Рішення від 10.11.2025 по справі 173/1337/25

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1337/25

Номер провадження2/173/946/2025

РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2025 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на те, що 24.07.2020 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-анкету про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк" №0074/980/1514371/20, що є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування карткою, Інформаційного листка, Тарифів Тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на офіційному сайті Банку .

Згідно з умовами вказаного договору, АТ «ОТП БАНК» взяв на себе зобов'язання з відкриття карткового рахунку, надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки. На картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий за заявою Відповідача, було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою.

На виконання умов вищевказаного договору АТ «ОТП БАНК» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Згідно з випискою з карткового рахунку Відповідачем використано кредит в загальному розмірі: 28000,00 грн.

20.09.2024 року між Акціонерним Товариством «ОТП БАНК» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу №01.02-24/24, відповідно до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №0074/980/1514371/20 від 24.07.2020 р.

Відповідач виконувала взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 59125,69 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 28000 грн., заборгованість по відсотках і комісії - 31125,69 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а також витрати пов'язані з оплатою судового збору.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з'явилися, оскільки суд розглянув справу за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.07.2020 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-анкету про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк" № 0074/980/1514371/20, що є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування карткою, Інформаційного листка, Тарифів Тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на офіційному сайті Банку .

Відповідно до Заяви-анкети, відповідач, попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід'ємною частиною яких є ця заява - анкета, та які розміщені на офіційному сайті банку, просить банк оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб.

Відповідно до умов Паспорту споживчого кредиту до договору № 0074/980/1514371/20 від 24.07.2020, що власноручно підписаний відповідачем, вбачається, що строк кредитування становить 36 місяців (з правом пролонгації), процентна ставка, що діє протягом пільгового періоду становить 0,01 % річних, після закінчення пільгового періоду - 5% щомісячно, тип процентної ставки - фіксована. Реальна річна процентна ставка 79,58%. Крім того, відповідно до Паспорту споживчого кредиту відповідач має здійснювати платежі за додаткові та супутні послуги, зазначені Тарифами Банку та кредитним договором.

Відповідно до зазначених вище умов договору, АТ «ОТП БАНК» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит, шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується виписку з особового рахунку відповідач за період з 24.07.2020 по 20.09.2024. З виписки вбачається, що відповідачем використано кредитні кошти в розмірі 28000, 00 грн.

20.09.2024 року між Акціонерним Товариством «ОТП БАНК» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу №01.02-24/24, відповідно до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №0074/980/1514371/20 від 24.07.2020 р.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає договір факторингу № 01.02-24/24 від 20.09.2024, реєстр боржників до договору факторингу та витяг з реєстру боржників №2, а також платіжну інструкцію № 9751 на підтвердження оплати за договором факторингу.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0074/980/1514371/20 від 24.07.2020 сума заборгованості ОСОБА_1 становить 59125,69 грн. В позовній заяві позивач зазначає, що вказана сума складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 28000,00 грн. та заборгованості по відсотках і комісії в розмірі 31125,69 грн.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 208 ЦПК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ст. 1047 договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином судом встановлено, що укладений Договір № 0074/980/1514371/20 від 24.07.2020 відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 634,1047, 1055 ЦК України.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Відповідно до ч.1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що АТ «ОТП БАНК» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак відповідач кошти не повернула, тому заборгованість за кредитним договором необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС», як нового кредитора, що отримав право грошової вимоги до відповідача.

При цьому, відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС», не довела відсутність заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №0074/980/1514371/20 від 24.07.2020 у розмірі 59125 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: Є.В. Челюбєєв

Попередній документ
131653343
Наступний документ
131653345
Інформація про рішення:
№ рішення: 131653344
№ справи: 173/1337/25
Дата рішення: 10.11.2025
Дата публікації: 12.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (11.06.2025)
Дата надходження: 30.05.2025
Предмет позову: Про стягнення кредитної заборгованості