Справа № 346/4083/25
Провадження № 2/346/2319/25
10 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого судді Сольського В.В.
за участі секретаря Біди Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики,
представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що 28 квітня 2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1127486. Відповідно до умов договору відповідачу надано грошові кошти в сумі 4 410 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).
Підписавши договір відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту та засвідчив, що повідомлений позикодавцем у встановленій законом формі про всі умови.
ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконав надавши відповідачці у визначені строк та сумі.
ОСОБА_1 належним чином зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку із тим у нього виникла заборгованість розмір якої становить 14 691,52 грн та складається із заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 4 410 грн; заборгованості за відсотками - 10 281,52 грн.
26 жовтня 2021 рок між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 2 610, за умовами якого, останнє набуло права вимоги до відповідача за вказаним договором позики.
03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та позивачем укладено договір факторингу № 030423-ФК за умовами якого останній набув право вимоги до відповідача за даним кредитним договором.
Тому представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у вказаному розмірі та понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу.
Ухвалою судді від 12 серпня 2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Суд, враховуючи, що ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, розглянув справу за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відзиву на позов суду не подав.
Крім того, оскільки інформація про судові засідання, яка розміщена на веб-порталі «Судова влада України», є відкритою, то суд вважає, що сторони є належним чином повідомлені про судовий розгляд.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач надала згоду на такий порядок розгляду справи.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 28 квітня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 1127486 (а.с. 27).
Сторонами узгоджено істотні умови договору: сума позики 4410 грн, строк кредитування 30 днів, базова процентна ставка 1,99 %, пільгова процентна ставка 0,69% на строк до 28.05.2021 року.
Договір укладено в електронній формі. Так, ОСОБА_1 електронним цифровим підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису v4i9tdf4LL), який був надісланий їй позичальником на електронну адресу у порядку визначену ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» підписала Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтвердив укладення кредитного договору (а.с. 49).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст.ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
З урахуванням вище викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення між відповідачем та первісним кредитором вказаного договору кредитної лінії в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Право вимоги до відповідача позивач отримав шляхом укладення наступних договорів.
26 жовтня 2021 рок між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 2 610, за умовами якого, останнє набуло права вимоги до відповідача за вказаним договором позики.
03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та позивачем укладено договір факторингу № 030423-ФК за умовами якого останній набув право вимоги до відповідача за даним кредитним договором.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 14 691,52 грн, з якої: 4 410 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 10 281,52 грн - заборгованість за відсотками.
Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не довів обставини, які заперечували б факт укладення кредитного договору або визначену позивачем суму заборгованості за кредитом, та не подав доказів на спростування позовних вимог.
Дослідивши позовні вимоги та письмові докази, враховуючи, що відповідач отримав кошти у кредит на умовах, визначених у кредитному договорі, але порушив вказані умови і не погасив кредит, позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Однак, маючи передбачений законом обов'язок на перевірку доказів, з'ясування фактичних обставин справи та встановлення правовідносин, що виникли між сторонами, суд зобов'язаний перевірити розрахунки, подані сторонами.
Вирішуючи питання про стягнення процентів за користування позикою у розмірі суд зазначає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до положень п. 1.7. Договору кредит надається строком на тридцять днів. З дати отримання кредиту, однак позивач просить стягнути з відповідачки проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.
Оскільки Договором визначений строк кредитування, який становить тридцять днів, а доказів його пролонгації до суду не надано, саме протягом даного строку позивач мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки.
Тому, перевіривши розрахунок процентів, нарахованих відповідачці, суд вважає, що їхній розмір дещо завищений так з розрахунку (4 410 х 0,69% х 30 дн) розмір прострочених відсотків складає 912,87 грн.
Позовна заява подана через систему "Електронний суд", тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в розмірі 2422,00 грн (а.с. 9).
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 877,39 грн.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно долученого позивачем договору про надання правової допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року витрати на правову допомогу складають 3 500 грн.
Враховуючи факт часткового задоволення позовних вимог, пропорційним розміром витрат на надання правничої допомоги, з урахуванням складності даної справи, реального часу надання правничої допомоги та обсягу необхідної до виконання роботи, беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 1267,70 грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 81, 141, 258, 259, 265, 268, 274, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором позики № 1127486 від 28 квітня 2021 року в сумі 5 322,87 гривень, з яких 4 410 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 1 912,87 - заборгованість за відсотками.
В задоволенні решти частин позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 877,39 грн сплаченого судового збору та 1267,70 грн витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», адреса: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, 8200, код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Сольський В. В.