Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/446/24
Провадження № 1-кп/650/39/25
про продовження строку застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
10 листопада 2025 року селище Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка Херсонської області клопотання прокурора по кримінальному провадженню № 22023040000000493 від 20.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ,
У провадженні Великоолександрівського районного суду Херсонської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 22023040000000493 від 20.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1, ч.1 ст. 111-2 КК України.
В ході судового засідання даного кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки під час обрання (застосування) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Клопотання обґрунтовується тим, що 15.09.2025 року ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області відносно ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, термін дії якої закінчується 13.11.2025 року.
На даний час виникла необхідність у продовженні застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не зменшилась, якщо обвинувачений буде залишатись на волі, а саме перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, залишаючись на волі обвинувачений має можливість вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується.
Обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з метою уникнення покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, фактично може ухилятися від явки до суду на судовий розгляд.Таким чином, більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеному ризику.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. За злочин, у скоєнні якого обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_5 кримінальним законом передбачено покарання від 10 років до 12 років позбавлення волі.
Так, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_5 переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченої.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч.1 ст. 111-2 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу обвинуваченого та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.
За викладених обставин у сукупності, прокурор вважає, що застосування запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_5 є недостатніми.
Захисник ОСОБА_4 заперечує проти задоволення клопотання, вказавши, що обвинувачений ОСОБА_5 утримується під вартою вже більше двох років, що накладає відбиток на його здоров'я, що підтверджується доказами, які надавалися до суду. Лікування в умовах тримання під вартою є неналежним. Прокурором не доведено обставин вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Ризики зазначені прокурором у клопотанні не підтвердженні доказами. Вважає, що відносно обвинуваченого можна обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або ж застосувати альтернативний запобіжний захід - заставу.
Обвинувачений ОСОБА_5 , заперечує проти задоволення клопотання прокурора, просить застосувати заставу.
Заслухавши прокурора, думку обвинуваченого, захисника, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, оскільки ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не зменшилися.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для продовження запобіжного заходу в силу вимог ст. 199 КПК України, є обставини, які свідчать про те, що ризики які виправдовують тримання особи під вартою не зменшились.
Враховуючи, що строк дії ухвали Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15.09.2025 року закінчується 13.11.2025 року, ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу та продовження його строку, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а саме: переховуватися від суду чи вчиняти інше кримінальне правопорушення, не зменшились. Суд дійшов висновку, що вищеперераховані обставини, дають достатні підстави вважати, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої особи та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 197, 199, 314-316, 331, 334 КПК України, суд -
Клопотання прокурора по кримінальному провадженню № 22023040000000493 від 20.07.2023 рокупро продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 22023040000000493 від 20.07.2023 рокувідносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч.1 ст. 111-2 КК України, строком на 60 днів, тобто до 08 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали для її виконання направити начальнику Державної установи «Криворізька УПВ № 3», прокурору - для відома.
Копію ухвали вручити обвинуваченому для відома.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ять днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_6