Справа № 592/18020/25
Провадження № 2-а/592/283/25
про залишення без руху
10 листопада 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач, через свого представника, звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №Х 08/25-44 від 20.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
У позовній заяві вказано відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ - НОМЕР_1 .
Однак, зазначений у позовній заяві ідентифікаційний код відповідача не відповідає юридичній особі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки за відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань присвоєний юридичній особі - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не є окремою юридичної особою, а тому відповідно до статті 43 КАС України не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності та не може виступати відповідачем по справі.
За наведеного позивачу слід визначитися з відповідачем у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, приходжу до висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
У ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Представник позивача зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки вказаний спір пов'язаний із виконанням військового обов'язку та дотриманням правил військового обліку.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».
Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає про те, що п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 2, 3 ст. 1).
Таким чином, для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов'язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов'язаною із обороною України.
Предмет спору у цій справі є вимога про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відтак, суд приходить до висновку, що позов поданий позивачем не стосується спору з приводу порушення його прав, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання ним службових обов'язків, в розумінні п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
При цьому, не можна стверджувати й те, що порушення прав могло мати місце під час виконання службових обов'язків, оскільки до матеріалів справи не долучено жодного доказу, що позивач призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або виконує службові обов'язки пов'язані із обороною України.
Верховний Суд в постанові від 06 грудня 2018 року в справі № 522/8827/17 зазначив, що визначальною обставиною для застосування п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є наявність у особи статусу військовослужбовця (або військовозобов'язаного чи резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори) на момент подання відповідної позовної заяви (апеляційної скарги тощо).
Такий висновок підтверджено зокрема постановою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року в справі № 826/12929/17.
При цьому, можливість застосування п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору військовозобов'язаного, нерозривно пов'язано з призовом на навчальні, перевірочні, або спеціальні збори, і такі обставини повинні існувати на момент подання, зокрема, позовної заяви, тому судовий збір за звернення з цією позовною заявою належить сплаті на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 складає 605,60 грн.
Таким чином, позивач за звернення до суду із даним позовом зобов'язаний був сплатити судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 605 грн. 60 коп. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Позивач звернувся до суду 05.11.2025 та оскаржує постанову у справі про накладення адміністративного стягнення №Х 08/25-44 від 20.08.2025, тобто позов подано з пропуском десяти днів з дня ухвалення оскаржуваної постанови.
Позивач був обізнаний в тому, що справа відносно нього буде розглядатися о 14-05 год. 20.08.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 АДРЕСА_1 каб. №102, про що свідчить його підпис у Протоколі про адміністративне правопорушення № Х 08/25-44 від 10.08.2025.
Тому позивачу необхідно надати обґрунтування клопотання про поважність причин пропуску строку оскарження Постанови відносно нього.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі,-протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст. ст. 160, 169, 248, 256 КАС України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю 10 (десять) днів, який обчислюється з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву буде визнано неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В. Литовченко