Справа № 589/3753/24
Провадження № 2/589/766/25
04 червня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Прачук О.В.,
з участю секретаря судового засідання Носовської В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шостка у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1
- про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 02.04.2018 ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № Р07.21649.003823822. За умовами зазначеного Договору позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 12 350,00 грн на погоджений умовами договору строк 48 місяців зі сплатою процентів у розмірі 1,99% річних. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, в наслідок чого станом на 16.11.2023 року заборгованість за даним договором складає 10 567,36 грн. з яких: 9 926,87 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 640,49 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В подальшому, 16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» був укладений договір факторингу №16/11-23, за умовами якого АТ «Ідея Банк» за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» своє право грошової вимоги, в тому числі, за кредитним договором № Р07.21649.003823822, укладеним між АТ «Ідея Банк» та відповідачем.
Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим договором третім особам.
Користуючись даним правом, ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» 29.12.2023 уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» договір факторингу № 29/12-23, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» за плату відступило ТОВ «Санфорд Капітал» своє право грошової вимоги, в тому числі, за кредитним договором № Р07.21649.003823822.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором у розмірі 10 567,36 грн та понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач про день, час і місце розгляду справи був неодноразово повідомлений належним чином, в тому числі і через розміщення оголошення на сайті Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, але в судове засідання жодного разу не з'явився, про причину своєї неявки суд не повідомив клопотань, про розгляд справи у його відсутності не надав. Відзив на позовну заяву до суду також не надав.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 02.04.2018 ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № Р07.21649.003823822.
Згідно з п.1.1. Договору позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 12 350,00 грн на погоджений умовами договору строк 48 місяців зі сплатою процентів у розмірі 1,99% річних.
Як вбачається із виписки по рахунку ОСОБА_1 , складеної первісним кредитором АТ «Ідея Банк», банк свої зобов'язання перед клієнтом за Договором виконав у повному обсязі, надавши кредит на поточні потреби.
Однак, свої зобов'язання за Договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав, внаслідок чого, як свідчить довідка-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Р07.21649.003823822, складена АТ«Ідея Банк», у позичальника станом на 16.11.2023 року заборгованість за даним договором складає 10 567,36 грн. з яких: 9 926,87 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 640,49 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В подальшому, 16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» був укладений договір факторингу №16/11-23, за умовами якого АТ «Ідея Банк» за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» своє право грошової вимоги, в тому числі, за кредитним договором № Р07.21649.003823822, укладеним між АТ «Ідея Банк» та відповідачем.
Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим договором третім особам.
Користуючись даним правом, ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» 29.12.2023 уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» договір факторингу № 29/12-23, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» за плату відступило ТОВ «Санфорд Капітал» своє право грошової вимоги, в тому числі, за кредитним договором № Р07.21649.003823822.
За змістом ст. ст.526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно з положеннями статей 525, 526, ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1 ч. 1ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦКУ).
Відповідно до ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За ст. 518 ЦКУ боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦКУ).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого висновку.
Стороною позивача було заявлено про стягнення з відповідача на їх користь понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
В обґрунтування понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 7200.00 грн, представник позивача надав до суду договір про надання правової допомоги №№1/04 від 01.04.2024, акт приймання - передачі послуг з правничої допомоги, ордер, посвідчення адвоката.
Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з наступного.
Згідно акту приймання - передачі послуг з правничої допомоги № 3 від 10.07.2024 загальна вартість наданої правової допомоги склала 7 200 грн. 00 коп. та включає: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника - 1 200,00 грн; складання та подання позовної заяви - 6 000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7200,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв'язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст.137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» суму заборгованості за договором № Р07.21649.003823822 від 02.04.2018 року в розмірі 10 567 грн 36 к.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 4000,00 гривень.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21, 5-й поверх, приміщення 68,69, код ЄДРПОУ: 43575686).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.В.Прачук