Справа № 638/22089/25
Провадження № 2-н/638/4828/25
10 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Невеніцин Є.В., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бестужевські сади 2» про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості,-
встановив:
Представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бестужевські сади 2» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за оплату послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, електропостачання, холодного водопостачання та водовідведення, теплопостачання за період з 01.09.2025 по 30.09.2025 у розмірі 9638,37 грн, заборгованості за оплату послуг з електропостачання за період з 01.09.2025 по 30.09.2025 в розмірі 984,96 грн, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 .
За правилами ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, статтею 30 ЦПК України визначено виключну підсудність справ.
Так, відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до пункту 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Предметом позову є зобов'язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , що територіального не відноситься до Шевченківського району м.Харкова, а відноситься до Салтівського району м.Харкова.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17 (провадження №61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження майна, за правилами виключної підсудності.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності.
Відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Враховуючи вищевикладене, суддя відмовляє у видачі судового наказу, оскільки заява про видачу судового наказу подана до Шевченківського районного суду м.Харкова з порушенням правил підсудності.
Керуючись ст.ст.165,258,260 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бестужевські сади 2» про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.В.Невеніцин