Справа № 204/5630/24
Провадження № 2/204/227/25
06 листопада 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царейкін Михайло Самуілович про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення про державну реєстрацію прав, -
встановив:
У провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царейкін Михайло Самуілович про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення про державну реєстрацію прав.
У судове засідання позивач, представник позивача - адвокат Пономаренко В.Г. повторно не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до наступного.
У червні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Пономаренко Вікторія Геннадіївну, звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царейкін Михайло Самуілович про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення про державну реєстрацію прав.
Ухвалою суду від 11 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків
На виконання ухвали суду представником позивача - адвокатом Пономаренко В.Г. 19.06.2024 року подано до канцелярії суду заяву про усунення недоліків, клопотання про витребування доказів та позовну заяву у новій редакції з додатками.
Ухвалою суду від 21 червня 2024 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою суду від 10 березня 2025 року за клопотанням представника позивача - адвоката Пономаренко В.Г. витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Царейкіна Михайла Самуіловича належним чином завірену копію спадкової справи по вчиненню нотаріальної дії - видачі 13.09.2022 свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 12 травня 2025 року прийнято до розгляду змінену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царейкін Михайло Самуілович про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення про державну реєстрацію прав; розгляд справи відкладено на 16.06.2025 року об 11:30 год. про що було повідомлено представника позивача - адвоката Пономаренко В.Г. (а.с.236,237).
16 червня 2025 року позивач та його представник - адвокат Пономаренко В.Г. не з'явились, причини неявки не повідомили, у зв'язку із чим, справу було відкладено на 11.08.2025 року на 14:00 год.
11 серпня 2025 року представник позивача - адвокат Пономаренко В.Г. у судове засідання не з'явилась, надавши клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні (а.с.243), доказів на підтвердження зазначеного суду надано не було. У зв'язку із неявкою позивача та його представника у судове засідання, справу було відкладено на 21.08.2025 року о 13:00 год. та повідомлено всіх учасників справи (а.с.246).
21 серпня 2025 року представник позивача - адвокат Пономаренко В.Г. у судове засідання не з'явилась, надавши 19.08.2025 року клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв'язку із перебуванням у відрядженні (а.с.247), доказів на підтвердження зазначеного суду надано не було. У зв'язку із неявкою позивача та його представника у судове засідання, справу було відкладено на 30.09.2025 року та повідомлено всіх учасників справи (а.с.250).
30 вересня 2025 року позивач, представник позивача - адвокат Пономаренко В.Г. у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв та/або клопотання на адресу суду не надходило. У зв'язку із неявкою позивач, представника позивача, справу було відкладено на 13.10.2025 року та повідомлено всіх учасників справи (а.с.252).
13 жовтня 2025 року позивач, представник позивача - адвокат Пономаренко В.Г. у судове засідання повторно не з'явились, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв та/або клопотання на адресу суду не надходило.
Таким чином, у зв'язку із неявкою позивача, представника позивача - адвоката Пономаренко В.Г., розгляд справи по суті неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царейкін Михайло Самуілович про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення про державну реєстрацію прав - відкладено на 06 листопада 2025 року на 15 год. 00 хв. та постановлено визнати явку позивача - ОСОБА_1 , в судові засідання - обов'язковою. Ухвалу суду доставлено на електронну адресу позивача та його представника, зазначені останньою у позовній заяві, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.256). Усіх учасників справи додатково повідомлено про час та місце розгляду справи смс-сповіщенням у додаток «Viber» (а.с.272).
Одночасно із цим, у судове засідання, призначене на 06 листопада 2025 року, позивач, явку якого визнано судом обов'язковою, представник позивача - адвокат Пономаренко В.Г. не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв та/або клопотань на адресу суду не надходило.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, за змістом положень частини п'ятої статті 223 ЦПК України та
пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної (двічі поспіль) неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц (провадження № 61-8953св20), від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19 (провадження № 61-16668св21).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня
2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 31 травня
2023 року у справі № 693/1116/20 (провадження № 61-3487св23), від 04 квітня
2024 року у справі № 686/15042/20 (провадження № 61-16751св23), від 08 жовтня 2024 року у справі № 296/3392/21 (провадження № 11836св24).
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Згідно з частиною восьмою статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, які законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
В судові засідання, призначені на 30 вересня 2025 року, на 13 жовтня 2025 року та на 06 листопада 2025 року позивача повторно не з'явився, доказів поважності причини неявки суду не повідомляв та не звертався до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин, в тому числі декілька останніх разів за клопотанням представника позивача (а.с.243,247).
Судом вжито усіх необхідних заходів для надання останній достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.
З огляду на наведене, суд зауважує, що відсутні підстави вважати, що права позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції є порушеними.
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).
Заявник із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (пункти 135-139).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя,
у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з частиною другою статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відтак суд приходить до висновку про залишення заяви без розгляду.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.13,44,58,131,223,257,258, 259-261, ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царейкін Михайло Самуілович про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення про державну реєстрацію прав - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н.В. Токар