Справа № 589/343/24
Провадження № 1-кп/589/141/25
02 жовтня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 (дистанційно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка об'єднане кримінальне провадження № 12023200490001399, № 12025200490000751 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Шостка Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ст. 128 КК України, -
13.12.2023р. близько 12:00 год., ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні Шосткинського навчально-виховного комплексу I-II ступенів - ліцей, який розташований по вул. Весняній 1 в м. Шостка Сумської області, будучи обізнаним про введення режиму воєнного стану, вирішив вчинити крадіжку будь-якого цінного майна.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , на підвіконні в коридорі Шосткинського навчально-виховного комплексу I-II ступенів - ліцей побачив мобільний телефон торгівельної марки "Samsung galaxy А0З", маючи умисел на таємне, з корисливих мотивів викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, упевнившись у тому, що його дії залишаться непомітними для сторонніх осіб, в умовах дії воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно від оточуючих взяв з підвіконня мобільний телефон торгівельної марки "Samsung galaxy АОЗ" та поклав його собі в кишеню та таким чином викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_7 , а саме:
-мобільний телефон марки "Samsung galaxy А0З" у корпусі синього кольору, вартість якого згідно з висновком товарознавчої експертизи № СЕ-19/1 19-23/18177- ТВ від 19.12.20213 - 2750 грн.;
-сім-карту мобільного оператора «ВФ Україна» та чохол-бампер зеленого кольору, які матеріальної цінності для потерпілої не представляють, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
Після цього ОСОБА_4 разом з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Дані умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.
Також судом встановлено, що близько 10:40 години 23.05.2025 ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий Бульвар, біля буд. 15, на дитячому майданчику, сиділи разом і вживали спиртні напої. У подальшому між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 виникла сварка, під час якої ОСОБА_6 вирішив захистити ОСОБА_8 , а саме: зробив зауваження ОСОБА_4 . Після чого, ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_9 , діючи умисно, перебуваючи у положенні стоячи в повний зріст, вдарив один раз кулаком лівої руки в обличчя, в ділянку правого ока ОСОБА_6 , який перебував у положенні стоячи в повний зріст. В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_6 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 168 від 17.06.2025 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на верхній повіці справа, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження.
Такі умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 , близько 10:40 години 23.05.2025, перебуваючи за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий Бульвар, біля буд. 15, на дитячому майданчику, під час сварки з ОСОБА_6 , внаслідок злочинної недбалості, тобто не маючи прямого злочинного умислу та не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості, хоча повинен був та міг їх передбачити, продовжуючи свої протиправні дії, наніс один удар правою рукою в ділянку правої ключиці ОСОБА_6 , від завданого удару ОСОБА_6 впав з висоти власного зросту на плиткове покриття та вдарився правою стороною тулуба об плиткове покриття.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_6 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 168 від 17.06.2025 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому правої ключиці в середній третині, яке кваліфікується як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Такі дії ОСОБА_4 , які виразилися у спричиненні необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, суд кваліфікує за ст. 128 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, зазначивши, що обставини, викладені в обвинувальних актах, відповідають дійсності. ОСОБА_4 суду показав, що 13.12.2023 року йшов повз школу-ліцей, зайшов в корпус школи, побачив телефон та підібрав його, але згодом повернув поліцейським. Щодо завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 зазначив, що вони випивали разом спиртні напої на дитячому майданчику біля кафе «Юбілейний», під час чого у них виникла сварка, в ході якої ОСОБА_6 заступився за свою цивільну дружину ОСОБА_10 , а обвинувачений вдарив його один раз в обличчя, а потім ще раз в район грудей, від чого потерпілий впав на плитку та вдарився.
Обвинувачений не оспорює переліку і вартості викраденого майна, не заперечує вірність кваліфікації своїх дій органами досудового слідства, а також критично ставиться до вчинених ним кримінальних правопорушень та щиро розкаюється у вчиненому.
Потерпіла ОСОБА_7 звернулася до суду із заявою про розгляд кримінального провадження за її відсутності, просила суворо не карати обвинуваченого, зазначила, що претензій не має.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що претензій до обвинуваченого не має.
Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за клопотанням прокурора та згодою обвинуваченого, його захисника, потерпілого ОСОБА_6 , судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням висновку судово-психіатричного експерта і тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 41 ОСОБА_4 має хронічне психічне захворювання у вигляді шизотипового розгляду у стані ремісії., але на час скоєння злочину міг усвідомлювати свої дії, керувати ними. На даний час обвинувачений також може усвідомлювати свої дії, керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час примусових заходів медичного характеру не потребує.
Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та дослідивши вказаний висновок, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ст. 128 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.
Поряд з цим, суд в межах повноважень, визначених ст. 337 КПК України, дійшов висновку про необхідність змінити висунуте ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України шляхом виключення такої кваліфікуючої ознаки як повторність, виходячи з наступного.
Стороною обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачувався у тому, що він вчинив цю крадіжку, діючи повторно.
Разом з цим кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за фактом викрадення майна у ТОВ «АТБ-Маркет», яке утворювало повторність, ухвалою суду від 02.10.2025р. закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з декриміналізацією цього діяння Законом України від 18.07.2024 №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Враховуючи зазначене, суд при кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185КК України виключив таку кваліфікуючу ознаку як повторність.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Так, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 , враховує наступне. Обвинувачений вчинив два умисних та одне необережне кримінальне правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, кримінальним проступком та нетяжким злочином. Обвинувачений раніше не судимий. За місцем проживання скарг щодо нього не надходило, він неодружений, проживає разом зі співмешканкою. Обвинувачений є особою молодого віку, має професійно-технічну освіту. На обліку у лікаря нарколога не перебуває, має хронічне психічне захворювання у вигляді шизотипового розгляду у стані ремісії.
В судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчинених злочинах, висловив жаль з приводу вчиненого. Крім того, обвинувачений сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.
Тому, на підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах, установлених у санкції ч. 4 ст. 185, ст.128 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років та 1 рік відповідно, а за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт строком на 200 годин.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
З урахуванням викладеного, враховуючи кількість кримінальних правопорушень, що входять до сукупності, утворення кримінальними правопорушеннями реальної сукупності, разом з тим і відсутність тяжких наслідків (про що свідчить у тому числі і відсутність з боку потерпілих матеріальних претензій до обвинуваченого), за правилами ст. 70 КК України, ОСОБА_4 слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
При цьому, враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого, який не є небезпечним для суспільства, з огляду на наявність двох пом'якшуючих вину обвинуваченого обставин, думку прокурора та потерпілого, суд вбачає підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, оскільки переконаний, що обвинувачений здатний виправитися, не перебуваючи в ізоляції від суспільства. На період дії іспитового строку необхідно покласти на обвинуваченого певні обов'язки, передбачені статтею 76 КК України.
Саме таке покарання буде належною карою за скоєне, упередить вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, сприятиме досягненню мети його виправлення та перевиховання.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна слід скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Питання щодо процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.125, ст.128 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт строком на 200 годин;
за ст. 128 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (у разі працевлаштування).
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати - вартість проведеної експертизи в сумі 1135 грн 92 к.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18.12.2023р. у справі № 589/6398/23 (провадження № 1-кс/589/1849/23), - скасувати.
Речовий доказ: мобільний телефон Samsung galaxy А03" в корпусі синього кольору, який знаходився в чохлі бампері зеленого кольору імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , переданий на зберігання ОСОБА_7 , - залишити у потерпілої ОСОБА_7 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1