Справа № 204/11497/25
Провадження № 1-кп/204/1094/25
05 листопада 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі колегії суддів:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22025040000000489 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 4 ст. 408 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Окрім цього, заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . В обґрунтування свого клопотання зазначив, що враховуючи вік та матеріальне становище обвинуваченого ОСОБА_5 , а також, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання за вчинення кримінальних правопорушень, які є особливо тяжкими і за які передбачені покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років із конфіскацією майна, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, обвинувачений може змінити місце фактичного мешкання, виїхати за межі території України, виїхати на тимчасово окуповану територію України та переховуватись від суду. Також, слід звернути увагу на те, що ОСОБА_5 має молодий вік, відмінний стан здоров'я, не має постійного місця роботи, постійно змінює місця проживання, а також не має постійного джерела доходів, не проживає постійно на території Дніпропетровської області, що свідчить про те, що останній може протягом значного часу переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших осіб у вказаному кримінальному провадженні, то хоча органом досудового розслідування на даний час виконано значний обсяг слідчих дій, завдяки яким вдалось встановити правопорушника, на даний час по вказаному кримінальному провадженню встановлюються інші особи, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення та збираються докази на доведення їх вини у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки очевидно, що ОСОБА_5 у своїй протиправній діяльності діяв не самостійно, а за попередньою змовою групою осіб, у зв'язку з чим, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може повідомити зазначених осіб про його переслідування правоохоронними органами, а вказані особи можуть знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення для провадження, уникати спілкування з органом досудового розслідування шляхом переховування на тимчасово непідконтрольних Україні територіях. Крім того, під час досудового розслідування було допитано значне коло очевидців вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, а також осіб з числа його близьких та знайомих. Таким чином, вказане свідчить про можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, шляхом застосування до останніх методів залякування, погроз, або пропозицій надання неправдивих показань, зміни ними наданих раніше показань. Що стосується наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується. Обвинувачений перебуваючи на свободі може продовжити вказану протиправну діяльність, що становить небезпеку для життя та здоров'я людей, та може призвести до заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків. Крім того, обвинувачений діяв з корисливих мотивів, що свідчить про те, що останній для отримання протиправної вигоди може продовжити вчиняти протиправні дії.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 проти призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечувала. Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала. Пояснила, що ризики на які посилається прокурор у своєму клопотанні є необґрунтовані та такими, які не підтвердженні жодними доказами. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Чечелівському районному суду міста Дніпра, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або повернення обвинувального акту - не встановлено, тому дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Розглядаючи клопотання прокурора щодо продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ухвалами слідчих суддів Чечелівського районного суду міста Дніпра до обвинуваченого ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, в останнє строком до 07 листопада 2025 року.
Відповідно до ч. 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.
Так, надаючи оцінку доводам прокурора, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що обвинувачений може переховуватися від суду, окрім цього існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій.
На користь реального існування вказаного ризику слід віднести те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 4 ст. 408 КК України за які передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, а тому з великою ймовірністю обвинувачений може вчинити дії щодо уникнення покарання за вчинені кримінальні правопорушення, враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Судом також береться до уваги й той факт, що на території України, починаючи, з 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, а тому у ОСОБА_5 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості в повному обсязі виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.
Судом також береться й до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не одружений, не має жодного підтвердженого джерела доходу, а тому може вдатися до дій щодо виїзду з території України задля уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_5 на свідків або ж інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Ризик впливу на свідків існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
Оскільки, судовий розгляд по кримінальному провадженню ще не розпочато, свідки, залишаються не допитаними, а тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого ОСОБА_5 на свідків, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить й факт вчинення кримінального правопорушення із корисливим мотивом, що у свою чергу може свідчити про те, що в разі зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, обвинувачений, який є не працевлаштованим та таким, який не має постійного джерела доходу, задля бажання забезпечення своєї життєдіяльності може вдатися до дій спрямованих на вчинення нових кримінальних правопорушень або ж продовження вчинення кримінального правопорушення в якому на даний час обвинувачується, що у свою чергу може створити небезпеку для життя та здоров'я необмеженого кола осіб.
Суд вважає, що обраний та продовжений відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.
Тому ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, не змінилися та мають місце й в теперішній час, що вказує на недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу і продовження існування ризиків, а тому обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою не відпали, більш м'які запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів, без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 77, 81, 350, 369, 371, 372, 376 КПК України, колегія суддів,-
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню № 22025040000000489 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 4 ст. 408 КК України, у відкритому судовому засіданні 05 листопада 2025 року на 13:20 год. в залі судового засідання № 18 Чечелівського районного суду міста Дніпра за адресою: пр. Лесі Українки, 77 «б», місто Дніпро.
Судовий розгляд по кримінальному провадженню здійснювати колегіально у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати учасників процесу, доставити обвинуваченого.
Згідно ст. 317 КПК України роз'яснити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 03 січня 2026 року включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3