Справа № 643/16502/25
Провадження № 2/643/6700/25
10.11.2025 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.,
за участю секретаря судового засідання - Вишнякової Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №9809560 від 10.06.2024 у розмірі 65755,83 грн та понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000, 00 грн. (Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.09.2025).
Позовна заява обґрунтована тим, що 10.06.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит №9809560, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений договором. Кредитний договір №9809560 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором. 28.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №9809560 від 10.06.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 65755,83 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 10000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 49705,83 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1150 грн., прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредиту - 0 грн. , сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов'язання - 4900 грн.
Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №9809560.
Відповідно до п. п. 1.2-1.4 договору, сума кредиту складає 10000,00 грн, строк дії кредиту 360 днів, до 05.06.2025.
В пункті 1.5 договору №9809560 сторонами погоджено нарахування кредитодавцем відсотків за користування кредитом, зокрема зазначено що загальні витрати позичальника за кредитом складають 41848, 00 грн. Денна процентна ставка складає 1,16%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 9772,81 відсотків річних. Також зазначено, що ТОВ «Мілоан» нараховує одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 11,50% від суми кредиту 1150,00 грн.
Відповідно до п. 2.1 договору Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Відповідач під час укладення кредитного договору використовував електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора 339657.
ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №111-МЛ від 28.10.2024 р. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення прав вимоги за певними кредитними договорами укладеними між ТОВ «Мілоан» та фізичними особами на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як нового кредитора.
Відповідно до Реєстру боржників від 10.09.2025 до договору відступлення прав вимоги №111-МЛ від 28.10.2024 р., ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №9809560.
10.09.2025 відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості та надано термін для добровільного врегулювання позивачем зобов'язання.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по кредитному договору №9809560, яка становить 65755,83 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту- 10000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 49705,83 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту- 1150 грн., сума по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов'язання - 4900 грн.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути заборгованість згідно наданого розрахунку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено факт наявності між сторонами договірних кредитних правовідносин у зв'язку з укладенням ними договору про споживчий кредит №9809560 від 10.06.2024, який підписаний сторонами у відповідності до положень Закону України «Про електронну комерцію».
Водночас позивач не довів виконання первісним кредитором такої істотної умови кредитного договору, як надання кредитних коштів позичальнику.
Так, за змістом частин першої четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В силу частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
За загальним правилом, належними та допустимими доказами на підтвердження обставини видачі кредитних коштів позичальнику є первинні бухгалтерські документи про видачу готівки або перерахування коштів.
Так, у постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19 (провадження № 61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Крім того, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 654/4006/14-ц (провадження № 61-2247св18), від 30 червня 2020 року в справі № 554/12083/15 (провадження № 61-2049св19) та від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21) суд касаційної інстанції виснував про те, що виписки із банківських рахунків також можуть бути належними і допустимими доказами надання кредитних коштів позичальнику.
У даній справі, за змістом пунктів 2.1 кредитного договору кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Тобто сам факт підписання відповідачем кредитного договору ще не свідчить про отримання ним коштів, які згідно з умовами договору мали бути перераховані на картковий рахунок з моменту укладення правочину.
Відтак позивач як правонаступник кредитора та особа, яка вимагає повернення кредитних коштів, повинен був надати докази перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 .
Такими доказами, як уже зазначалося вище, є винятково первинні фінансові документи, які за змістом приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є документами, що містять достовірні відомості про господарську операцію.
У контексті справи, первинними документами на підтвердження обставин, викладених у позові, можуть бути платіжне доручення про перерахування коштів, проведене та виконане банківською установою, або виписка з поточного банківського рахунку ТОВ «Мілоан», з якого відповідачу мало б бути перераховано 10 000,00 грн кредитних коштів.
Натомість до позовної заяви долучено лише копію електронного платіжного доручення №133493342 від 10.06.2024, складене директором ТОВ «Мілоан» про нібито перерахування коштів через платіжний сервіс «ТОВ ФК Контрактний дім» на картку ОСОБА_1 , який не містить про фактичне проведення фінансовою установою відповідного платежу.
Суд зазначає, що шаблон платіжного доручення за загальним правилом є документом інформаційного характеру, який покликаний підтверджувати певні обставини чи факти. Водночас зміст викладеної у платіжному дорученні (якщо вона не формується на підставі відомостей державного реєстру) зазвичай залежить від волевиявлення однієї особи (в даному випадку ТОВ «Мілоан»).
Оскільки кредитор, як зацікавлена особа може зазначити у платіжному дорученні будь-які відомості щодо обставин виконання кредитного договору і відповідач на це вплинути жодним чином не в змозі, то суд не може розцінити надане позивачем платіжне доручення як об'єктивний, належний та допустимий доказ на підтвердження факту переказу позичальнику кредитних коштів.
Створене платіжне доручення має бути виконане особою, на ім'я якої це доручення видано. Доказів, що ТОВ ФК «Контрактний дім» виконало платіжне доручення щодо переказу коштів на картковий рахунок відповідача матеріали справи не містять.
Даних про те, що картка, на яку здійснено переказ належить відповідачу, матеріали справи не містять.
Розрахунок заборгованості також не є первинним бухгалтерським документом, а тому сам по собі не підтверджує факт надання кредиту.
Суд доходить висновку, що позивач як учасник судового процесу несе ризики, пов'язані з реалізацією або нереалізацією наданих йому процесуальних прав та обов'язків.
Позивач розпорядився наданими йому процесуальними правами на власний розсуд шляхом надання тих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, які він уважав за потрібне.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи та надані докази в сукупності і кожен окремо, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову за його недоведеністю.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в задоволені позову судові витрати по справі залишаються за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.11.2025.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місце знаходження юридичної особи: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.М.Довготько