Справа № 204/6725/25
Провадження № 2/204/3446/25
10 листопада 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
24 червня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому прохає стягнути із нього заборгованість за Кредитним договором
№ 15.02.2023-100002637 від 15 лютого 2023 року у сумі 15106 гривень 01 копійка (а. с. 1-5 та на звороті).
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 15 лютого 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено договір № 15.02.2023-100002637 про надання кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит, у сумі 7000 гривень, строком на 70 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 25 квітня 2023 року. Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту. Ставка "Економ" -- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.2% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - стандартна фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім першого чергового періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 15% від суми Кредиту - 1050 гривень, розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні та нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Відповідачем 15 лютого 2023 року було отримано кредитні кошти у розмірі 7000 гривень, а отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 25 квітня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 15106 гривень 01 копійка, що складається із заборгованості: по тілу кредиту в розмірі 7000 гривень; по процентам в розмірі 7056 гривень 03 копійки; по комісії 1050 гривень, які позивач прохає суд стягнути з відповідача разом із судовим витратами по справі у сумі 2422 гривні 40 копійок.
Ухвалою суду від 21 серпня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 31), копія якої надіслана учасникам справи 21 серпня 2025 року (а. с. 32).
25 вересня 2025 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», яким на адресу відповідача направлялася копія ухвали суду від 21 серпня 2025 року, що в свою чергу є належним повідомленням.
Станом на дату розгляду справи відповідачем відзив на позовну заяву до суду не подано, а також клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, учасниками справи не подавались, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, на підставі вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 15 лютого 2023 року ТОВ «Споживчий центр» направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 15.02.2023-100002637 про надання кредиту (а. с. 17 на звороті -20 та на звороті).
15 лютого 2023 року ОСОБА_1 , прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 15.02.2023-100002637 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а. с. 21-22).
Так, судом встановлено, що зі своєї сторони ТОВ «Споживчий центр» направило відповідачу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор P243, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті (а. с. 16 -17), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 15 лютого 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 15.02.2023-100002637 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до вимог п. 3.1 Договору кредиту, ТОВ «Споживчий центр» надає Позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти та комісію.
За умовами п. 3.3 вказаного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах (дата надання/видачі, сума, строк, дата повернення, проценти, графік платежів) встановлених у Заявці (а. с. 17 на звороті -20 та на звороті).
Так, відповідно до вимог п. п. 1-8,10,15 Заявки (а. с. 21-22 та на звороті): Дата надання/видачі кредиту - 15 лютого 2023 року; Сума Кредиту: 7000 гривень; Строк, на який надається Кредит - 70 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту - 25 квітня 2023 року; Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (черговий період); Період користування ставкою "Економ" - період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх платежів (частини Суми Кредиту, нарахованих Процентів, Комісії), нарахованих на дату платежу, та закінчується в дату поточного чергового періоду (період "Економ"); Ставка "Економ" -- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.2% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду "Економ", розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; Ставка "Стандарт" - стандартна фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім першого чергового періоду та періоду "Економ", розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 15% від суми Кредиту та дорівнює 1050 гривень, розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні та нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 438 % річних.
Крім того, судом встановлено, що сторонами було погоджено та підписано Паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація обов'язкова для ознайомлення позичальником (а. с. 14-15 та на звороті).
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 7000 гривень шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано в Заявці) (а. с. 10).
До теперішнього часу відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором № 15.02.2023-100002637 про надання кредиту належним чином не виконав.
Відповідно до наданої позивачем Довідки-Розрахунку заборгованості за Договором
№ 15.02.2023-100002637, відповідач за вищевказаним договором має заборгованість в розмірі 15106 гривень 01 копійка, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7000 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 7056 гривень 01 копійка; суми прострочених платежів по комісії 1050 гривень - гривень (а. с. 9).
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Вимогами ч. 2 ст.207 ЦК України, визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ч. 1 ст. 623 ЦК України визначено, що боржник, що порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Відповідно до вимог статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Так, приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 3 Постанови про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, цифровий власноручний підпис власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов'язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.
Як убачається зі змісту кредитного договору № 15.02.2023-100002637 від 15 лютого 2023 року сторони узгодили те, що його підписання буде в електронному вигляді, в даному випадку шляхом введення одноразового ідентифікатора Р243, що був відправлений 15 лютого 2023 року на телефон відповідача 0665150925 та введений останнім 15 лютого 2023 року.
Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а відповідачем не спростовано того, що вказаний кредитний договір ним був підписаний в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», а отже останній погодився зі всіма умовами та правилами даних договорів, умовами кредитування, графіком повернення, штрафами, пенею, відсотками за користування кредитними коштами, комісією за надання кредиту.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано відповідний розрахунок заборгованості, який не спростований відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при винесені рішення суд керується розрахунком позивача, відповідно до якого за відповідачем по кредитному договору № 15.02.2023-100002637 рахується заборгованість в розмірі 15106 гривень 01 копійка, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7000 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 7056 гривень 01 копійка; суми прострочених платежів по комісії 1050 гривень - гривень.
Факт користування відповідачем кредитними коштами з використання платіжного засобу не спростовано відповідачем належними доказами. Матеріали справи не містять даних щодо незаконного зняття коштів з використанням кредитної картки та незаконну видачу кредитної карти на ім'я ОСОБА_1 третім особам.
З огляду на викладене, враховуючи те, що позивач виконав у повному обсязі вимоги закону щодо ознайомлення позичальника із паспортом споживчого кредиту, в якому вказані умови кредитування, що в свою чергу підтверджено відповідним підписом відповідача при цьому останній, після укладення договору, користувався наданими банком кредитними коштами, проте допустив систематичне прострочення погашення заборгованості по кредиту, у зв'язку з чим має перед позивачем заборгованість у загальному розмірі 15106 гривень 01 копійка, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7000 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 7056 гривень 01 копійка, суми прострочених платежів по комісії - 1050 гривень гривень.
Суд зазначає, що одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким позивачем було надано відповідачу грошові кошти у розмірі 7000 гривень, на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити комісію, проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит, однак останній умови договору належним чином не виконує, а відтак право позивача порушено, та підлягає захисту у судовому порядку, яке він реалізував, звернувшись до суду, натомість відповідач заявлені позивачем вимоги не спростував.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: заборгованість за кредитним договором № 15.02.2023-100002637 від 15 лютого 2023року в розмірі 15106 гривень 01 копійка, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7000 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 7056 гривень 01 копійка, суми прострочених платежів по комісії - 1050 гривень.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.
Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 15.02.2023-100002637 від 15 лютого 2023 року в розмірі 15106 гривень 01 копійка, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7000 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 7056 гривень 01 копійка, суми прострочених платежів по комісії - 1050 гривень.
Понесені позивачем судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 170, 141, 213-215, 258, 265, 700, 708-709, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 15.02.2023-100002637 від 15 лютого 2023 року в розмірі 15106 (п'ятнадцять тисяч сто шість) гривень 01 (одна) копійка, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7000 (сім тисяч) гривень, суми прострочених платежів по процентах - 7056 (сім тисяч п'ятдесят шість) гривень 01(одна) копійка, суми прострочених платежів по комісії - 1050 (одна тисяча п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в сумі у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.
Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя А.І. Приваліхіна