Справа № 183/2965/25
№ 1-кп/183/1627/25
10 листопада 2025 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025047350000044 від 20.03.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Костогризове Цюрупинського р-ну Херсонської обл., громадянин України, з середньою освітою, який на утриманні має сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працює, не є особою з інвалідністю, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -
19 березня 2025 року приблизно об 20 годині 00 хвилин ОСОБА_4 знаходився за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього виник протиправний умисел спрямований на незаконне зайняття рибним промислом, а саме без передбаченого законом дозволу, у порушення вимог ст. 52-1 ЗУ «Про тваринний світ» та п.3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», в яких зазначено, що забороняється лов водних живих ресурсів з використанням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих та інших матеріалів усіх видів і найменувань, тобто не маючи належного, законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом.
Після чого ОСОБА_4 19 березня 2025 року приблизно об 21 годині 00 хвилин, перебуваючи на руслі р. Самарчук поблизу вул. Шевченка в с. Піщанка Самарівського р-ну Дніпропетровської обл.і, реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, заздалегідь підготувавшись, на плавзасобі - гумовому човні, встановив на плесі річки Самарчук заборонені знаряддя лову, а саме рибальську сітку довжиною 40 метрів.
Після чого ОСОБА_4 цього ж дня (19 березня 2025 року) приблизно об 23 годині 00 хвилин з річки Самарчук здійснив незаконний вилов риби, а саме «карась сріблястий» в кількості 76 екземплярів, «окунь» в кількості 1 екземпляр, «плітка» в кількості 1 екземпляр, «щуку» в кількості 5 екземплярів, в результаті чого, відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/104-25/11992-ФХЕД від 26 березня 2025 року та постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 за №1042 «Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», спричинив істотну шкоду рибним запасам України на загальну суму 142 222 грн. 00 коп..
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, яке кваліфікується як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 ..
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить до висновку про те, що вина ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, обвинувачений вчинив тяж кримінальний проступок.
Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, має на утриманні малолітнього сина, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв'язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 основне покарання за санкцією ч. 1 ст. 249 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке є необхідними та достатніми покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
У цьому кримінальному провадженні арешт накладався ухвалою від 24 березня 2025 р. слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на вилучене майно, а саме на: карась сріблястий в кількості 76 екземплярів, окунь в кількості 1 екземпляру, плитка в кількості 1 екземпляру, щука в кількості 5 екземплярів, а також плавзасіб - човен зеленого кольору, рибальська сітка, довжиною 40 метрів, висотою 1 метр, та острог.
Разом з цим в силу положень ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Таким чином оскільки обвинуваченим вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, то майно, яке вилучене в обвинуваченого в межах даного кримінального провадження та на яке накладений арешт, підлягає спеціальній конфіскації. Відповідно, арешт вказаного майна не підлягає скасуванню.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У зв'язку з цим процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
В даному кримінальному провадженні заявлений цивільний позов.
Державне агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
Суд звертає увагу на те, що в цьому кримінальному провадженні обвинувачений визнав себе винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, але частково не визнав цивільний позов.
Враховуючи вказане при встановленні порядку та обсягу дослідження доказів суд керувався висновком щодо правозастосування положень ч. 3 ст. 349 КПК, який викладений Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 16.09.2024 р. у справі № 444/870/22. Згідно цього висновку суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі, у разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних правопорушень, яке має окрему кваліфікацію, або є окремим епізодом кримінального правопорушення, чи невизнання цивільного позову, та у такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов'язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК України.
У зв'язку з чим докази щодо цивільного позову досліджувалися судом в повному обсязі.
Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області в обґрунтування свого позову зазначило, що при виконанні своїх службових обов'язків, заступник начальника відділу охорони ВБР «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області 19 березня 2025 року викрив адміністративне правопорушення, скоєне громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 що має ознаки кримінального злочину, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України, матеріали якого були передані до правоохоронних органів. За ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, відносно Відповідача відкрито кримінальне провадження № 12025047350000044 від 20.03.2025 р.
Під час досудового розслідування встановлено, що 19.03.2025 о 22 год. 15 хв, громадянин ОСОБА_4 здійснював незаконний вилов біоресурсів забороненим знаряддям лову сітками жилковими поблизу с. Піщанка, Самарівського району, Дніпропетровської області.
Виловлена риба: карась сріблястий - 76 штук, окунь - 1 штука, плітка - 1 штука, щука - 5 штук, чим спричинено збитки рибному господарству України на суму 142 222 (сто сорок дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 00 коп. Своїми діями громадянин ОСОБА_4 порушив п.п.1 п.1 та пп.4 п.1 Розділу IV «Правил любительського рибальства», затверджених наказом № 700 від 19.09.2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 року за № 269/3562, чим скоїв адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» та ч.4 ст.85 КУпАП.
Відповідно до розрахунку збитків до протоколу серії ДП № 002071 від 19.03.2025 складеного заступником начальника ВБР «Рибоохоронний патруль», сума нанесених збитків державі, в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області становить 142 222 грн. 00 коп.
На цих підставах позивач просить стягнути з відповідача матеріальні збитки, які завдані рибному господарству України, в розмірі 142000 грн..
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 19.03.2025 р. серії ДП № 002071 вбачається, що 19.03.2025 о 22 год. 15 хв, громадянин ОСОБА_4 здійснював незаконний вилов біоресурсів забороненим знаряддям лову сітками жилковими поблизу с. Піщанка, Самарівського району, Дніпропетровської області. Виловлена риба: карась сріблястий - 76 штук, окунь - 1 штука, плітка - 1 штука, щука - 5 штук.
З Розрахунку збитків, який складений начальником відділу іхтіології, регулювання рибальства, меліорації та аквакультури вбачається, що розмір шкоди, завданої ОСОБА_4 вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, становить 142222 грн.
Судом перевірений вказаний розрахунок та встановлено, що він відповідає приписам постанови Кабінет Міністрів України від 29 вересня 2023 р. № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» (далі - Постанова КМУ № 1042).
Так, постановою КМУ № 1042 затверджені Такси для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України (додаток 1 до Постанови КМУ № 1042) (далі - Додаток 1 до Постанови КМУ № 1042).
Відповідно до Додатку 1 до Постанови КМУ № 1042 для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування водних біоресурсів такси становлять наступні розміри: карась сріблястий - 93 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; окунь звичайний - 186 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; плітка звичайна - 92 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щука звичайна - 204 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином розмір шкоди становить 142222 грн., в тому числі:
-карась сріблястий: 76 екз. х (93 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян х 17 грн.) = 120156 грн.;
-окунь звичайний: 1 екз. х (186 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян х 17 грн.) = 3162 грн.;
-плітка звичайна: 1 екз. х (92 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян х 17 грн.) = 1564 грн.;
-щука звичайна: 5 екз. х (204 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян х 17 грн.) = 17340 грн..
Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн..
На підставі ч. 9 ст.100 КПК України, ст.ст. 96-1, 96-2 КК України конфіскувати у власність держави: карася сріблястого в кількості 76 екземплярів; окуня в кількості 1 екземпляру; плитку в кількості 1 екземпляру; щуку в кількості 5 екземплярів; рибальську сітку, довжиною 40 метрів, висотою 1 метр; плавзасіб - човен зеленого кольору; острогу - 1 шт.
Позовну заяву Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області в рахунок відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, в сумі 142222 (сто сорок дві тисячі двісті двадцять дві) грн..
Стягнути з ОСОБА_4 на корить держави витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 1193,85 грн. (одна тисяча сто дев'яносто три грн. вісімдесят п'ять коп.) грн..
Речовий доказ: ДВД-диск з відеозаписом нагрудної камери поліцейського за 19 березня 2025 р. - зберігати в матеріалах судової справи.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1