Справа № 205/1548/25
Провадження № 2/201/2332/2025
(заочне)
30 жовтня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Терновою А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальною «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Стислий виклад позиції позивача
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 07 березня 2025 року за підсудністю з Ленінського районного суду міста Дніпропетровська надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальною «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 436000-КС-001 про надання кредиту від 11 листопада 2021 року, що становить 35 579,34 грн., яка складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21 220,04 грн.; - суми прострочених платежів по процентах - 14 377,30 грн. та сплачений судовий збір.
В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилається на те, що 11 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 436000-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 36 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.
До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 436000-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 436000-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 436000-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 436000-КС-001 на загальну суму 48 659,50 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у боржника станом на 18 грудня 2024 року утворилась заборгованість за Договором № 436000-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 35 579,34 грн., яка складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21 220,04 грн.; - суми прострочених платежів по процентах - 14 377,30 грн.;
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 30 січня 2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська. (а.с.76).
Відповідно до ч. 8 ст.187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
31 січня 2025 року згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру, щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.(а.с.79).
31 січня 2025 року надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача. (а.с.79).
Ухвалою судді від 03 лютого 2025 року позовну заяву направлено за підсудністю до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська. (а.с.80-81).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 07 березня 2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.86).
Відповідно до ч. 8 ст.187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
10 березня 2025 року згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру, щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.(а.с.87).
10 березня 2025 року надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача. (а.с.87).
Ухвалою судді від 13 березня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальною «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. (а.с.88-89).
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 02 вересня 2025 року витребувано докази по справі. (а.с.104-105).
На виконання ухвали суду від АТ «ПУМБ» надійшли витребувані докази.
Представник позивача в позовній заяві просив про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечували.
Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та судові повістки по справі направлялися відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, з відмітками "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Фактичні обставини встановленні судом
11 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 436000-КС-001 про надання кредиту. (а.с.22-37).
Умови:
-ліміт 36 000 грн.;
- строк кредитування 24 тижні;
- річна процентна ставка 3 599,19%.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. та 16 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів та витребуваними доказами. (а.с.74-75)
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 436000-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 436000-КС-001 на загальну суму 48 659,50 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у боржника станом на 18 грудня 2024 року утворилась заборгованість за Договором № 436000-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 35 579,34 грн., яка складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21 220,04 грн.; - суми прострочених платежів по процентах - 14 377,30 грн.; (а.с.39-45).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами ч.1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За приписами п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п.12 ч.1 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно з ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти за кредитним договором № 436000-КС-001 від 11 листопада 2021 року, в добровільному порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати від боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, у даному випадку непогашеної заборгованості за тілом кредиту.
На підставі наведеного, виходячи із принципів об'єктивності, реальності і справедливості, суд вважає за необхідне стягненню з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 35 579,34 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282-283,353 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальною «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальною «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) суму заборгованості: за Договором № 436000-КС-001 про надання кредиту від 11 листопада 2021 року, що становить 35 579,34 грн., яка складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21 220,04 грн.; - суми прострочених платежів по процентах - 14 377,30 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальною «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239), м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411.
Відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 04 листопада 2025 року.
Суддя С.О. Демидова