Справа № 643/16908/25
Провадження № 1-кп/643/1091/25
06.11.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
прокурора: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22023220000001535 від 21.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Щастя Жовтневого району Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, -
На розгляд Салтівського районного суду міста Харкова переданий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22023220000001535 від 21.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
У підготовче судове засідання обвинувачений не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення вчинено за адресою АДРЕСА_1 , а обвинувальний акт направлений до Салтівського районного суду міста Харкова помилково. У зв'язку з цим прокурор просив суд вирішити питання про передачу обвинувального акту за підсудністю до належного суду.
Захисник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні також зазначила, що обвинувальний акт не підсудний Салтівському районному суду міста Харкова, у зв'язку з чим просила суд вирішити питання про передачу обвинувального акту за підсудністю до належного суду.
Враховуючи той факт, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проводилося за спеціальною процедурою «in absentia», суд вважає за можливе вирішити питання щодо підсудності кримінального провадження за відсутності обвинуваченого.
Заслухавши думку учасників судового розгляду щодо визначення територіальної підсудності даного кримінального провадження Салтівському районному суду міста Харкова, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Одним із завдань, які має вирішити суд у підготовчому судовому засіданні, є визначення підсудності йому даного кримінального провадження з огляду на чіткі правила встановлення територіальної підсудності.
За правилами ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Місце вчинення кримінального правопорушення це певна територія, на якій вчинюється передбачене КК України суспільно небезпечне діяння.
В обвинувальному акті зазначено, що інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення було вчинене за місцем проживання обвинуваченого за адресою АДРЕСА_1 .
Отже, відповідно до фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, встановлено досудовим розслідуванням, а відтак відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК України переданий на розгляд суду обвинувальний акт має розглядатися Новоайдарським районним судом Луганської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року № 1/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Новоайдарського районного суду Луганської області. Такі справи визначені за територіальною підсудністю Тернівського міського суду Дніпропетровської області.
За таких обставин суд дійшов висновку, що дане кримінальне провадження не підсудне Салтівському районному суду міста Харкова.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
Суд враховує, що згідно з п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підставою для скасування судового рішення у справі в будь-якому разі.
А відтак, всі інші питання, у тому числі щодо призначення до судового розгляду, мають вирішуватися належним судом, якому підсудне дане кримінальне провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду. В сукупності ці правила забезпечують розгляд справи судом, встановленим законом.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Інтерпретація суті поняття «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом у рішенні в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 та полягає у наступному: «п. 23. Відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява N 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року)… 24. Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)». 25. У п.п. 107-109 рішення у справі «Коем та інші проти Бельгії» Суд дійшов до висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».
Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
У п. 64 рішення у справі «Йоргіч (Jorgic) проти Німеччини» від 12.07.2007 року ЄСПЛ вказав, що справу перш за все слід розглянути за статтею 6 § 1 Конвенції щодо того, чи був заявник засуджений «судом, встановленим законом». Суд зазначає, що цей вислів віддзеркалює принцип верховенства права, котрий є невідємною частиною системи захисту, запровадженої Конвенцією і її Протоколами. «Закон», у розумінні статті 6 § 1 Конвенції, включає, зокрема, законодавство щодо встановлення і компетенції судових органів. Отже, якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» у розумінні статті 6 § 1.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема про направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Таким чином, враховуючи, що місце вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , під час досудового розслідування встановлено - АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку, що вказане кримінальне провадження непідсудне Салтівському районному суду міста Харкова, у зв'язку з чим відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України вважає за необхідне направити обвинувальний акт до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про звернення з поданням до Верховного Суду про направлення даного кримінального провадження з Салтівського районного суду міста Харкова до Тернівського міського суду Дніпропетровської області, за місцем вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись ст. 32, 34, 314, 369, 372 КПК України, суд
Направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000001535 від 21.11.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про звернення з поданням до Верховного Суду про направлення даного кримінального провадження з Салтівського районного суду міста Харкова до Тернівського міського суду Дніпропетровської області, за місцем вчинення кримінального правопорушення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 10.11.2025 року о 16:45 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3