Справа № 645/4667/25
Провадження № 1-кп/645/465/25
07 листопада 2025 р. м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 ,
законного представника потерпілої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221170000320 від 03.02.2025 року, за обвинуваченням:
неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, -
У провадженні Немишлянського районного суду м.Харкова знаходиться кримінальне провадженні відносно неповнолітнього ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді домашнього арешту. В якості підстав для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого прокурор посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 152 КК України, та те, що у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Законний представник та представник потерпілої підтримали позицію прокурора.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення вказаного клопотання.
За результатом розгляду клопотання прокурора суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування або продовження запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 1 ст. 492 КПК України за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
Суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, а саме - можливість запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Неповнолітній ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, і санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, злочин вчинив відносно малолітньої особи, а отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.
Окрім цього, існує наявний обґрунтований ризик того, що оскільки ОСОБА_5 відома адреса місця проживання всіх свідків та потерпілої, є підстави вважати, що обвинувачений може незаконно впливати на учасників провадження, які під його тиском можуть дати неправдиві свідчення, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому, суд вважає недоведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачений раніше не був засуджений.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обрання запобіжного заходу має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Запобіжний захід може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Таким чином, спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обрані та продовжені запобіжного заходу, суд доходить висновку про можливість продовження запобіжного захожу у вигляді домашнього арешту.
Суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1,3.ч.1ст.177 КПК України на даному етапі розгляду справи буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки завдання, для виконання якого прокурор звернувся з цим клопотанням, зокрема, запобігти вчиненню обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, може бути виконане саме шляхом продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на обвинуваченого відповідних обов'язків, які передбачені законодавцем для запобігання вказаним ризикам.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 196, 199, 314, 309, 372, 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити неповнолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та заборонити обвинуваченому залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду в період часу з 19.00 год. до 07.00 год. наступного дня, строком на 60 днів - тобто до 05.01.2026 року (включно).
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) не залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду в період часу з 19.00 год. до 07.00 год. наступного дня;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3) утриматися від спілкування з потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні.
Ухвалу направити для виконання до ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківський області.
Роз'яснити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_5 та його законному представнику ОСОБА_6 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали - до 05.01.2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її постановлення, а обвинуваченим - в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 10.11.2025.
Суддя ОСОБА_1