Справа № 589/343/24
Провадження № 1-кп/589/141/25
02 жовтня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 (дистанційно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка клопотання прокурора про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за фактом викрадення майна у ТОВ «АТБ-Маркет», -
У провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває об'єднане кримінальне провадження за №12025200490000751, №12023200490001399 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 128, ч.4 ст.185 КК України.
У судовому засіданні прокурор, посилаючись на те, що 09.08.2024р. набрав чинності Закон України від 18.07.2024 №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон України №3886-ІХ), яким частково декриміналізовано кримінальні правопорушення у формі викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення, розтрати майна чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, просив закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 в частині обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом викрадення майна ТОВ «АТБ-Маркет» на суму 492,84 грн.
Обвинуваченому ОСОБА_4 судом було роз'яснено право на закриття кримінального провадження в цій частині обвинувачення на підставі пункту 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, право заперечувати проти такого та на продовження розгляду провадження судом. Останній свою вину визнав і надав свою згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримав.
Представник потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» телефонограмою повідомив, що не заперечує проти закриття кримінального провадження за фактом викрадення майна у ТОВ «АТБ-Маркет».
Перевіривши доводи клопотання прокурора, заслухавши думку сторони захисту, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 , крім іншого, обвинувачується в тому, що він 14.11.2023р. близько 20:45 годин, перебуваючи у торгівельному залі магазину «Продукти-1270» ТОВ «АТБ-маркет», який розташований по вул. Свободи 30 в м. Шостка Сумської області, вирішив вчинити крадіжку будь-якого цінного майна. На виконання задуманого останній, маючи умисел на таємне, з корисливих мотивів викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, упевнившись у тому, що його дії залишаться непомітними для персоналу магазину та покупців, діючи в умовах воєнного стану, таємно, з відкритих стелажів торгівельного залу магазину «Продукти-1270» ТОВ «АТБ-маркет» викрав шоколадку вагою 300 г. торговельної марки «Міlка» молочний шоколад з цільними лісовими горіхами, молочною та карамельною начинкою в кількості 3 шт., вартістю згідно з висновком товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-23/17185-ТВ від 27.11.2023 - 492,84 грн. без ПДВ.
Після цього ОСОБА_4 , не розрахувавшись за вищевказаний шоколад, який був у нього в правій руці, вийшов з приміщення магазину та таким чином з місця вчинення злочину зник разом з викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Такі умисні дії ОСОБА_4 в обвинувальному акті, який надійшов до суду 24.01.2024р., кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Між тим, 09.08.2024р. набрав чинності Закон України №3886-ІХ.
Цим законом, серед іншого, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (дал - КУпАП), якими визначено, що дрібним викраденням чужого майна (шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати) вважається викрадення, вартість предмету якого не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 51 КУпАП), а також вказану норму доповнено новою частиною 2, якою встановлено відповідальність за дію, передбачену частиною першою цією статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 51 КУпАП).
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно, наразі кримінальна відповідальність за крадіжку настає у випадку, якщо вартість викраденого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Вартість викраденого у ТОВ «АТБ-Маркет» не перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 1 ст. 2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Системне й телеологічне тлумачення зазначених правових норм дає підстави зробити висновок, що діяння може вважатися кримінальним правопорушенням лише за умови, якщо воно визнається таким чинною нормою Особливої частини КК. Втрата такою нормою чинності тягне неможливість її застосування до діянь, які раніше визнавалися злочином.
Таким чином, внесені Законом України №3886-ІХ зміни до положень ст. 51 КУпАП фактично призвели до декриміналізації діянь за Законом про кримінальну відповідальність, вчинених до набрання чинності Законом України №3886-ІХ, елементом об'єктивної сторони яких є вартість викраденого майна до 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, оскільки такі вже не є кримінально-караними, в тому числі і діяння, яке ставиться в провину ОСОБА_4 за фактом викрадення майна у ТОВ «АТБ-Маркет».
За змістом п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України в разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
З огляду на викладене, враховуючи те, що особа не може перебувати під тягарем обвинувачення за вчинене діяння, що законом про кримінальну відповідальність не визнається кримінально-караним діянням, беручи до уваги й те, що обвинувачений свою вину визнав, під час судового провадження висловив згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття даного кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України за фактом викрадення майна у ТОВ «АТБ-Маркет».
Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд керується вимогами ст. 124 КПК України, а також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 202/7821/24.
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що за своєю природою закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, так само як із закриття кримінального провадження на підставі положень ст. 49 КК України, є безумовним.
Більше того, закриття кримінального провадження на цій підставі фактично вказує, що на момент розгляду кримінального провадження у діях особи відсутній склад кримінального правопорушення, тому така особа не повинна зазнавати негативних наслідків більше, ніж особа, у діях якої є всі ознаки складу кримінального правопорушення, однак закінчилися строки давності для притягнення її до кримінальної відповідальності.
В такому випадку, наявність факту понесення органом досудового розслідування процесуальних витрат, пов'язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути підставою для стягнення їх з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Таким чином відповідні процесуальні витрати на експертизу № СЕ-19/119-23/17185-ТВ мають бути віднесені на рахунок держави і з ОСОБА_4 стягненню не підлягають.
Керуючись ст. 51 КУпАП в редакції Закону України від 18.07.2024 №3886-ІХ, статтями 9, 284, 479-2 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за фактом викрадення майна у ТОВ «АТБ-Маркет», закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з декриміналізацією.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, ухвала набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1