Справа № 183/9594/23
№ 1-кп/183/936/25
10 листопада 2025 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170030000003 від 02.01.2023 р. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону здійснюється підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 62023170030000003 від 02.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що обіймаючи посаду начальника стройової частини кадрової служби штабу військової частини НОМЕР_1 , будучи службовою особою, маючи на меті заволодіти бюджетними коштами у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців, в тому числі додатковими винагородами розробив злочинний план щодо їх привласнення. З цією метою останній вступив у змову зі своїм безпосереднім керівником начальником відділення персоналу штабу ОСОБА_6 , якому довів розроблену ним схему заволодіння бюджетними грошовими коштами. Суть схеми полягала у включенні до особового складу осіб, які не проходили військову службу з метою нарахування їм грошового забезпечення, додаткових винагород за безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони під час перебування в районах ведення бойових дій з метою подальшого їх привласнення, на що ОСОБА_6 погодився.
В подальшому відповідно розробленого плану злочинних дій ОСОБА_5 отримав особисті дані та номери карткових рахунків громадян, які військову службу не проходили та для проходження до військової служби у ВЧ НОМЕР_1 не прибували. Діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , зловживаючи своїм службовим становищем ОСОБА_5 надавав усні накази підлеглим щодо включення до електронних проектів наказів командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) вказаних осіб з метою заволодіння грошовим забезпеченням, додатковими винагородами за безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони під час перебування в районах ведення бойових дій. В свою чергу ОСОБА_6 вносив дані осіб, які не проходили військову службу, до проектів додатку № 1 до наказів про виплати додаткових винагород за безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони під час перебування в районах ведення бойових дій.
На підставі вищевказаних наказів фінансово-економічною службою ВЧ НОМЕР_1 нараховано та виплачено грошове забезпечення та додаткові винагороди особам, які фактично до ВЧ НОМЕР_1 для проходження військової служби не прибували.
Грошові кошти, які виплачені відповідно до вищевказаних наказів, перераховувались на підконтрольні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 банківські рахунки, тобто вказаними вище діями останні заволоділи чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Внаслідок злочинних дій начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 та начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 державі в особі військової частини НОМЕР_1 заподіяно шкоду на суму 3 542 167,27 грн., що становить 2855 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та є особливо великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що кваліфікується за ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01.03.2023, відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» строком до 29.03.2023 із визначенням підозрюваному застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 402600 грн. та в разі її внесення на підозрюваного на строк до 29.03.2023 покладено певні обов'язки.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 року обвинуваченому ОСОБА_5 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, при цьому на підозрюваного покладено обов'язки:
-не залишати з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. місце свого проживання в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
-утримуватись від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Закінчити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 до 12 листопада 2025 р. не можливо, тому існує об'єктивна необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Так, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно враховувати у своїй сукупності обґрунтованість обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, особливу тяжкість та суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому за інкримінований злочин, а також наявність ризиків, визначених частиною першою статті 177 КПК України, які на теперішній час продовжують існувати, не зменшилися та обґрунтовуються наступним.
Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: допитами свідків, матеріалами службового розслідування, результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами огляду вилучених документів, висновками експертиз, та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Ризик незаконного впливу обвинуваченим на свідків не допитаних судом, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшився.
З урахуванням наявності зазначеного ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого злочину, вважав, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту або особистої поруки, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігти вищевказаним ризикам.
На цих підставах заявник клопотання просить продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк 60 днів з покладенням обов'язків не залишати з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. місце свого проживання в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 , прибувати до прокурора та суду за першою вимогою, утримуватись від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Представник потерпілого не заперечував проти заявленого клопотання.
В судовому засіданні обвинувачений погодився із заявленим клопотанням. Просив лише змінити місце домашнього арешту, а саме на території військової частини НОМЕР_1 .
В судовому засіданні захисник погодився із клопотнням.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.01.2024 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.03.2024 р..
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.05.2024 р..
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.07.2024 р..
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.08.2024 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07.09.2024 р..
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31.10.2024 р..
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.10.2024 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.12.2024 р..
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.12.2024 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.02.2025 р..
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.04.2025 р..
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.04.2025 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.05.2025 р..
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.07.2025 р..
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 р. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.09.2025 р..
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 р. щодо обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк два місяці до 12 (включно) листопада 2025 року. На обвинуваченого покладені, такі обов'язки: не залишати з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. місце свого проживання в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 ; прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор в судовому засіданні пояснив, що мається ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може здійснити спробу незаконного впливу на свідків.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, суд звертає увагу на наступне.
Обвинувачений ОСОБА_5 обізнаний про адреси мешкання свідків, а тому, перебуваючи на волі, може вжити заходів щодо незаконного впливу на вказаних осіб.
У зв'язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
При вирішення питання про дію запобіжного заходу, судом оцінюються в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину; вік та стан здоров'я обвинуваченого, який тяжких захворювань чи інвалідності не має; відомості про особу обвинуваченого.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим, особливо тяжкого злочину, наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає можливим продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк два місяці.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 314-316, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону заявленого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170030000003 від 02.01.2023 р. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком два місяці, тобто до 10 (включно) січня 2026 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , такі обов'язки:
- не залишати з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. місце свого проживання в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 ;
-прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
-утримуватись від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту застосувати без використання електронного засобу контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосувати більш суворої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Виконання ухвали покласти на Самарівський районний відділ поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області.
Копію ухвали направити начальнику Самарівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1