Справа № 347/2298/21
Провадження № 2-др/347/16/25
07 листопада 2025 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Кіцули Ю.С.,
за участю:
секретаря Сумарука І.П.,
розглянувши заяву представника відповідача адвоката Сторожук Світлани Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Яблунівської селищної ради об'єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області, третя особа без самостійних вимог: Косівське районне підприємство «Райагроліс» до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок, -
Стислий виклад доводів заявника та заперечень відповідача.
28.10.2025 року представник позивача адвокат Сторожук С.С. в системі Електронний суд подала заяву про ухвалення додаткового рішення у даній цивільній справі.
Заяву адвокат мотивує тим, що до закінчення судових дебатів у справі, представником відповідача Басараб Г.А.25.08.2025 заявлено про те, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду будуть надані докази понесених ОСОБА_1 судових витрат, відповідно до п.8 ст.141 ЦПК України. Тому, на виконання зазначеної процесуальної вимоги подана вказана заява із відповідними доказами понесених судових витрат.
Витрати ОСОБА_1 в суді першої інстанції у цій справі складають 120190,05 грн. З них 104500 грн. (59000 + 45500) - витрати на професійну правничу допомогу у справі (гонорар адвоката); витрати пов'язані звчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, з яких 13903,05 грн.(5863,05 + 8040) - вартість транспортних витрат до суду та добові та 1787грн. - вартість поштових відправлень процесуальних документів, послуги АТ «Укрпошти».
28.09.2022 між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Олени Сторожук» укладено Угоду №28/01 про надання правничої допомоги, у зв?язку із чим надають відповідні документи про надання послуг ОСОБА_1 , а також звіт про надання правничої допомоги, прийнятий 21.10.2025 ОСОБА_1 , який також додатково містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, як того вимагає ч. 3 ст. 137 ЦПК України. Заявлений розмір витрат на правничу допомогу понесений відповідачем ОСОБА_1 в суді першої інстанції є реальним та підтвердженим належними та допустимими доказами, а заявлений до відшкодування розмір витрат відповідає критерію розумності та співмірності із її складністю.
У зв?язку із наведеним просила ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати, понесені відповідачем ОСОБА_1 під час розгляду справи №347/2298/21, та стягнути з позивачів на користь відповідача ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 120 190,05 грн.
Представник позивача подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. В задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат просив відмовити, з огляду на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17). В даному випадку предметом позову є визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.
Спірні правовідносини регулюються нормами Земельного та Лісового кодексів України, а отже великої кількості законів і підзаконних нормативно- правових актів, які підлягали дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За змістом звіту про виконані роботи (надані послуги) (детального опису робіт (наданих послуг)) послуги з підготовки проекту договору надання професійної правової допомоги, орієнтовного розрахунку витрат та складення акту попередньо виконаних робіт не є такими, що пов'язані з витратами на професійну правову допомогу.
Також, послуги з ознайомлення з матеріалами справи, аналіз матеріалів, документів клієнта, законодавства та судової практики щодо вирішення спору у цій справі, консультування, забезпечення доказів у справі охоплюється послугою з підготовки відзиву та клопотання про закриття провадження у справі у справі.
Крім даного, в Акті про надання послуг №1 від 10.05.2023 за Угодою №28/01 про надання правової допомоги від 28.09.2022 - зазначено опис робіт (надання послуг) - підготовка та подання апеляційної та касаційної скарг, які не могли бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду (відповідно до вимог ст. 353 ЦГІК України).
Зокрема, послуги зазначені в п.12 (підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 10.05.2023 - ціна 8 000 грн.) та п.13 (підготовка та подання касаційної скарги на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 31.05.2023 - ціна 8 000 грн.).
Так, адвокатом було подано апеляційну скаргу на ухвалу Косівського районного суду від 10.05.2023, якою відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі за позовом Косівської окружної прокуратури.
При цьому, у переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду (ст. 353 ЦПК України) - ухвала про відмову у закритті провадження у справі не вказана.
31.05.2025 року ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу повернуто.
Однак не дивлячись на вимоги ст. 353 ЦПК України, адвокатом все рівно подано касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції.
05.07.2023 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги.
З огляду на зміст наданих послуг, оцінюючи надані адвокатом докази, керуючись такими критеріями визначення та розподілу судових витрат як їхдійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, представник позивача вважав заявлену до розподілу суму витрат на правничу допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції явно завищеною, та такою, що при будь-якому результаті розгляду судом справи не підлягала до задоволення.
У зв'язку з цим, в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, представник позивача просив відмовити.
Згідно з нормами ч.3 ст.270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши подану заяву, дослідивши додані до неї матеріали, оцінивши в сукупності надані докази, суд доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно копії Угоди №28/01 про надання правової допомоги від 28.09.2022 року, між відповідачем ОСОБА_1 та Адвокатським об?єднанням «Олени Сторожук» було укладено угоду, за якою Адвокатське об?єднання здійснює представництво та захист інтересів клієнта з приводу надання будь-яких консультацій, підготовки та подання будь-яких заяв, позовних заяв, запитів, клопотань, претензій, пояснень, скарг, відзивів, відповідей на відзив, заперечень, апеляційних, касаційних скарг та інших документів, а також на особисте представництво Клієнта перед будь-якими підприємствами, установами, організаціями, державними, правоохоронними, судовими органами, а також перед фізичними особами, що стосується спорів пов'язаних із земельними ділянками, розташованими у селі Люча урочище «Рушір» Косівського району Івано-Франківської області, в тому числі представництво та участь в судовому процесі в Косівському районному суді Івано-Франківської області.
Відповідно до копії Акта про надання послуг №1 за Угодою №28/01 про надання правової допомоги від 28.09.2022 року від 10.05.2023 року із зазначенням детального опису робіт та сум гонорару, Адвокатське об?єднання надало клієнту послуги на загальну суму 59000 грн. (без ПДВ), що також підтверджується копією Рахунку №10-1/02 від 10.05.2023 року.
Відповідно до копії Акта про надання послуг №2 за Угодою №28/01 про надання правової допомоги від 28.09.2022 року від 21.10.2025 року із зазначенням детального опису робіт та сум гонорару, Адвокатське об?єднання надало клієнту послуги на загальну суму 45500 грн. (без ПДВ), що також підтверджується копією Рахунку №21-1/03 від 21.10.2025 року.
Згідно копії Звіту про надання правничої допомоги за Угодою №28/01 про надання правової допомоги від 28.09.2022 року, встановлено об?єм та строки надання правничої допомоги.
Відповідно до копій посадочних документів та фіскальних чеків встановлено вартість понесених стороною відповідача витрат пов?язаних із явкою адвоката відповідача в судові засідання та понесені ним поштові витрати.
Зміст правовідносин.
Правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у сторони відповідача права на відшкодування судових витрат пов?язаних з розглядом справи.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.
Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, в силу вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до вимог ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання щодо витрат на правову допомогу.
Судом встановлено, що 28.09.2022 року, між відповідачем ОСОБА_1 та Адвокатським об?єднанням «Олени Сторожук» було укладено Угоду №28/01 про надання правової допомоги для здійснення представництва та захисту інтересів клієнта.
І згідно Акта про надання послуг №1 за Угодою №28/01від 10.05.2023 року та Акта про надання послуг №2 за Угодою №28/01від 21.10.2025 року - адвокатське об?єднання надало відповідачу ОСОБА_1 послуги на загальну суму 104000 грн. (без ПДВ), на підтвердження чого долучено копії Рахунку №10-1/02 від 10.05.2023 року та копію Рахунку №21-1/03 від 21.10.2025 року.
Об?єм та строки надання правничої допомоги зазначено у Звіті про надання правничої допомоги за Угодою №28/01 від 28.09.2022 року.
За змістом положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, - гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Так, проаналізувавши Акт про надання послуг №1 за Угодою №28/01 від 10.05.2023 року, встановлено, що адвокатом вказано детальний опис 13 найменувань наданих послуг на загальну суму 59 000 грн. Однак, суд звертає увагу на не співмірність наданих послуг їх вартості, тому вважає, що вартість деяких із вказаних послуг є дещо завищеною та не мотивованою, а деякі із послуг не були необхідними, зокрема:
- так, порядковий №»2 - ознайомлення в Косівському районному суді з матеріалами справ №347/2298/21 та №347/1750/19 шляхом фотографування (3000 грн.). Однак, з матеріалів справи встановлено, що дійсно адвокат Сторожук С.С. 07.10.2022 року сформувала в системі Електронний суд Заяву про ознайомлення з матеріалами справи №347/2298/21 в електронному вигляді (а.с.43-44 т.2), однак особисто в Косівському районному суді з нею не ознайомлювалась. Натомість, 10.11.2022 року з матеріалами справи ознайомлювалась представник відповідача Басараб Г.А. по довіреності, її дочка ОСОБА_2 (а.с.47 т.2). Окрім того, слід зазначити, що після надання доступу адвокату в системі Електронний суд до матеріалів справи, ознайомлення з такими не потребували б зайвих затрат ні часу адвокат, ні коштів його клієнта;
- послуги перелічені в пунктах за порядковим №5 (підготовка та подання заяви застосування наслідків спливу загального строку позовної давності на суму 1500 грн.), №9 (підготовка та подання заяви до клопотання про закриття провадження - на суму 500 грн.) - не були необхідними, оскільки такі клопотання могли бути заявлені у судовому засіданні усно;
- послуги перелічені в пунктах за порядковим №12 (підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу Косівського р/с від 10.05.2023 року на суму 8000 грн.) та №13 (підготовка та подання касаційної скарги на ухвалу Івано-Франківського а/с від 31.05.2023 року на суму 8000 грн.) - на переконання суду не підлягають задоволенню, оскільки не понесли позитивного результату для сторони позивача, за умови якого підлягали б стягненню. Крім того, адвокат повинна була б знати що ухвала про відмову у закритті провадження не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. А відтак повернення апеляційної скарги, і подальше подання касаційної скарги в даному випадку не є необхідним.
Таким чином, за Актом про надання послуг №1 за Угодою №28/01 від 10.05.2023 року підлягають стягненню судові витрати на загальну суму -38000 грн. (59000 грн. - 3000 грн. - 1500 грн. - 500 грн. - 8000 грн. - 8000 грн. = 38000 грн.).
Також, проаналізувавши Акт про надання послуг №2 за Угодою №28/01 від 21.10.2025 року, встановлено, що адвокатом вказано детальний опис 18 найменувань наданих послуг на загальну суму 45 000 грн. Однак, і тут суд звертає увагу на не необхідність деяких послуг, зокрема: послуг перелічених в пункті за порядковим №2 (підготовка та подання клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження на суму 3000 грн.), №6 (підготовка та подання пояснень до клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог на суму 500 грн.), №8 (підготовка та подання додаткових пояснень у справі до клопотання про закриття провадження у справі на суму 500 грн.), №10 (підготовка та подання заяви про відвід на суму 500 грн.), №14 (підготовка та подання додаткових пояснень у справі щодо добросовісного набувача на суму 3000 грн.). Оскільки всі ці клопотання не є заявами по суті, а відтак могли були висловлені ОСОБА_3 під час судового засідання.
Таким чином, за Актом про надання послуг №2 за Угодою №28/01 від 21.10.2025 року підлягають стягненню судові витрати на загальну суму - 37500 грн. (45000 грн. - 3000 грн. - 500 грн. - 500 грн. - 500 грн. - 3000 грн. = 37500 грн.).
Щодо стягнення витрат на поштові відправлення, які згідно наданого адвокатом розрахунку становлять 1787 грн., то суд дослідивши матеріали справи нарахував таких на загальну суму 1582 грн. (а.с.152 т.2 - 180 грн., а.с.224-225 т.2 - 180 грн., а.с.47, 49, 52, 55, 58 т.3 - 199 грн., а.с.65, 68, 71, 74-75 т.3 - 180 грн., а.с.170-174 т.3 - 180 грн., а.с.193-195 т.3 - 215 грн., а.с.230-232 т.3 - 129 грн., а.с.24-28 т.4 - 129 грн., а.с.92 т.4 - 43 грн., а.с.107 т.4 - 43 грн., а.с.128 т.4 - 52 грн., а.с.140 т.4 - 52 грн.). Однак, від вказаної суми 1582 грн. слід відняти витрати на поштові відправлення сторонам копії заяви адвоката про проведення судового засідання в режимі ВКЗ, які не були необхідними, оскільки згідно ухвали Косівського районного суду від 13.09.2023 року судом було ухвалено проводити судове засідання з адвокатом Сторожук С.С. в режимі ВКЗ не лише на конкретну дату, але і зазначено, що і на всі наступні судові засідання. Також під час судового розгляду, суд звертав увагу, що зафіксовано в журналі судового засідання, про те, що ухвалою суду Сторожук С.С. було задоволено клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції на всі наступні судові засіданні, та відсутність необхідності подання аналогічних клопотань про ВКЗ.
Отже, витрати у сумі 190 грн. понесені стороною відповідача на поштові відправлення здійснені після 13.09.2023 року (43 грн.+43 грн.+52 грн+52 грн.), не були необхідними. Тому до відшкодування підлягають поштові витрати у сумі 1392 грн. (1582 грн. - 190 грн. = 1392 грн.).
Щодо стягнення транспортних витрат. Згідно з ч.1 ст.138 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витратсторін та їхніх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.138 ЦПК України).
Граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», згідно з додатком до якої витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.
В свою чергу питання, пов'язані з відшкодуванням витрат на відрядження унормовані постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1988 року № 59.
Відповідно до пунктів 6, 7 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від13 березня 1988 року № 59 витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Пунктом 14 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1988 року № 59 визначено, що підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Податкового кодексу України.
Отже, сторона, яка не є суб'єктом владних повноважень і на користь якої ухвалене судове рішення, має право на компенсацію здійснених нею та підтверджених документально витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, які не можуть перевищувати встановлені законодавством, зокрема,постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1988 року № 59.
Водночас, вказані нормативно-правові акти органів виконавчої влади передбачають можливість відшкодування витрат на проїзд в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі), або ж витрат на пально-мастильні матеріали, які відшкодовуються з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу відповідно до затвердженого маршруту.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 вказав, що вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов'язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат.
Як встановлено судом, адвокат Сторожук С.С. прибувала в приміщення Косівського районного суду чотири рази, та користувалася залізничним та автобусним транспортом. На підтвердження понесених витрат на квитки, адвокат надала копії проїзних документів, та фіскальні чеки.
Отже, згідно наданого адвокатом розрахунку становлять 5863,05 грн., то суд, дослідивши матеріали справи встановив, що витрати на проїзд потягом становлять - 4529,15 грн., а 1333,90 грн. - це витрати на проїзд автобусом. Тому такі підлягають до відшкодування в повному обсязі.
Щодо витрат на добові, які згідно наданого адвокатом розрахунку становлять 8040 гривень, то суд зауважує, що відшкодування таких витрат не передбачено цивільно-процесуальним кодексом України.
Висновок суду за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.
Таким чином, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.
Так, на переконання суду, з врахуванням наданих письмових доказів, судом встановлено, що відповідачем понесено судові витрати на суму 82 755, 05 гривень.
Проте, враховуючи клопотання про зменшення судових витрат, враховуючи характер спору, тривалість перебування справи в суді першої інстанції на розгляді, відсутність зі сторони відповідача подання нових доказів, які не були подані при першому розгляді справи, враховуючи складність справи, принцип співмірності та критерій розумності розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, необхідності виконаних послуг та значимості таких дій у справі, суд доходить переконання про зменшення судових витрат, та стягнення судових витрат в розмірі 45 000 гривень.
Отже враховуючи вище викладене, та керуючись ст. ст. 133, 138, 141, 246, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву адвоката Сторожук Світлани Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Яблунівської селищної ради об'єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області, третя особа без самостійних вимог: Косівське районне підприємство «Райагроліс» до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок - задовольнити частково.
Стягнути з Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області (м. Косів, вул. Шевченка, 37, 78601, ЄДРПОУ 03530483) на користь ОСОБА_1 , судові витрати у розмірі 45 000 (сорок п'ять тисяч) гривень.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 07 листопада 2025 року.
Суддя Ю.С. Кіцула