Суддя Шевченко С. В.
Справа № 644/4744/25
Провадження № 2/644/3212/25
10.11.2025
іменем України
10 листопада 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Рибалка В.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У позові ТОВ «Кошельок» просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 2870018301-603330 від 03.02.2022 року у розмірі 19464 грн., з якої заборгованість за кредитом у розмірі 6000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 13464 грн., в обґрунтування чого посилається на те, що 03.02.2022 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір № 2870018301-603330 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідачу був наданий кредит у розмірі 6000 грн. на строк 30 днів зі сплатою 0,88 % на добу. Сума кредиту та нараховані відсотки за початковий строк користування позикою на 30 днів становить 7584 грн.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання, а відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.
Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь сплачену суму судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.
Ухвалою суду від 09.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач в судові засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать рекомендовані листи суду із судовими повістками, причину неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. Окрім цього, позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідач з запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, чи з відзивом на позов до суду не звертався, заяв, клопотань та заперечень суду не надав.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
За таких обставин, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надав, на підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає доцільним продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного.
03.02.2022 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір № 2870018301-603330 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
На офіційному веб-сайті ТОВ «Кошельок» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення. Для укладення кредиту клієнт створює заявку , отримує дзвінок від співробітника позивача, проходить перевірку і надає скан-копії документів або верифікується за допомогою технології BankID, після чого отримує доступ до особистого кабінету. В особистому кабінеті клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладання договору, після чого самостійно вносить до системи номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит.
Відповідачу був наданий кредит у розмірі 6000 грн. на строк 30 днів зі сплатою 0,88 % на добу. Сума кредиту та нараховані відсотки за початковий строк користування позикою на 30 днів становить 7584 грн.
Відповідно до п. 3.6 кредитного договору, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком продовження строку користування кредитом на умовах, визначених п. 3.7 та п. 3.8.
Згідно п. 3.6 та п. 3.7 кредитного договору, строк користування кредитними коштами був продовжений на 90 днів, а саме з 05.03.2022 року по 02.06.2022 року зі сплатою 2,2 % на добу.
Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за кредитним договором № 2870018301-603330 від 03.02.2022 року у розмірі 19464 грн., з якої заборгованість за кредитом у розмірі 6000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 13464 грн.
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи кредитний договір укладений в електронній формі шляхом його підписання електронний підписом одноразового ідентифікатора - 1939.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що відповідач отримав кредит в сумі 6000 грн. на строк 30 днів зі сплатою 0,88 % на добу, строк якого в подальшому продовжився на 90 днів зі сплато. 2,2 % на добу.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно із ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Згідно із ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, враховуючи, той факт, що відповідачем не надано суду жодного доказу того, що він належним чином виконав зобов'язання з повернення кредитних коштів кредитору, тому враховуючи, те, що відповідачем не повернута своєчасно сума кредиту та не сплачено нараховані відсотки, в порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, то він є таким, що не виконав зобов'язання за вказаним договором.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача, і тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Керуючись ст. ст. 512, 514, 526, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (ЄДРПОУ 40842831, вул. Антонова, буд. 8-А, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область) заборгованість за кредитним договором № 2870018301-603330 від 03.02.2022 року у розмірі 19464 грн., з якої заборгованість за кредитом у розмірі 6000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 13464 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» сплачену суму судового збору в розмір 2422 грн. 40 коп. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн., а всього 12422 грн. 40 коп.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.В. Шевченко