Справа № 635/3703/23
Провадження № 2/635/1219/2025
07 листопада 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Лук'яненко С.А.
секретар судового засідання Пальчук Е.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з опалення та гарячого водопостачання,-
Позивач КП «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.01.2015 по 30.04.2023 у розмірі 54338,70 гривень, а також судовий збір у сумі 2684 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції №1875-ІV від 24.06.2004 року за період до 01.05.2019 року, в редакції №2189-VІІ від 09.11.2017 року за період з 01.05.2019 року, та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, що регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачами, які отримують ці послуги, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстровані відповідачі. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати зазначених послуг відповідачами виникла заборгованість у розмірі 54338 гривень 70 коп., що утворилась за період з 01.01.2015 року по 30.04.2023 року.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 червня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
26 червня 2023 року від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких зазначено наступне. Відповідач ОСОБА_2 заперечує щодо наявності заявленого позивачем боргу в розмірі 54338,70 гривень та сплати судового збору в сумі 2684,00 гривень, вважає, що не доведено наявності заявленого боргу, не надано доказової бази в повному обсязі, відсутній двосторонній договір та схеми розрахунків. Зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом під час воєнного стану на території України, постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2022 року №206 встановлено, що нарахування інфляційних витрат та трьох процентів річних за несвоєчасне та/або не повне внесення населенням плати за житлово-комунальних послуг у разі оплати або оплати не в повному обсязі забороняється. В той же час позовні вимоги охоплюють період з січня 2015 року по квітень 2023 року, чим порушено строки позовної давності. Також ОСОБА_2 зазначила, що позивач посилається на договір-приєднання, тобто оферта, що має невідомі умови з постійними їх змінами на користь КП «Харківські теплові мережі», які підписанні останнім в одноособовому порядку. Отже, відповідач ОСОБА_2 у письмових запереченнях вказала, що публічний договір - приєднання є офертою , яка нею не акцептована та не підписана, остання не брала на себе зобов'язань і відповідальності стосовно умов, вказаних в договорі - приєднання. Вважає, що позовні вимоги позивача є неправомірними, необґрунтованими та бездоказовими, а тому задоволенню не підлягають.
06 жовтня 2023 року відповідачем ОСОБА_2 надано додаткові пояснення, в яких зазначила, що вважає себе неналежним відповідачем в даній справі, адже ніяких публічних договорі не укладала, зобов'язань по сплаті заборгованості не приймала. В якості доказів до позовної заяви не додано ніяких відповідних бухгалтерських документів, відсутні підтвердження нарахуван , ціноутворення тарифів та їх розрахунок.
31.10.2023 року від представника позивача - КП «Харківські теплові мережі» за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла відповідь на письмові заперечення відповідача, в яких вказав наступне. Кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто фактично здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Між Відповідачем, як отримувачем послуг з теплопостачання та КП «Харківські теплові мережі», як постачальником згаданих послуг, виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії і гарячої води, які регулюються Цивільним Кодексом України (далі ЦК), Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (далі Правила), Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії». У зв'язку з набранням чинності постанов Кабінету Міністрів України про затвердження Типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії та Типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води (від 08.09.2021 № 1022 та № 1023) на сайті КП «Харківські теплові мережі» https://hts.kharkov.ua/ було оприлюднено публічний Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та публічний Індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води. Згадані договори є публічними договорами приєднання, а відповідно особливістю даного виду договорів є те, що його умови не підлягають узгодженню зі стороною, що приєднується, тобто споживачем. Розрахунок суми боргу або переплат формується програмним забезпеченням, встановленим у КП «Харківських теплових мережах» в автоматичному режимі, на підставі наявних об'єктивних даних, що формуються за звітній період у відповідності з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року № 315 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.12.2018 року за № 1502/32954. Як вбачається з Відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, що додана до позовної заяви, протягом 2015,2016,2017,2018,2019,2020,2021,2021,2023 років по квартирі АДРЕСА_2 здійснювалось часткове погашення заборгованості. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Таким чином, перебіг позовної давності переривається вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність за вимогами про стягнення заборгованості з оплати ЖКП переривається у разі часткового погашення боржником відповідної заборгованості. Таким чином, період з 01.01.2015 року по 30.04.2023 року не є пропущеним, оскільки Відповідач періодично вчиняв дії, що свідчать про визнання ним боргу та вчиняв дії, направлені на виконання обов'язків по утриманню свого помешкання в якому зареєстрована та проживає.
Представник позивача Карачевцев В.Є., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, на адресу суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явились, про день та час слухання справи повідомлялись своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, причини неявки суду не повідомили.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання відповідачів, які не повідомили про причини неявки та не подали відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачі є користувачами послуг теплопостачання за адресою АДРЕСА_1 . Облік нарахувань здійснюється за особовим рахунком № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я ОСОБА_1 . В даному приміщенні зареєстровані відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями, отриманими з Єдиного державного демографічного реєстру та Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України.
Як вбачається зі змісту відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, у зв'язку з неповною та несвоєчасною оплатою таких послуг відповідачем, утворилась заборгованість за надані послуги з теплопостачання та гарячу воду за період з 01 січня 2015 року по 30 квітня 2023 року у розмірі 54338,70 грн.
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно Закону Україні «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, що регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово- комунальних послуг (виконавець), і фізичної та юридичного особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.1Закону України «Про житлово-комунальніпослуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з п. п. 1, 5 ч. 2 ст.7Закону України «Про житлово-комунальніпослуги» індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальніпослуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з вимогами абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором .
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону №2189-VIII).
Отже, відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов'язку оплачувати надані послуги.
Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2951цс15 від 20 квітня 2016 року.
Статті 68, 162 Житлового Кодексу України, Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. № 572, п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення зобов'язують наймача, власника й орендаря житлового приміщення сплачувати житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги. Плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії, або затверджених нормативів (норм) споживання.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачі належним чином свої зобов'язання щодо оплати послуг з теплопостачання у повному обсязі не здійснювали, сплачували заборгованість частково та не регулярно, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилась заборгованість за надані послуги з теплопостачання.
Щодо заяви відповідача ОСОБА_2 про застосування судом до вимог КП «Харківські теплові мережі» строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.
Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб'єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).
Спеціальна позовна давність визначена статтею 258 ЦК України.
Як свідчать матеріали справи, датою звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною позовною заявою є 30.05.2023, тобто під час дії карантину. Ці обставини є загальновідомими та доказуванню не підлягають.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався, в тому числі станом на дату введення військового стану в Україні.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.
Оскільки 17.03.2020 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» №530-ІХ (Закон №530), який набирав чинності з дня його опублікування 17 березня 2020 року, Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні» карантин було визнано форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), тому саме з 17 березня 2020 року має застосовуватися правило п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України щодо зупинення строків позовної давності.
Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною позовною заявою 30.05.2023 року та період нарахування останнім заборгованості, що становить з 01.01.2015 по 30.04.2023, трирічний строк позовної давності щодо платежів за період з 01.01.2015 по 28.02.2017 року включно позивачем пропущено.
Враховуючи викладене, стягненню підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з 01.03.2017 по 30.04.2023 (в межах позовних вимог), яка згідно наданого позивачем розрахунку, який відповідачем не спростовано, складає 47867,64 грн.
При обчислені строку позовної давності судом були враховані положення статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до яких, плата за комунальні послуги (послуги з теплопостачання) нараховується щомісячно, а отже перебіг позовної давності починається після не сплати (часткової оплати) чергового платежу з 01.03.2017.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн., оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2364,33 грн. (88,09%), по 788,11 грн. з кожного.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з опалення та гарячого водопостачання - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» суму заборгованості за послуги постачання теплової енергії та гарячої води у розмірі 47867 (сорок сім тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень 64 копійки.
В іншій частині позову- відмовити
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у розмірі по 788 (сімсот вісімдесят вісім) гривень 11 копійок з кожного.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, МФО 351823, р/р НОМЕР_2 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Суддя С.А.Лук'яненко