Справа № 645/5342/25
Провадження № 2/645/2737/25
10 листопада 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Костіної І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Бугай К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача ТОВ ««Діджи фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 820970 від 13.02.2022 року у розмірі 8 262,85 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 13.02.2022 року між TOB «Слон Кредит» та ОСОБА_1 , укладений договір № 820970 про надання споживчого кредиту. Підписанням Договору ОСОБА_1 , підтвердив, що він ознайомлений з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", код ЄДРПОУ 42350798, Ліцензія на надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, видана згідно з Розпорядженням Нацкомфіпослуг від 25.10.2018 №1891, яка розміщена на сайті Фінансової Компанії: https://sloncredit.ua/, в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов'язався виконувати його умови. За умовами вказаного договору ТОВ «Слон Кредит» зобов'язався надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Зокрема умовами договору встановлено, що позичальнику надається кредит у розмірі 6 100,00 грн, строком кредитування на 730 дні. з датою повернення 13.02.2024 року. 23.07.2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі договору факторингу № 2307-24 відступило право вимоги за ердитни договором № 820970, а ТОВ «Діджи фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 8 262,85 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3 661,67 грн.; заборгованість за відсотками становить 4 601,18 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.
Ухвалою суду від 20.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на підставі наявних в справі доказів. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач повідомлений про час та місце слухання справи своєчасно та належним чином, представник позивача надав згоду на ухвалення заочного рішення, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 13.02.2022 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 820970.
Положеннями п. 1.2. Договору встановлено, що на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з п.1.3. Договору сума кредиту(загальний розмір) складає 6 100,00 грн, тип кредиту кредит.
Відповідно до п.1.4. Договору строк кредиту - 730 дні, з кінцевим терміном повернення 13.02.2024 року. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
У п.1.5. Договору визначено тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти: з дати укладення договору до 13.03.2022 року -0,01 % в місяць, (0,12 % річних); з 14.03.2022 року і до кінця строку надання кредиту 138% річних.
У п. п. 1,7 та 1.8. Договору зазначені орієнтовна реальна річна процентна ставка -220,62% та орієнтовна загальна вартість кредиту 16 981,55 грн.
Відповідно до п.2.1Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом перерахування у розмірі 6 100,00 грн на поточний рахунок повивача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .
Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором В392.
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. №2646_240726142455 від 26.07.2024 року, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 13.02.2022 року 11:05:54 на суму 6 100,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.uа -137564341, призначення платежу: зарахування 6 100,00 грн на картку НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за кредитним договором № 820970 від 13.02.2022 ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 8 262,85 грн, з яких: 3 661,67 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4 601,18 грн - заборгованість за відсотками.
23.07.2024 року між «Діджи фінанс» та ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) укладено договір факторингу № 2307-24, за яким клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.
За п. 4.1. Перехід права вимоги переходить від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «Діджи фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в додатку 1 до цього договору, за умови виконання Фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування, передбачених розділом 3 договору.
Відповідно до витягу з Додатку до вказаного договору ТОВ «Діджи фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 820970 від 13.02.2022 на суму 8 262,85 грн.
Згідно платіжної інструкції № 9082 від. 30.07.2024 ТОВ «Діджи фінанс» перерахувало кошти в розмірі 259 407,02 грн. ТОВ «Слон кредит» за оплату згідно з договором факторингу № 2307-24 від 23.07.2024.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 820970 від 13.02.2022 року у розмірі 8 262,85 грн.
Щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу, судом встановлено таке.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, у матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги адвокатом Лівак І.М. ТОВ «Діджи Фінанс» № 42649746 від 01.01.2025, копія Додаткової угоди № 820970 від 30.05.2025 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025; Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості в сумі 6000 грн., копія акту № 820970, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Згідно копії акту№ 820970 про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокат Лівак І.М. надала ТОВ «Діджи Фінанс» такі правові послуги щодо боржника: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, формування додатків до позовної заяви, вартість цих послуг визначена в сумі 6 000,00 грн.
У постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 сформовано висновок, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
При цьому, судом враховано, що відповідач заперечень проти розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, свій процесуальний обов'язок щодо доведення неспівмірності витрат не виконав.
Отже позивачем доведені заявлені до стягнення з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн. та підлягають присудженню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2422, 40 грн підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247 ч. 2, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1645416 від 05 червня 2024 року у розмірі 129 029 (сто двадцять дев'ять тисяч двадцять дев'ять) гривень 99 (дев'яносто дев'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконстуктора І. Сікорського, 8.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 10.11.2025.
Суддя І.Г. Костіна