Справа № 592/2890/24
Провадження № 2/592/2814/25
01 жовтня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г. ,
за участю: секретаря судового засідання Зінченко Г. С. ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки як об'єкту права спільної часткової власності, -
Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.08.2024 у справі № 592/2890/24, провадження № 2/592/1019/24 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки як об'єкту права спільної часткової власності було задоволено. Було ухвалено виділити в натурі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , наступні приміщення та надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. “А-І» : коридор “2-4» , площею 10,7 м ? ; житлова кімната “2-5» , площею 11,4 м ? . Приміщення житлової прибудови літ. “А1» : житлова кімната “2-3» , площею 13,2 м ? . Приміщення прибудови літ. “а5» : житлова кімната “2-1» , площею 4,9 м ? , кухня “2-2» , площею 12,4 м ? , санвузол “2-6» , площею 6,9 м ? . Господарські споруди: погріб літ. “п/г» , 54/100 огорожі № 1-4 (показано рожевим кольором в додатку № 1 висновку експерта № 1757 від 17.01.2024) , що відповідає 54/100 часток, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності. Було ухвалено виділити в натурі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 54/100 часток земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0288 га (288 м ? ) , з урахуванням площі під будівлями, яка відображена жовтим кольором у додатку № 1 до висновку експерта № 3 від 30.01.2024, припинивши право спільної часткової власності. Було ухвалено стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 3933,20 грн. , вартість проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи в розмірі 11073,00 грн. , витрати за звіт про оцінку житлового будинку та земельної ділянки 1400,00 грн. . Було ухвалено стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. . Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набрало законної сили 26.09.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121187181) (а. с. 83, 84) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.06.2025 у справі № 592/2890/24, провадження № 2-п/592/15/25 заяву представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Шабатіна Дмитра Євгеновича про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.08.2024 було задоволено. Було ухвалено поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.08.2024 у справі № 592/2890/24, провадження № 2/592/1019/24. Було ухвалено скасувати заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.08.2024 у справі № 592/2890/24, провадження № 2/592/1019/24 та було ухвалено призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням по справі підготовчого судового засідання на 21.08.2025 на 09:30. В судове засідання було ухвалено викликати сторони. Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набрала законної сили 05.06.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127923386) (а. с. 111, 112) .
06.08.2025 представник ОСОБА_2 адвокат Шабатін Дмитро Євгенович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та про поділ спільного часткового майна, в якій він просив: 1. Визнати право власності та поділити спільне часткове майно в жилому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) наступні приміщення та надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. “А-1» : житлова кімната “1-6» , площею 25,0 м ? , приміщення житлової прибудови літ. “А-1» : передпокій “1-4» , площею 6,8 м ? , житлова кімната “1-5» , площею 7,7 м ? . Приміщення прибудови літ. “а-6» : коридор “1-1» , площею 4,3 м ? , санвузол “1-2» , площею 4,7 м ? , кухня “1-3» , площею 16,9 м ? . Господарські споруди: погріб літ. “п/г-1» , кухня літ. “В» , вбиральня літ. “К» , гараж літ. “Л» , 46/100 огорожі 1-4. 2. Розподілити судові витрати відповідно до заявлених та фактично задоволених позовних вимог (вхідний № 31445/25 від 06.08.2025) (а. с. 120-122) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.08.2025 у справі № 592/2890/24, провадження № 2/592/2814/25 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та поділ спільного часткового майна було постановлено залишити без руху. Було ухвалено запропонувати ОСОБА_2 виправити недоліки позовної заяви в строк, що передбачений ч. 2 ст. 185 ЦПК України, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків. Якщо позивачка, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк не виконає вимоги, визначені у ст. 175 ЦПК України, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачці. Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набрала законної сили 15.08.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129692551) (а. с. 149) .
01.10.2025 представник ОСОБА_2 адвокат Шабатін Дмитро Євгенович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання, в якому він зазначив про те, що 08.09.2022 до суду надійшла зустрічна позовна заява зі сторони відповідача. Відповідач обґрунтовує свою вимогу наступним чином. Наявний спір може бути вирішений в судовому порядку шляхом поділу тільки житлового будинку з надвірними будівлями, за умови залишення земельної ділянки в спільному частковому користуванні. Наданий суду висновок експерта № 3 від 30.01.2025 надає суду варіант виділу, який вирішує питання поділу спірної земельної ділянки виключно з технічної точки зору на підставі даних які містяться в державному акті. Але на сторінці 6 у п. 5 висновку експерт зазначає наступне: “Фактичне землекористування по встановленому паркану, на підставі даних топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки, розробленої геодезистом ОСОБА_3 та візуального огляду на місцевості не відповідає межам зареєстрованим в Державному земельному кадастрі (дані обмінного файлу) на цю ділянку (кадастровий номер: 5910136600:18:007:0008) » . Посилаючись при цьому на сканкопію плану земельної ділянки, експерт не надає плану фактичного користування землею відповідно до того, що було зазначено вище. З метою отримання такого плану сторона відповідача звернулась до іншого фахівця в галузі землевпорядкування ОСОБА_4 з адвокатським запитом, яка надала відповідь про розбіжність в площі (фактична 0,0494 га, а згідно акту 0,0533 га) та зазначила про невідповідність меж, встановленим на землі, та визначеним згідно з планом, що підтвердила додатково відповідним планом-схемою. Тобто вона своєю відповіддю доповнила експертний висновок, визначивши планом конкретну невідповідність, яка на думку позивача за зустрічним позовом і унеможливлює заявлення такої вимоги як поділ або виділ земельної ділянки в натурі. Покладання на суд вирішення цього (земельного) спору на підставі недостовірних або некоректних даних фактично призведе до прийняття судом необґрунтованого рішення, тому на даний момент заявлення такої вимоги є неможливим, оскільки порушить права інших осіб - сусідів зі сторони позивача ОСОБА_5 тому що, в разі затвердження судовим рішенням висновку експерта про виділ його ділянки в межах зазначених рожевим на плані ОСОБА_4 , він може отримати право користування частиною сусідської земельної ділянки, які в свою чергу мають право користуватись земельною ділянкою в зовсім інших межах на підставі інших правовстановлюючих документах і сам спір буде не вирішений, а лише утворить новий спір. Таким чином відповідач (позивач за зустрічною позовною заявою) , на його думку, повністю обґрунтовує заявлення саме однієї вимоги - поділу будинку в натурі, чим вступає в суперечність з первісним позивачем, який вважає за можливе поділ обох об'єктів нерухомості. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 319, 321, 364, 367 ЦК України; ст. ст. 174-176, 188, 193 ЦПК України, він просив прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду об'єднавши її з первісним позовом. Додаток: 1. Копія відповіді на адвокатський запит. 2. Копія плану земельної ділянки. Представник позивача за зустрічним позовом, підпис, ОСОБА_6 , 01 жовтня 2025 року (вхідний № 39071/25 від 01.10.2025) (а. с. 159, 160) .
01.10.2025 представниця позивача ОСОБА_1 адвокат Мазурова Катерина Дмитрівна надіслала на електронну пошту Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення представниці позивача за первісним позовом, із змісту яких вбачається, що Ковпаківським районним судом м. Суми у цивільній справі № 592/2890/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку та частки земельної ділянки як об'єкта права спільної часткової власності було задоволено заяву про перегляд заочного рішення. Представником відповідачки була подана зустрічна позовна заява. Позивач та його представниця заперечують щодо прийняття до розгляду та долучення до матеріалів справи зустрічної позовної заяви з огляду на наступне. Щодо строків подання зустрічної позовної заяви. Відповідно до ч. 1. ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Представником відповідачки була подана зустрічна позовна заява в порушення строків, визначених ст. ст. 178, 193 ЦПК України, письмових, належних, допустимих доказів щодо поважності пропуску строку на подачу зустрічної позовної заяви представник відповідачки суду не надав, клопотання про поновлення строків на подачу зустрічної позовної заяви суду також не подав. Крім того, вона звертає увагу суду на те, що при усуненні недоліків, визначених ухвалою про залишення зустрічної позовної заяви без руху, при визначенні ціни позову, представник відповідачки не надав суду звіти про оцінку майна, з яких визначалась ціна позову. Щодо позовних вимог зустрічної позовної заяви. У первісній зустрічній позовній заяві представник ОСОБА_2 просить виділити в натурі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , наступні приміщення та надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. “А-І» : коридор “2-4» , площею 10,7 м ? ; житлова кімната “2-5» , площею 11,4 м ? . Приміщення житлової прибудови літ. “А1» : житлова кімната “2-3» , площею 13,2 м ? . Приміщення прибудови літ. “а5» : житлова кімната “2-1» , площею 4,9 м ? , кухня “2-2» , площею 12,4 м ? , санвузол “2-6» , площею 6,9 м ? . Господарські споруди: погріб літ. “п/г» , 54/100 огорожі № 1-4 (показано рожевим кольором в додатку № 1 висновку експерта № 1757 від 17.01.2024) , що відповідає 54/100 часток, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності. 2. Виділити в натурі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 54/100 часток земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0288 га (288 м ? ) , з урахуванням площі під будівлями, яка відображена жовтим кольором у додатку № 1 до висновку експерта № 3 від 30.01.2024, припинивши право спільної часткової власності. Дані позовні вимоги ґрунтуються висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 1757 від 17.01.2024, в якому експерт приходить до висновку, що, виходячи з нормативних вимог, виділ частини житлового будинку літ. “А-І» з прибудовами та надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі, по сформованому порядку користування, можливий. ОСОБА_1 виділяються (показано рожевим кольором в додатку № 1) наступні приміщення та надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. “А-І» : коридор “2-4» , площею 10,7 м ? ; житлова кімната “2-5» , площею 11,4 м ? . Приміщення житлової прибудови літ. “А1» : житлова кімната “2-3» , площею 13,2 м ? . Приміщення прибудови літ. “а5» : житлова кімната “2-1» , площею 4,9 м ? , кухня “2-2» , площею 12,4 м ? , санвузол “2-6» , площею 6,9 м ? . Господарські споруди: погріб літ. “п/г» , 54/100 огорожі № 1-4. Згідно висновку земельно-технічного дослідження № 3 від 30.01.2024 експертом було визначено, що виділ частки земельної ділянки ОСОБА_1 обґрунтований та технічно можливий. Співвласнику ОСОБА_1 на 54/100 часток виділяється земельна ділянка площею 0,0288 га (288 м ? ) , яка відображена жовтим кольором з урахуванням площі під будівлями. В той час, як представник відповідачки подає зустрічну позовну заяву з вимогами, які стосуються тільки житлового будинку, а сам позов ґрунтується на неможливості виділу (поділу) земельної ділянки, а також не ставить питання щодо призначення власної земельно-технічної експертизи, яка в даних спірних земельних правовідносинах є єдиним належним доказом для підтвердження обставин, на які посилається. Враховуючи той факт, що частка нерухомого майна, яка виділялось за рішення суду від 26.08.2024, має окрему поштову адресу, окремий кадастровий номер та зареєстроване право власності, як окремі об'єкти нерухомого майна, то станом на 01.10.2025 ОСОБА_1 вже не є співвласником ОСОБА_2 , а тому не є належною стороною у даній справі. Вона вважає, що представник відповідачки обрав неналежний спосіб захисту у даній справі. Тому, враховуючи пропущений процесуальних строків для подачі зустрічної позовної заяви, не в повному обсязі усунення недоліків згідно ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху, невідповідність позовних вимог їх обґрунтуванням, відсутність додатків (письмових доказів) на підтвердження обставин, наведених у зустрічному позові та обрання неналежного способу захисту, вона просила відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви представника ОСОБА_2 адвоката Шабатіна Дмитра Євгеновича у цивільній справі № 592/2890/24. Додатки: - витяг з ДРРП від 11.03.2025; - витяг з ДРРП від 02.04.2025. Представнику відповідачки заперечення на поштову адресу не надсилається у зв'язку з наявністю електронного кабінету в ЄСІТС. Представниця ОСОБА_1 , К. Д. Мазурова, 01.10.2025 року (вхідний № Еп-10357/25 від 01.10.2025) (а. с. 163, 164) .
Розглянувши матеріали первісної позовної заяви та зустрічної позовної заяви, ознайомившись із клопотанням представника ОСОБА_2 адвоката Шабатіна Дмитра Євгеновича, із запереченнями представниці позивача ОСОБА_1 адвоката Мазурової Катерини Дмитрівни, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
У відповідності до ч. 3 ст. 193 ЦПК України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову.
Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов.
Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.
Таким чином, вирішуючи клопотання про прийняття зустрічного позову суд з'ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключати задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.
У п. п. 43, 44 постанови від 20.03.2019 року у справі № 910/2987/18, провадження № 12-24гс19 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись, зокрема, у такому: - обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково (https://reyestr.court.gov.ua/Review/81013406) .
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду (відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18, провадження № 12-24гс19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/81013406) , в постанові Верховного Суду від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96977376) , в постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 922/4409/21, провадження (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104634839) .
Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів) . Умовою пред'явлення зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним; взаємопов'язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.
Подібні за змістом правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 200/22329/14-ц, провадження № 14-483цс19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87144991) .
Прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених ч. 2 ст. 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.
Зазначене тлумачення надано в постанові Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі № 522/14499/21, провадження № 61-10754св22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108026225) .
Метою пред'явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.12.2022 року у справі № 143/346/22, провадження № 61-10815св22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108262156) .
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 об'єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09#Text) .
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, до юрисдикції загальних судів відносяться справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ч. 3 ст. 188 ЦПК України об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
У відповідності до ч. 4 ст. 188 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Ч. 3 ст. 194 ЦПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч. ч. 1, 2 ст. 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Таким чином, об'єднання даних позовів в одне провадження та спільний розгляд вищезазначених позовів є недоцільним, оскільки, позовні вимоги первісного та зустрічного позову ґрунтуються на різних підставах, мають різний предмет та обсяг доказування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, відтак суд дійшов висновку про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви та повернення її заявнику.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 174-176, 186, 193, 194, 260, 261, 351, 353 ЦПК України, -
Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та про поділ спільного часткового майна та повернути її заявниці.
Копію ухвали про відмову у прийнятті до провадження зустрічної позовної заяви у справі разом із зустрічною позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами повернути ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.Г. Бичков