Справа № 344/18288/25
Провадження № 1-в/344/186/25
10 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника УВП №12 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання начальника ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12», про вирішення питання про визначення дати початку строку відбування покарання за вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.11.2022 року та вирішення питання про остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю вироків Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.10.2022 року та Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.11.2022 року відповідно до ст.71 КК України щодо ОСОБА_5 , -
Начальник ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» звернувся до суду із клопотанням, в якому просить розглянути питання про визначення дати початку строку відбування покарання за вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.11.2022 року та вирішення питання про остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю вироків Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.10.2022 року та Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.11.2022 року відповідно до ст.71 КК України.
Представник установи виконання покарань в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав у ньому наведених, просила його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволення клопотання начальника ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12», оскільки судом не може бути вирішено вказане клопотання в порядку виконання вироку, що призведе до погіршення становища обвинуваченого.
Засуджений ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.539КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Згідно ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має вирішувати питання, зокрема, про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Як вбачається з матеріалів справи вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.06.2022 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді арешту строком на шість місяців. Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 визначено рахувати з моменту затримання з 25.01.2025 року. Вказаний вирок набрав законної сили 11.07.2022 року.
Також вироком Калуського міськрайонного вироку Івано-Франківської області від 13.10.2022 року ОСОБА_5 визнано винним за ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі. На підставі ч.ч.1, 4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Івано-Франківського міського суду від 10.06.2022 року більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточне покарання призначити у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі. Вказаний вирок набрав законної сили 15.12.2022 року.
Крім цього, згідно вироку Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.11.2022 року ОСОБА_5 визнано винним за ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. Вирок набрав законної сили 05.12.2022 року.
Як встановлено судом, 04.11.2022 року при винесенні вироку та призначенні покарання Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за ч.3 ст.185 КК України не було враховано попередній вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.10.2022 року, за яким ОСОБА_5 визнано винним за ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі, оскільки станом на 04.11.2022 року він не набрав законної сили.
Відповідно до п.11, п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема: про застосування покарання за наявності кількох вироків; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до коментованого п.11 ст.537 КПК України питання про застосування покарання за наявності кількох вироків постає перед судом під час їх виконання, зокрема, у випадку, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що ухвалив останній за часом вирок, і тому не призначив покарання за сукупністю вироків.
Також у пункті 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання"зазначено, що питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися в стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок.
Як слідує з роз'яснень, що викладені в п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7, за наявності щодо засудженого вироку, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання цього вироку зобов'язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками.
Також, суд звертає увагу на роз'яснення, викладені в п.п.10, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків», з яких вбачається, що питання, пов'язані з виконанням вироку за наявності інших вироків, розглядається судом у порядку, передбаченому ст.ст.537, 539 КПК України, у випадках: а) коли щодо засудженого є вирок, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, і тому суд не призначив покарання за сукупністю вироків; б) коли під час виконання покарання, призначеного за сукупністю вироків, перший з яких скасований касаційною інстанцією, внаслідок чого необхідно виключати призначену відповідно до нього міру покарання.
Не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст.539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Зокрема, відповідно до вищезазначеної постанови, не можна уточнювати призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку й призначити покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо, призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання згідно зі ст.43 КК України 1960 р. (на сьогодні ст.71 КК України) не було вирішено.
Крім того, у порядку, передбаченому розділом VІІІ КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків, лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого. Не підлягають розгляду в такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Таким чином, визначаючи порядок застосування покарання засудженому, стосовно якого є не приведений у виконання вирок, про який не було відомо суду, що ухвалив останній вирок, суд зобов'язаний керуватися ст.71 КК України та призначити за правилами цієї статті покарання шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, а остаточне покарання повинно бути більшим, ніж призначене за кожним з вироків окремо.
З урахуванням викладеного, з метою недопущення порушення конституційних прав засудженого та виконання постановлених відносно нього вироків, враховуючи недопустимість погіршення становища засудженого під час вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, у задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.71 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, -
В задоволе нні подання начальника ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» про вирішення питання про остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю вироків - відмовити.
Копію ухвали для відома направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12».
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_6