРЕСА_5 , про що було укладено договір купівлі-продажу з гр. ОСОБА_7 . Будинок проданий за суму 782 750 грн., про що зазначено в договорі купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Н.В. за реєстр. № 1-1423 та заявою ОСОБА_2 , посвідченою тим же нотаріусом за реєстр. № 2-1971, від 26.04.2007. Грошові кошти були направлені на погашення кредитної заборгованості. Після продажу житлового будинку, деякий час сторони мешкали у знайомого відповідача - ОСОБА_11 , в смт. Пісочин, а з початку 2008 року в недобудованому будинку в "Санро", НОМЕР_11, будівництво якого було завершено лише в 2011 році. У 2012 році з'ясувалося, що проживання в будинку в садовому товаристві "Санро", № НОМЕР_11, стало провокувати у позивачки приступи астми, оскільки дубовий ліс фактично знаходився у дворі будинку. У зв'язку з чим, указаний будинок, разом із земельною ділянкою під ним, були продані знайомому відповідача на умови розстрочення, про що було укладено договори купівлі-продажу 29 грудня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 . За рахунок отриманих від продажу грошових коштів було розпочато будівництво наступного будинку в садовому товаристві Санро, але вже на відстані більш віддаленій від лісу. Наприкінці 2012 році будівництво нового будинку АДРЕСА_13 було завершено, будинок було введено в експлуатацію. 15 липня 2014 року цей будинок також був проданий знайомому відповідача, про що ОСОБА_2 та ОСОБА_13 уклали договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, реєстр. №№ 1443, 1445. 30.07.2014 року відповідач ОСОБА_2 придбав іншу земельну ділянку, загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 6325155800:02:003:0016 у садовому товаристві "Слобода" № НОМЕР_3 на території сщ/ради Березівська у Харківському районі Харківської області, на якій почав будівництво нового будинку. До завершення будівництва цього (нового) будинку сторони були вимушені тимчасово мешкати в іншому будинку, який винаймали по АДРЕСА_2 . У процесі будівництва нового будинку з'ясувалося, що грошових коштів отриманих від продажу попереднього будинку та земельної ділянки № НОМЕР_5 в садовому товаристві "Санро" на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області в розмірі 369 228 грн. та 36 047 грн., на будівництво нового будинку не вистачає. У зв'язку з чим, сторонами було прийнято рішення про отримання в позику у ОСОБА_14 75 000 доларів США, терміном на сім років, які в подальшому були використані в будівництві будинку у садовому товаристві "Слобода". Наприкінці 2016 року будівництво нового будинку за вказаною адресою було завершено та його було введено в експлуатацію. Право приватної власності відповідача на садовий будинок загальною площею 194,9 кв.м., житловою площею 54,7 кв.м. у садовому товаристві "Слобода" буд. № НОМЕР_3 на території сщ/ради Березівська у Харківському районі Харківської області було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Щодо поділу майна, набутого в період спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу зазначає, що розмір компенсації визначений позивачкою на підставі довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 16 квітня 2024 року, що є Додатком 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу ІІІ), унікальні реєстраційні номери: 201-20240416-0007656254; 201-20240416-0007656429. Проте, позивачем не враховано, що 26.04.2007 при погашенні кредиту в ЗАТ «ОТП Банк» у розмірі 50 000 доларів США (пункти 34, 35) були використані особисті грошові кошти ОСОБА_2 у розмірі 782 750 грн, отримані ним 29 грудня 2006 року від продажу належного йому на праві особистої приватної власності житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_5 , який ОСОБА_2 купив у позивачки ОСОБА_1 за суму 186 358 грн., отже, указана суму грошових коштів у розмірі 782 750 грн повинна бути врахована при поділі майна подружжя. Також, як на дату припинення сімейних відносин з позивачкою, так і на дату вирішення цього спору судом, у позивачки та відповідача існують спільні грошові зобов'язання перед позикодавцем ОСОБА_14 у розмірі 75 000 доларів США, які були отримані в борг строком на сім років, але до цього часу так і не повернуті, проте були використані для будівництва будинку у садовому товаристві "Слобода" № НОМЕР_3 на території сщ/ради Березівська у Харківському районі Харківської області (пункт 42). Станом на 09 травня 2024 року сума спільного боргу позивача та відповідача у розмірі 75 000 доларів США за офіційним курсом НБУ 39,3828 становить еквівалент 2 953 710 гривень. Указана суму спільного боргу перед ОСОБА_14 також повинна враховуватися при поділі майна подружжя. Таким чином, із суми заявленої позивачем до компенсації у розмірі 896 015, 56 грн повинна бути врахована сума у розмірі 782 750 грн, яка була отримана від продажу особистого майна відповідача та використана на потреби сім'ї в повному обсязі, а також врахована частина суми спільного боргу у розмірі 2 953 710 грн, що становить 1 476 855 грн. Позивач не має права на грошову компенсацію вартості спільного майна, а також не має права на поділ майна, яке було набуто у приватну власність ОСОБА_2 після припинення фактичних сімейних відносин з позивачкою, а саме на земельну ділянку, кадастровий номер 6325157900:00:024:0137, розташовану по АДРЕСА_2 , з розташованою на ній нежитловою спорудою. Згідно договору купівлі-продажу від 27 червня 2019 року, укладеного з ОСОБА_15 , указана земельна ділянка була придбана ОСОБА_2 за ціну у розмірі 159 000 грн., для будівництва житлового будинку, господарської будівлі та господарських споруд. Указана земельна ділянка була придбана позивачем 27.06.2019, тобто після припинення сімейних відносин з позивачкою ОСОБА_1 , і під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 , з якою у відповідача в подальшому народився син, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, грошові кошти для придбання та забудови зазначеної земельної ділянки ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_16 . Розмір позики становить 50 000 доларів США. Оскільки борг до теперішнього часу не повернутий, то оригінал боргової розписки зберігається у позикодавця ОСОБА_16 . Оскільки доводи позивачки не підтверджені належними доказами, є безпідставними і спростовуються фактичними обставинами справи та наданими відповідачем ОСОБА_2 доказами, то позовна заява задоволенню не підлягає.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2021 р.заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2021 р. позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 січня 2022 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 лютого 2022 р.заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 за N 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, територіальна підсудність справ Харківського районного суду Харківської області та визначена за Полтавським районним судом Полтавської області.
На підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 29.08.2023 дану справу передано до Харківського районного суду Харківської області для розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2023, для розгляду даної справи визначено суддю Савченка Д.М.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2023 р. справу прийнято до провадження судді Савченка Д.М.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 грудня 2023 р. клопотання представника відповідача - адвоката Котляра Андрія Олексійовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 грудня 2023 р. клопотання представника позивача - адвоката Коваля Олександра Юрійовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференція - задоволено.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 квітня 2024 р. в порядку забезпечення позову, накладено заборону на відчуження земельної ділянки площею 0,1095 га, кадастровий номер 6325157900:00:024:0137, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до набранням законної сили рішенням суду у даній справі.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 червня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 квітня 2024 року доручено Оболонському районному суду м.Києва забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позов, просив відмовити в його задоволенні.
Інших заяв та клопотань від сторін не надійшло.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що з позивачкою підтримує дружні стосунки. З відповідачем знайома приблизно з 96-97 р.р., коли прийшла в гості до позивачки, яка представила його як свого чоловіка. Зі сторонами підтримувала дружні відносини, спільно родинами їздили відпочивати. Разом сторони жили до 2021 року, коли свідкові зателефонувала позивачка і повідомила, що ОСОБА_18 пішов від неї. Свідок зателефонувала ОСОБА_18 , той підтвердив, що вони розстались. ОСОБА_19 дуже довіряла Едуардові, з її слів, вона продала свій бізнес і всі гроші віддала йому. Коли він пішов, то залишив ОСОБА_19 свою кредитну картку для покупок. Станом на 2021 рік речі ОСОБА_18 були в будинку, свідок їх там бачила.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що є сином позивачки, відповідач - його вітчим. Відповідач почав жити з ними, коли свідкові було приблизно 9 років. Спочатку мешкали в квартирі, потім будували будинок, переїхали в новий будинок на Червоній алеї. Разом мама і вітчим побудували чотири будинки. З ними свідок мешкав у першому і другому будинках, приблизно до 2010 року, потім приїздив до них у гості в останній будинок, де мама живе зараз. Вони жили разом до 2021 року, їздили разом на море. Мама завжди працювала, у неї було кафе на ринку ОСОБА_20 . Коли вони розійшлись, мама зателефонувала свідкові і повідомила, що ОСОБА_18 пішов, це був шок, чому це сталось, свідок не знає.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що підтримує дружні стосунки з відповідачем, знайомий з позивачкою, дружили сім'ями, познайомились десь у 2000-х роках. ОСОБА_19 з ОСОБА_18 жили разом, свідок з друзями бували у них в гостях. Відносини в них зіпсувались приблизно в 2018-2019 роках, до ковіду. Зі слів ОСОБА_18 , були проблеми через ревнощі. Зі слів ОСОБА_18 , вони припинили спільне проживання на початку 2018 року. Свідок продав свій будинок, були гроші, і він позичив їх ОСОБА_18 для будівництва власного СТО, позичив 50 тис. доларів на рік, це було на початку 2019 року, свідок бачив будівництво. Розписка про позику датована 2020 роком, бо за рік ОСОБА_18 не розрахувався, тому оформили розписку, гроші до теперішнього часу не повернуті.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який розірвано 26 травня 1998 р., копія свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_6 від 26.05.1998.
ОСОБА_1 з 05.03.1999 зареєстрована як ФОП, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серія НОМЕР_7 .
10 січня 2007 року за № CNL-700/500/2007 сторонами було оформлено кредит в ЗАТ "ОТП Банк" у розмірі 50 000 дол. США, строком повернення до 10 січня 2017 року. Цільове призначення - придбання будівельних матеріалів на будівництво нового будинку. По даному кредиту позивачка виступила позичальником, а відповідач ОСОБА_2 виступив майновим поручителем, який передав в іпотеку Банка належний ОСОБА_2 на праві особистої (приватної) власності житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_5 , вартість якого була визначена у 186 358 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 28.07.2021, довідка №267982479 (далі-Інформація), земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим №6325155800:02:003:0016, ОСОБА_2 набув на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2014, укладеного між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 з одного боку та ОСОБА_2 з іншого, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевої Н.В.
Зазначені відомості також підтверджуються копією відповідного договору.
На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №6325155800:02:003:0016, збудовано будинок загальною площею 194,9 кв.м., житлова площа 54,7 кв.м., право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі декларації готовності об'єкта експлуатації серії та номер ХК142162630259, виданий 21.09.2016, видавник Департамент ДАБІ у Харківській області; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 05.09.2016, видавник КП «ХРБТІ».
За договором купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , останній придбав земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №6325155800:02:003:0016, та житловий будинок за вказаною адресою. Вартість нерухомості зазначена 566900,00 грн.
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 16.04.2024, вартість спірної земельної ділянки кадастровий №6325155800:02:003:0016 та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 16.04.2024 становить 1 792 031,11 грн.
Відповідно до договору позики від 01.11.2014, укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_2 , останній взяв в борг кошти в сумі 75000 доларів США, з терміном повернення до 01.11.2021.
Відповідно до Інформації, а також копії договору, право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий №6325157900:00:024:0137, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2019, укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Глуховцевою Н.В. Ціна договору склала 159000 грн.
Згідно з п.1.3. вказаного договору, цільове призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відповідно до п.4.6 вказаного договору, покупець повідомив, що на момент придбання земельної ділянки в шлюбі не перебуває та спільно однією сім'єю з жінкою не проживає.
Суду надано копію розписки від 12.06.2020, відповідно до якої ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_16 кошти в сумі 50000 доларів США, що еквівалентно 1329500 грн., зобов'язавшись повернути до 12.06.2021.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_10 , батьком якого зазначено відповідача, матір'ю ОСОБА_9 .
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
При цьому застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Отже, вимогами процесуального закону визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов'язок суду.
Як встановлено судовим розглядом, спір між сторонами виник з приводу визначення періоду спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання придбаного відповідачем в цей період спірного майна спільною сумісною власністю сторін та розподілу цього майна.
Щодо вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 01.01.2004 по 30.06.2021.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Прикінцеві положення» Сімейного кодексу України, цей Кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності Цивільним кодексом України, тобто з 01.01.2004 року.
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01.01.2004 року, норми Сімейного кодексу України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набуття ним чинності.
Положення Кодексу про шлюб та сім'ю України не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім'єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.
Зазначене положення передбачене Сімейним кодексом України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу про шлюб та сім'ю України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Таким чином, факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу набув юридичного значення після набрання чинності СК України та ЦК України, тобто з 01.01.2004 року. Кодекс про шлюб та сім'ю УРСР не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу.
З огляду на вказане, встановлення факту проживання однією сім'єю у період до 01.01.2004 року не передбачено Кодексом законів про шлюб та сім'ю України.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.03.2020 року (справа № 303/2865/17), від 28.10.2020 року (справа № 280/705/17), від 10 лютого 2021 року (справа № 204/5407/17).
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до положень ст.1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Згідно положень ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
При цьому, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із подружжя, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім'ї" ) визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
За змістом статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Суд зазначає, що позиція позивачки щодо спільного проживання з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 01.01.2004 по 30.06.2021 підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , які підтвердили факт спільного проживання сторін в цей період, а також перепискою позивачки з абонентом «Варлам» за липень 2021 року, в якій остання повідомляє про те, що « ОСОБА_23 пішов від неї, приблизно місяць тому».
Відповідач визнав факт спільного проживання з позивачкою однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1997 року по травень 2018 року, зазначивши, що після цього вони проживали разом у спірному будинку як сусіди, їх відносини не були сімейними, оскільки вони вже ухвалили рішення розійтися, але не мали змоги продати будинок через накладення на нього судового арешту, остаточно він виїхав з будинку у червні 2021 року.
До пояснень відповідача в частині того, що після травня 2018 року до червня 2021 року вони разом з позивачкою мешкали в спірному будинку як сусіди, суд ставиться критично, оскільки вони є непереконливими і спростовуються дослідженими у справі доказами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стороною позивачки доведено належним чином факт спільного проживання з відповідачем з кінця 90-років та червень 2021 року, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо встановлення факту спільного проживання з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 по 30.06.2021 підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача компенсації вартості частини
спірного садового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1
Як встановлено судом, вказану земельну ділянку відповідач придбав за договором купівлі-продажу 30.07.2014 для будівництва на ній житлового будинку для спільного проживання з позивачкою однією сім'єю. Будівництво житлового будинку на цій земельній ділянці завершено 21.09.2016, що підтверджено Декларацією про готовність до експлуатації, після чого відповідачем зареєстровано право власності на будинок на своє ім'я, 18.10.2021 відповідач продав житловий будинок і земельну ділянку ОСОБА_8 .
Стороною відповідача під час судового розгляду визнано, що спірна земельна ділянка придбана і будівництво житлового будинку на ній здійснювалось для проживання сім'ї позивача і відповідача.
Оскільки частиною 3 статті 61 СК України визначено, що у випадку, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд приходить до висновку, що спірна земельна ділянка і житловий будинок є об'єктами спільної сумісної власності подружжя, частки в якій є рівними відповідно до приписів частини 1 статті 70 СК України.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 по справі № 755/20923/14-ц, при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів, витребування цього майна у третіх осіб з підстав його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна.
Враховуючи відчуження спірного будинку і земельної ділянки відповідачем без згоди позивачки, належним способом захисту прав останньої є стягнення з відповідача компенсації частини вартості відчуженого без її згоди майна.
На підтвердження вартості спірного майна позивачкою надано Довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, згідно з якими вартість спірної земельної ділянки та житлового будинку станом на 16.04.2024 становить 1 792 031,11 грн., 1/2 частина становить 896 015,56 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
Доводи сторони відповідача про необхідність зменшення суми компенсації вартості проданих без згоди позивачки земельної ділянки і житлового будинку на 782 000 грн., які були сплачені особисто відповідачем на погашення кредиту банку від 2007 року, а також врахувати борг відповідача перед ОСОБА_14 від 01.11.2014 в сумі 75 тис. доларів, які було витрачено на будівництво спірного будинку, судом до уваги не приймаються, оскільки доказів того, що ОСОБА_2 було сплачено на користь банку 782 000 грн. на погашення позики, яка бралась в інтересах сім'ї, матеріали справи не містять, також суду не надано доказів того, що позика в сумі 75 тис. доларів від ОСОБА_24 на підставі розписки від 01.11.2014 витрачена відповідачем в інтересам сім'ї.
Щодо визнання за позивачкою права власності на частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2
Як встановлено судом, спірна земельна ділянка придбана відповідачем 27.06.2019 (під час проживання з позивачкою однією сім'єю без реєстрації шлюбу) для будівництва станції технічного обслуговування автомобілів, тобто для використання у власній господарській та підприємницькій діяльності.
Як повідомив відповідач, вказана земельна ділянка була придбана ним за свої особисті кошти, позичені в ОСОБА_16 (50 000 доларів США на підставі розписки від 12.06.2020).
Як пояснив свідок ОСОБА_16 суду, ці гроші насправді ОСОБА_2 отримав за рік до написання розписки, на початку 2019 року, але, оскільки за рік не повернув, була оформлена розписка від 12.06.2020.
До тверджень відповідача та свідка ОСОБА_16 про одержання ОСОБА_2 даної позики на початку 2019 року суд ставиться скептично, оскільки вони є непослідовними і суперечать матеріалам справи, зокрема, тексту розписки від 12.06.2020 про одержання ОСОБА_2 від ОСОБА_16 позики в сумі 50 000 доларів США, а також переписці відповідача з ОСОБА_16 , в якій ОСОБА_25 підтверджує отримання 50 000 доларів США саме 12.06.2020 та в якій співрозмовники обговорюють, в якій валюті краще одержати позику.
Таким чином, наданими суду доказами підтверджується отримання ОСОБА_2 позики в сумі 50 000 доларів США від ОСОБА_16 саме 12.06.2020, тобто через рік після придбання спірної земельної ділянки.
Оскільки переконливих доказів того, що вказана земельна ділянка придбана відповідачем за власні кошти, суду не надано, слід дійти висновку, що на спірну земельну ділянку розповсюджується дія презумпції спільності майна чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі, встановлена частиною 1 статті 74 СК України, у зв'язку з чим вимоги позивачки про визнання за нею права власності на спірної земельної ділянки підлягають задоволенню.
Згідно з квитанцією №ПН249 від 21.12.2021, при пред'явленні позову позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 13166,00 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати в сумі 11024,20 грн. підлягають стягненню з відповідач на корить позивача, натомість сума судового збору 2141,80 грн. є надмірно сплаченою (враховуючи зміну позовних вимог) та може бути повернута за відповідною заявою.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, стягнення компенсації та визнання права власності - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 01.01.2004 по 30.06.2021.
В порядку поділу спільного сумісного майна стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості (однієї другої) частини садового будинку та земельної ділянки, кадастровий номер 6325155800:02:003:0016, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 896 015 (вісімсот дев'яносто шість тисяч п'ятнадцять) грн. 56 коп.
В порядку поділу спільного сумісного майна визнати за ОСОБА_1 право власності на (одну другу) частину земельної ділянки, площа 0,1095 га, кадастровий номер 6325157900:00:024:0137, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в сумі 11024 (одинадцять тисяч двадцять чотири) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_14 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_15 , РНКОПП НОМЕР_1 .
Суддя Д.М. Савченко