Справа № 645/5322/21
Провадження № 4-с/645/23/25
Іменем України
04 листопада 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м.Харкова у складі:
Головуючого - судді Феленко Ю.В.,
за участю
секретаря судових засідань - Рікунової Є.Е.,
представника скаржника - адвоката Баранова Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 , на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Баранов Д.М., звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 24.01.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадник С.О.; зупинити дію оскаржуваної постанови (до моменту розгляду судом).
Скарга обґрунтована наступним.
Судовим наказом Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24.10.2021 по справі 645/5322/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 06 серпня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Органом ДВС здійснюється ВП №67439720 з примусового виконання аліментів.
У скарзі зазначено, що боржник ОСОБА_1 ще у 2021 році звернувся до Фрунзенського районного суду м.Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини. На час звернення до суду з цією скаргою, справа №645/8231/21 розглядається Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду.
У зв'язку із оспорюванням батьківства, накопилася заборгованість, і за таких обставин державним виконавцем 24.01.2023 було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про що боржнику не було повідомлено. У період з 17.05.2022 по 28.05.2025 солдат ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією та приймав участь у бойових діях задля відсічі збройної агресії рф, що підтверджується відповідним записом у військовому квитку.
Скаржник вважає, що обмеження його у праві керування транспортним засобом, суперечить п.п.1, 2, 3 ч.10 ст. 71 Закону «Про виконавче провадження», якими тимчасове обмеження боржника у праві керуваня транспортними засобами не може бути застосовано в разі: 1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Представник боржника неодноразово звертався до Шевченківського ВДВС, із заявами про скасування оскаржуваної постанови на підставі п.3 ч.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», але звернення залишились без уваги, тому змушений звернутись до суду з даною скаргою за відновлюванням свого порушеного права.
Також скаржник просить поновити строк звернення з цією скаргою, оскільки причини такого пропуску вважає поважними, а саме: на момент винесення оскаржуваної постанови боржник перебував на фронті, а після звільнення з ЗСУ боржник неодноразово через представника намагався врегулювати у досудовому порядку допущені порушення, тобто використав усі передбачені законом заходи досудового врегулювання, які не дали ніяких результатів.
Суд визнає поважними причини пропуску строку для звернення до суду зі скаргою, зазначені скаржником та вважає за необхідне поновити такий строк.
Ухвалою суду від 07.10.2025 скаргу прийнято до розгляду та призначено у судове засідання.
14.10.2025 від представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на скаргу, в якому він просив відмовити у задоволенні скарги. В обґрунтування своєї позиції, представником Шевченківського ВДВС у м. Харкові зазначено, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження ВП №67439720 з примусового виконання виконавчого листа №645/5322/21 виданого 24.10.2021 Фрунзенським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) але не більше 10 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 06.08.2021 року до повноліття дитини.
При перевірці матеріалів справи ВП №67439720, встановлено, що з 01.06.2025 р. аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , припинили відраховуватись та станом на 30.09.2025 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, що унеможливлює скасування тимчасового обмеження.
У зв'язку з цим, 24.01.2023 державним виконавцем винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Про те, що боржник проходить військову службу, державному виконавцю стало відомо після звернення до відділу представника ОСОБА_1
15.08.2025 до відділу надійшла заява представника боржника про зняття обмеження у праві керувати транспортними засобами.
Згідно заяви представника боржника встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 17.05.2022 по 28.05.2025. Підтвердження відповідно до вищевказаної норми статті, що боржник проходив чи проходить станом на 30.09.2025 та станом на 14.10.2025 військову службу не надано. Відповідно до заяви та скарги представника боржника вказано, що ОСОБА_1 на момент подання вищезазначених документів не є військовослужбовцем. Підтвердження, що транспортний засіб необхідний для проходження військової служби та є основним джерелом засобів для існування не надано. Таким чином, підстави для скасування вищезазначеної постанови відсутні.
В судовому засіданні представник скаржника, адвокат Баранов Д.М. вимоги скарги підтримав з підстав, зазначених вище у скарзі.
Представник Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та стягувач, будучи належним чином повідомленими про час та дату, до судового засідання не з'явились, причини неявки не повідомлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали скарги та надані належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
Під час розгляду скарги встановлено, що на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП №67439720 з примусового виконання виконавчого листа №645/5322/21 виданий 24.10.2021 р. Фрунзенський районний суд м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) але не більше 10 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 06.08.2021 року до повноліття дитини.
09.11.2021 державним виконавцем на підставі ст.1, 3, 24, 26, 28 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Згідно розрахунку у ОСОБА_1 за період з 06.08. 2021 по 24.01.2023 утворилась заборгованість зі сплати аліментів , сукупний розмір якої склав 58189,12 грн, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
24.01.2023 державним виконавцем винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
15.08.2025 представником боржника, адвокатом Барановим Д.М. до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подана заявапро зняття тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, посилаючись на п. 3 ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією та приймав участь у бойових діях.
Як вбачається з відповіді в.о. начальника відділу Шевченківського ДВС у м. Харкові № 134566 від 22.08.2025, підстави для винесення постанови про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами відсутні з огляду на те, що станом на 22.08.2025 боржник ОСОБА_1 проходить військову службу.
Відповідно копії ухвали Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.09.2025, відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 15.04.2024 та постанову Полтавського апеляційного суду від 16.07.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Індустріально-Немишлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про виключення з актового запису про народження дитини відомості про батька дитини. (справа № 645/8231/21)
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права),корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності ,у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України (ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».)
Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Водночас, ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Згідно із ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ч. 1 ст. 76, ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, скаржником не оспорюється наявність заборгованості зі сплати аліментів, проте зазначив, що в період з 17.05.2022 по 28.05.2025 проходив військову службу та приймав участь у бойових діях, та на даний час працює водієм, що є єдиним джерелом його доходу. Крім того, в провадженні Верховного Суду перебуває його касаційна скарга на рішення суду за його позовом про виключення з актового запису про народження дитини, на утримання якої з нього стягуються аліменти, відомостей про батька.
Суд звертає увагу боржника, що обов'язковість судового рішення виступає невід'ємним елементом сучасної демократичної держави. Виконання судового рішення, з одного боку, є проявом того реального рівня захисту прав свобод та інтересів особи, який може забезпечити держава, а з іншого обов'язком особи щодо якої постановлений такий акт судової влади.
Разом з тим, матеріали скарги містять відомості щодо перебування ОСОБА_1 на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 з 17.05.2022 та знято з військового обліку 29.05.2025.
Встановивши, що на час винесення 24.01.2023 постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, боржник ОСОБА_1 перебував на військовій службі, що підтверджується наданими скаржником документами, суд зазначає, що накладене державним виконавцем тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами не відповідало вимогам п. 3 ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»,
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення скарги ОСОБА_4 ..
Керуючись ст.ст.12, 81, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
Поновити пропущений строк для подання скарги.
Скаргу ОСОБА_1 , на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадник С.О. від 24.01.2023 у виконавчому провадженні №67439720 про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 10.11.2025.
Суддя Ю.В. Феленко