Справа № 215/7096/25
3/215/2479/25
05 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковський Я.А. розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, який ніде не працює; проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП,-
Згідно протоколу, 23.07.2025 року близько 22:30 годин гр. ОСОБА_1 знаходячись біля буд. № 20 по вул. О. Соломяного в Тернівському районі м. Кривого Рогу виражався в бік знайомої грубою нецензурною лайкою, чим скоїв своїми діями дрібне хуліганство та вчинив своїми діями правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, за допомогою приводу не доставлений.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно до ч. 1 ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в т.ч. у нецензурній лайці в громадських місцях.
Громадські місця - це частина (або приміщення) будь-якої будівлі чи споруди, доступна або відкрита для населення, у тому числі під'їзди житлових будинків, підземні переходи, стадіони, парки, вулиці, ліфти, транспорт тощо ( ст.1 Закону України “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів»).
Громадським місцем є територія, де можуть вільно перебувати інші особи.
У даному випадку, як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_1 висловлюваввся нецензурною лайкою, перебуваючи у приватному будинку потерпілої, що не є громадським місцем. Тому висновки поліцейського про наявність складу правопорушення, передбаченого саме ст.173 КУпАП, є безпідставними і не грунтуються на нормах матеріального права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до рішення Конституційного суду України, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, при відсутності достатніх, допустимих і достовірних доказів вчинення правопорушення суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 38, п. 1 ч.1 ст. 247, ст. ст. 283-285 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором та потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Повний текст постанови складено 06.11.2025.