Справа № 587/4596/25
10 листопада 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей,
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом та просила розірвати шлюб та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. Позовні вимоги мотивує тим, що з 14 липня 2007 року позивачка перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що одруження з відповідачем виявилось невдалим, останній рік подружнього життя виникали сварки. Між сторонами відсутні спільні сімейні інтереси і плани на подальше сумісне життя. Починаючи з березня 2022 року шлюбні відносини фактично припинились, з цього часу вони проживають окремо один від одного, рідко спілкуються та в основному з питання стосовно виховання дітей. Шлюб існує лише формально і наміру відновлювати його не має. Окрім того, оскільки відповідач аліменти нікому не сплачує, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, які потребують його опіки, в нього немає, він є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров'я, тому з нього слід стягнути аліменти на утримання дітей.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 14 липня 2007 року позивачка з відповідачем уклали шлюб, зареєстрований виконкомом Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, актовий запис №17, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 13).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 15) та неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 14).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що причиною розірвання шлюбу стала відсутність взаєморозуміння між подружжям, що робить неможливою подальшу побудову сімейних відносин. Сторони подружні стосунки не підтримують, сімейних відносин не поновлювали і не мають наміру цього робити. Позивачка категорично наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивачка скористалась вказаним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, які спонукають її наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу України.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За таких обставин суд вважає, що сім'я існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, суперечить як інтересам подружжя, так і інтересам їхньої дитини, а тому шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Оскільки відповідач є батьком дітей, які знаходяться на вихованні матері, відповідно до законодавства повинен надавати кошти на їх утримання, є особою працездатного віку та з урахуванням обставин, викладених в ст. ст. 182, 184 СК України, суд вважає необхідним стягнути з нього аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для відповідного віку дитини, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
На підставі ст. 141 ЦПК України у зв'язку із тим, що за вимогою про стягнення аліментів позивачка була звільнена від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 112, 114, 115, 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст. ст. 280, 247 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), який зареєстрований 14 липня 2007 року виконкомом Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, актовий запис №17.
Стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01 жовтня 2025 року, та до досягнення дітьми кожною окремо повноліття.
В порядку ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Г. Вортоломей