Справа № 188/492/25
Провадження № 2/188/1348/2025
10 листопада 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Місюра К.В.
за участю секретаря судового засідання: Лисяк А.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилась
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області , третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Лисичанської міської військової адміністрації Луганської області, в якій просила визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 . У зв'язку з військовою агресією проти України позивач була вимушена переміститись з місця свого проживання у м. Стрий Луганської області та на теперішній час позивач є внутрішньо переміщеною особою. Позивачу відомо, що внаслідок воєнних дій її будинок було пошкоджено. Оцінити характер та обсяг наявних пошкоджень будинку на теперішній час не вбачається можливим з огляду на відсутність у позивача спеціальних знань, а також беручи до уваги безпекову ситуацію, що має місце у місті Лисичанськ Луганської області. 23 лютого 2023 року Верховною Радою України прийнятий Закон України № 2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України». Зазначений закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна. Постановами Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 № 381 та від 30.05.2023 № 600 затверджені відповідні порядки, якими деталізовані та впроваджуються механізми, визначені положеннями закону про компенсацію. Однією з обов'язкових умов отримання компенсації за пошкоджене житло згідно цих положень є наявність відомостей про пошкоджений об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Для отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна отримувачу компенсації необхідно провести дії щодо державної реєстрації припинення такого права відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Будучи потенційним отримувачем компенсації для відновлення свого будинку, пошкодженої внаслідок бойових дій, та виконуючи встановлені нормативно-правовими актами умови для отримання компенсації, позивач звернулась із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно. Однак, рішенням державного реєстратора від 15 жовтня 2024 року № 75550434 позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з огляду на те, що державному реєстратору не вдалось отримати відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано до 01 січня 2013 року. Зазначене рішення унеможливлює отримання в майбутньому позивачем компенсації для відновлення свого будинку, а також позбавляє іншим чином можливості розпоряджатися своїм майном. Крім того , позивачка звернулась до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 , але також отримала відмову в оформленні права власності в порядку спадкування у зв'язку з відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про спірну квартиру та наявності суперечностей в прізвищах спадкодавця та спадкоємця.
Враховуючи відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення невизнаного права власності на квартиру, позивач вимушена звертатись з даним позовом у порядку, визначеному статтею 392 ЦК України. У зв'язку з викладеним позивач звернулась до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити та розглянути справу в її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, з судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Судом встановлено, що 11 березня 1998 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на підставі «Договору мини житла» набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Жихар Н.П. 14 березня 1998 року, реєстраційний номер реєстру № 1571 (копія договору додається).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16.07.2024 року (копія свідоцтва додається), яка була співвласником спірної квартири. Родинні відносини ОСОБА_3 з позивачкою підтверджуються Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00048683747 від 10.01.2025 року (копія витягу дола Відповідно до якого прізвище позивачки вказано - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати зазначено ОСОБА_3 .Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрації шлюбу № 00048683459 від 10.01.2025 року, ОСОБА_5 , 05.08.1975 року уклала шлюб з ОСОБА_6 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області про що зроблено запис в реєстрі № 785, в результаті якого позивачка отримала прізвище « ОСОБА_7 » (копія додається).
У зв'язку з розпочатою військовою агресією Російської Федерації, позивачка змушена була виїхати з постійного місяця мешкання місто Лисичанськ Луганської області переїхавши в місто Стрий Львівської області (довідка ВПО додається).
Під час оформлення документів про зруйноване житло та отримання грошової компенсаці було встановлено , що квартира АДРЕСА_1 не зареєстрована в «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» за позивачкою, а відомості про квартиру відсцутні в «Державному реєстрі речових прав», про що свідчать інформаційні довідки з Державного реєстру № 409204994 від 23.01.2025 р., № : д 23.01.2025р та № 409212080 від 23.01.2025 р. (довідки додаються).
Позивачка звернулась до державного реєстратора з заявою про внесення відомостей у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на підставі договору міни житла. Рішенням державного реєстратора від 15.10.2024 року за № і 14 позивачці було відмовлено, у зв'язку з неотриманням державним реєстратором у порядку визначеному Законом відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року (додається копія рішення про зупинення розгляду заяви та рішення про відмову в проведенні реєстрації).
Крім того , позивачка звернулась до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 , проте 28.01.2025 року державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції за вих. № 64/02-14, надано відмову позивачці в оформленні права власності в порядку спадкування, у з відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про спірну квартиру та наявності суперечностей в прізвищах спадкодавця та спадкоємця (копія відмови додається).
ОСОБА_3 набула права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору , так як ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , при вирішенні питання про набуття позивачкою права власності в порядку спадкування необхідно керуватися нормами Цивільного кодексу УССР (в редакції 1963 року), який діяв на час відкриття _спадщини.
Статтею 526 ЦК УССР передбачено, що місцем відкриття спадщини визнається ннс попійне місце проживання;спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо п невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
Статтею 548 ЦК УССР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Статтею 549 ЦК УССР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
На день смерті своєї матері та в подальшому позивачка продовжувала мешкати в квартирі АДРЕСА_1 , частка якої належить її матері, сплачувала комунальні послуги, тим самим позивачка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном яке належало померлій. Факт проживання позивачки разом з ОСОБА_3 - підтверджується «Будинковою книгою про прописку громадян, які проживають в квартирі АДРЕСА_1 в якій під порядковим номером №4 значиться російською мовою - « ОСОБА_3 », уроженка с. Шульгино Старобельского района Луганской области», ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за вказаною адресою з 20.03.1998 року, про що напроти її прізвища міститься відповідний штамп, а 29.05.1998 року була знята з реєстрації, про що свідчить відповідний штамп на проти її прізвища. Під порядковим номером 5 у будинковій книзі значиться, російською мовою - « ОСОБА_8 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована за вказаною адресою з 20.03.1998 року до 01.03.2002 року, про що напроти її прізвища міститься відповідний штамп. Позивачка з 01.03.2002 року була перереєстрована за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою в паспорті позивачки серії НОМЕР_2 виданого 27.08.2004 року, копія якого додається.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Місто Лисичанськ відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу № 30 від 05 лютого 2024 року), відноситься до територій активних бойових дій.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеними особами, які виїхали з м. Лисичанськ Луганської області у Львівську область, та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_3 .
Позивачка у позовній заяві зазначила, що їй відомо, що внаслідок активних бойових дій їх будинок в м. Лисичанськ Луганської області було пошкоджено, але оцінити характер та обсяг пошкоджень будинку на теперішній час не вбачається можливим.
При цьому, суд враховує, що за загальновідомою інформацією на теперішній час у місті Лисичанськ внаслідок бойових дій майже не залишилось вцілілих будинків, більшість будинків пошкоджені або знищені.
22 травня 2023 року набрав чинності Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» № 2923-ІХ від 23 лютого 2023 року, яким, зокрема, визначено правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Механізм надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» визначений Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381.
Згідно з пунктом 6 вищевказаного Порядку, компенсація надається за умови, що відомості про право власності на пошкоджений об'єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У пункті 13 цього ж Порядку закріплено, що для отримання компенсації необхідно з урахуванням пункту 13-1 цього Порядку, серед іншого, переконатися, що пошкоджений об'єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію.
Механізм надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України № 2923-ІХ від 23 лютого 2023 року визначений Порядком надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 р. № 600.
У пункті 13 даного Порядку визначено, що отримувач компенсації здійснює відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об'єкт нерухомого майна.
Згідно з пунктом 24 вказаного Порядку, проведення виплат компенсації здійснюється за умови наявності відомостей щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об'єкт нерухомого майна, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Отже, як для отримання компенсації для відновлення об'єктів нерухомого майна, так і для отримання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна необхідною є наявність інформації про об'єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії.
У зв'язку з відсутністю доступу до відповідних джерел інформації через тимчасову окупацію м. Лисичанська Луганської області, 31 серпня 2024 року державним реєстратором прав на нерухоме майно позивачці було відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою в зв'язку із зазначеними вище обставинами.
У зв'язку з викладеним та враховуючи той факт, що на теперішній час право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_4 не визнається, з метою захисту своїх прав на нерухоме майно з посиланням на статтю 392 ЦК України, позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою про визнання права власності на належний їй майно.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Позивачем у спорі про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову).
Згідно роз'яснень наведених у пункті 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
У частині 1 статті 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками частини квартири АДРЕСА_1 , однак на теперішній час їх право власності на це майно не визнається органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та позивач не може здійснити у державного реєстратора прав на нерухоме майно державну реєстрацію її права власності на житловий будинок, що позбавляє позивача можливості розпорядитись своєю власністю на власний розсуд або отримати компенсацію за пошкоджене чи знищене майно.
З огляду на наведене, встановивши та проаналізувавши усі обставини справи, оскільки позивачі в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання за ними права власності на нерухоме майно, захистити своє порушене право не може, суд вважає за можливе визнати за позивачами право власності на вищезазначене майно.
Підсумовуючи наведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 15, 16, 316, 317, 321, 328, 392 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 4, 81, 82, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ДРНОКП НОМЕР_3 ) право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_3 ) право власності 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 на підставі «Договору міни житла» від 11.03.1998 року посвідченого приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу 11 березня 1998 року, реєстраційний номер реєстру № 1571.
Визнати за ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 на підставі «Договору міни житла» від 11.03.1998 року посвідченого приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу 11 березня 1998 року, реєстраційний номер реєстру № 1571.
Судові витрати віднести на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К. В. Місюра