Справа № 127/34716/25
Провадження № 1-кс/127/13471/25
Іменем України
06 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Слідчий СВ відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №42025022110000406 від 29.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно вилучене 03.11.2025 в ході огляду місця події.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання також не з'явився.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
До заходів забезпечення кримінального провадження віднесено накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).
Згідно з частиною третьою статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні слідчого відділу Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №42025022110000406 від 29.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області звернулася ОСОБА_5 із заявою про вжиття заходів щодо невстановленої особи, яка 26 жовтня 2025 року шляхом вільного доступу вчинила крадіжку її гаманця, у якому знаходилися грошові кошти в сумі близько 10 000 гривень, банківські картки та документи.
03 листопада 2025 року слідчим проведено огляд місця події в приміщенні кімнати для проведення слідчих дій Відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. О. Довженка, буд. 73. Під час проведення огляду громадянка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видала працівникам поліції шкіряний гаманець рожевого кольору із написом «Classic&Modern» на зовнішній частині, всередині якого знаходилися: паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дев'ять візитних карток, а саме: з написами «Lekvar», «косметолог ОСОБА_7 », «Салютем», «лікар-кардіолог», «офіс туризму Вінниці», «фізичний терапевт», «рада адвокатів Вінницької області», «кабінет ультразвукової діагностики», «картка корпоративна клієнта АКцентр»; подарунковий сертифікат на суму 500 гривень із написом «Jasmine» та два аркуші з наявними на них написами. Усі вказані предмети поміщено до спеціального пакета «Національна поліція України» RIC2273645, який належним чином опечатано та скріплено підписами учасників слідчої дії.
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №42025022110000406 від 29.10.2025 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою слідчого від 03.11.2025 вилучене майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вилучені речі, а саме: шкіряний гаманець рожевого кольору з написом на зовнішній частині «Classic&Modern», всередині якого знаходилися дев'ять візитних карток із написами «Lekvar», «косметолог Поліщук Вероніка», «Салютем», «лікар-кардіолог», «офіс туризму Вінниці», «фізичний терапевт», «рада адвокатів Вінницької області», «кабінет ультразвукової діагностики», «картка корпоративна клієнта АКцентр»; подарунковий сертифікат на суму 500 гривень із написом «Jasmine» та два аркуші з наявними на них написами, які було вилучено під час огляду місця події, є тимчасово вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, які встановлюються під час досудового розслідування. У зв'язку з цим на зазначене майно необхідно накласти арешт.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, проведення необхідних експертиз, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту, у вищевказаній частині, підлягає задоволенню.
Що стосується клопотання слідчого, в частині накладення арешту на паспорт громадянина України, виданий на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , то в цій частині клопотання слідчого задоволенню не підлягає, оскільки необхідності в накладені арешту на вказаний документ, немає. Зазначений вище документ підтверджує громадянство України, різного роду статуси та пільги, останній необхідний ОСОБА_5 у щоденному житті. При цьому, жодних досліджень цього документу, в тому числі шляхом призначення експертиз, не проводилося і не планується проводити.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання, в частині накладення арешту на паспорт громадянина України, виданий на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 03.11.2025 під час огляду місця події, а саме: шкіряний гаманець рожевого кольору з написом на зовнішній частині «Classic&Modern», всередині якого знаходяться дев'ять візитних карток із написами «Lekvar», «косметолог Поліщук Вероніка», «Салютем», «лікар-кардіолог», «офіс туризму Вінниці», «фізичний терапевт», «рада адвокатів Вінницької області», «кабінет ультразвукової діагностики», «картка корпоративна клієнта АКцентр»; подарунковий сертифікат на суму 500 гривень із написом «Jasmine» та два аркуші з наявними на них написами, які було поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України»
ОСОБА_8 решті вимог клопотання відмовити.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого СВ відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно.
Зобов'язати слідчого СВ відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя