Справа № 204/5297/25
Провадження № 2/204/2937/25
іменем України
10 листопада 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі головуючого - судді Книш А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості за Договором №491214-КС-001 про надання кредиту від 27 лютого 2024 року в розмірі 33683,35 грн. В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 27 лютого 2024 року між сторонами укладено Договір №491214-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач свої зобов'язання за договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти у розмірі 8000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Боржник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором. Станом на 29 квітня 2025 року у відповідача утворилась заборгованість за Договором №491214-КС-001 про надання кредиту у розмірі 33683,35 грн.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 27 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано докази в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.
27 лютого 2024 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило відповідачу пропозицію укласти Договір (оферту) №491214-КС-001 про надання кредиту (а.с.21-25).
27 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №491214-КС-001 про надання кредиту (а.с.26-30).
27 лютого 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем укладено Договір №491214-КС-001 про надання кредиту, відповідно до п.2. якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 8000 грн на строк 16 тижнів на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів. Стандартна процентна ставка фіксована - 2,00000000 в день, знижена процентна ставка фіксована - 1,15957313 в день, комісія за надання кредиту - 1200 грн, термін дії договору - до 18 червня 2024 року. Договір про надання кредиту укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.16-20).
Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою, вказаною у п.2.4 договору, на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів (п.3.2. Договору №491214-КС-001 про надання кредиту від 27 лютого 2024 року).
Відповідно до п.7 Договору №491214-КС-001 про надання кредиту від 27 лютого 2024 року відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх, та відповідно уклав договір з вільним волевиявленням.
Також підписанням договору відповідач підтвердив, що до моменту укладення цього Договору отримав всю необхідну інформацію про кредитного посередника кредитодавця відповідно до ст.6 Закону України «Про споживче кредитування», а також отримав від кредитодавця всі документи та інформацію, які позичальник запросив у кредитодавця до моменту укладення договору (п.п.7.4.5.-7.4.6. Договору №491214-КС-001 про надання кредиту від 27 лютого 2024 року).
Вказаний позичальником (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок, а також інший поточний (картковий) рахунок, який у разі потреби може бути надано позичальником кредитодавцю, належить саме позичальнику і жодні треті особи не мають до нього доступу чи жодних прав щодо нього (п.7.4.7. Договору №491214-КС-001 про надання кредиту від 27 лютого 2024 року).
У пункті 8 договору «Реквізити та підписи сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім'я та по батькові, адреса, дані паспорта, ідентифікаційний номер, номер електронного платіжного засобу - НОМЕР_1 , засоби зв'язку з позичальником, а також зазначено, що договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-2656.
27 лютого 2024 року на виконання умов договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» здійснено переказ коштів відповідачу у розмірі 8000 грн на номер картки НОМЕР_1 , яка була зазначена відповідачем як номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів в анкеті клієнта та як номер електронного платіжного засобу у Договорі про надання кредиту (а.с.44, 45).
Також, 01 травня 2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №491214-КС-001 про надання кредиту від 27 лютого 2024 року з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.36-40).
Відповідно до умов Додаткової угоди кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 01 травня 2024 року сума неповернутого позичальником кредиту, отриманого відповідно до Договору №491214-КС-001 про надання кредиту від 27 лютого 2024 року, становить 5849,05 грн. Кредитодавець та позичальник домовились, що після укладення Додаткової угоди кредит збільшується на 7000 грн та кредитодавець, на умовах, викладених у Договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов'язується повернути кредит збільшений на 7000 грн у строки та на умовах, викладених у Договорі.
Після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту складатиме 12849,05 грн.
Пунктами 3, 4 Додаткової угоди продовжено строк кредиту та термін дії Договору до 21 серпня 2024 року.
Після укладення Додаткової угоди та збільшення суми кредиту загальна сума отриманого кредиту становить 12849,05 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 16193,66 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 28122,67 грн. Комісія за надання додаткової суми кредиту - 1050 грн.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Додатковою угодою до Договору кредиту виконало та 01 травня 2024 року надало позичальнику грошові кошти в розмірі 7000 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 (а.с.46).
Відповідно до відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 04 червня 2025 року, на ім'я відповідача ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та відповідно до виписки по рахунку, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», 27 лютого 2024 року та 01 травня 2024 року на зазначену карту відповідача здійснено зарахування на суму 8000 грн та 7000 грн відповідно (а.с.90-93).
Відповідач належним чином не виконує умови договору, у зв'язку з чим станом на 29 квітня 2025 року має заборгованість перед позивачем у розмірі 33683,35 грн, яка складається з:
- заборгованість за кредитом - 12349,05 грн;
- заборгованість за відсотками - 20284,30 грн;
- заборгованість за комісією - 1050 грн (а.с.12-14).
За вимогами статей 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення комісії у розмірі 1050 грн, суд враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2023 року № 204/224/21.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1050 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 32633,35 грн, з яких сума заборгованості за кредитом у розмірі 12349,05 грн та сума заборгованості за відсотками у розмірі 20284,30 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2346,89 грн (2422,40*32633,35/33683,35).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №491214-КС-001 про надання кредиту від 27 лютого 2024 року, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 12349,05 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 20284,30 грн, а всього 32633 (тридцять дві тисячі шістсот тридцять три) гривні 35 (тридцять п'ять) копійок.
У задоволенні решти позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2346 (дві тисячі триста сорок шість) гривень 89 (вісімдесят дев'ять) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуючий