Справа № 185/12568/25
Провадження № 3/185/4352/25
05 листопада 2025 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Щербина О.О., розглянувши у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНЛ/М №3528 від 18.10.2025 року слідує, що 18.10.2025 року, близько 18.00год., військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , під час перебування на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , та виконуючи обов'язок військової служби знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, вираження тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці) Під час медичного огляду встановлений стан алкогольного сп'яніння 2.18 проміле.
Під час розгляду справи судом ОСОБА_1 не визнав свою провину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, та пояснив, що у вказаний в протоколі час та місці він не перебував у с.Межова Дніпропетровської області, оскільки в той самий час він перебував у АДРЕСА_3 , що розташоване за кілька десятків кілометрів від с.Межова.
Зауважив, що протокол про адміністративне правопорушення, як і процедура його притягнення до адміністративної відповідальності відбувалися з численними порушенням його прав та інтересів.
Зокрема, надавши суду копію свого паспорта та військового квитка, в яких наявний його особистий підпис, ОСОБА_1 наголосив, що протокол про адміністративне правопорушення було складено за його відсутності, йому не роз'яснювалися його права, не надавалося можливості власноруч надати пояснення.
Крім того, огляд на стан сп'яніння відносно нього не проводився, також не перевірялися зазначені в протоколі ознаки алкогольного сп'яніння, які, начебто, були в нього виявлені, він не підписував ані протокол про адміністративне правопорушення у справі, ані клопотання до суду на розгляд справи за його відсутності,тощо, що видно, якщо порівняти його особистий підпис, який міститься в паспорті та військовому квитку, з підписами, що містяться у матеріалах справи та виконані, начебто, від його імені.
Свідки вказаного правопорушення до суду не з явилися.
Вислухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши та зіставивши їх між собою та у своїй сукупності, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП за таких підстав.
Згідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами, передбаченими ст.ст.245,280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В контексті вимог, зазначених у ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити усі відомості з детальним викладенням обставин, що стосуються правопорушення, з метою повного відображення фактів учиненого порушення.
Проте, при складанні протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідним органом не дотримано зазначених положень закону.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення відносно солдата ОСОБА_1 містить посилання на те, що останній, під час перебування на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , та виконуючи обов'язок військової служби знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, вираження тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці) Під час медичного огляду встановлений стан алкогольного сп'яніння 2.18 проміле.
Натомість, під час розгляду справи судом ОСОБА_1 категорично заперечував вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення за вказаних у протоколі обставин та стверджував, що у зафіксований в протоколі час вчинення адміністративного правопорушення він не перебував під час виконання обов'язків військової служби у АДРЕСА_2 .
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення було складено за його відсутності, йому не роз'яснювалися його права, не надавалося можливості власноруч надати пояснення, огляд на стан сп'яніння відносно нього не проводився, також не перевірялися зазначені в протоколі ознаки алкогольного сп'яніння, які, начебто, були в нього виявлені, він не підписував ані протокол про адміністративне правопорушення у справі, ані клопотання до суду на розгляд справи за його відсутності,тощо.
Додав, що того дня він був побитий однослужбовцями та представниками командування військової частини, в якій проходить службу, наразі має видимі тілесні ушкодження та вирішує питання щодо можливого звернення до правоохоронних органів з метою притягнення до відповідальності військових, винних в його побитті.
Зазначена позиція особи, що притягається до адміністративної відповідальності, щодо своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, порушення його процесуальних прав та певних, визначених Законом процедур заслуговує на увагу, з огляду на таке.
Правопорушник, як це передбачено у ч.3 ст.256 КУпАП, має право подати пояснення і зауваження, щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Разом з тим, протокол відносно ОСОБА_1 містить лише заздалегідь надруковані додатки з цього приводу. Натомість, в матеріалах справи відсутні інші будь-які данні, які б могли б свідчити про те, що ОСОБА_1 мав змогу надати пояснення з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності, зробив це власноруч та завірив свої пояснення та зауваження особистим підписом.
Крім того, під час судового розгляду справи встановлено, що місцем тимчасового розташування військової частини, в якій проходить службу військовослужбовець ОСОБА_1 є інший населений пункт Дніпропетровської області - с.Шевченко, а не с.Межова, як це зазначено в протоколі.
Вказана обставина, та відстань між вказаними населеними пунктами, яка сягає близько 40 км., ставить під обґрунтований сумнів правильність фіксації місця вчиненого правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 стосовно місця вчинення вказаною особою правопорушення.
Більш того, надані суду на огляд паспорт та військовий квиток ОСОБА_1 , а також надані останнім копії цих документів, які містять в собі особистий підпис особи, яка притягається до адміністративного правопорушення, з огляду на форму та зміст вказаного підпису ОСОБА_1 , його особливості, що містяться у вказаних документах, які у паспорті та військовому квитку схожі та співпадають між собою, але, в той же час, взагалі не мають ознак ідентичності з підписами, які наявні в матеріалах справи та які, начебто, були виконані ОСОБА_1 , також свідчать на користь доводів останнього про те, що протокол про адміністративне правопорушення складався за його відсутності, він не підписував ані сам протокол про адміністративне правопорушення у справі, ані клопотання до суду про розгляд справи за його відсутності, ані інші документи.
Зазначені обставини унеможливлюють дійти висновку, чи дійсно ОСОБА_1 , як особі, що притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснювалися його права і обов'язки, чи були дотримані його право на захист та інші права, передбачені КУпАП та Конституцією України, та чи був він присутнім під час складання посадовою особою Військової служби правопорядку протоколу про адміністративне правопорушення та інших доданих до протоколу матеріалів.
У практиці Європейського суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, яке має ознаки злочину», залежно від ступеню ії суспільної небезпеки ( Рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії»).
Зміст та напрямок вказаної тенденції зводиться до того, що адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Обов язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані та надані суду докази, заперечення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в їх сукупності, беручи до уваги встановлену наявність порушень вимог наведених норм закону, що були допущені під час здійснення процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд приходить висновку, що винність ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-20 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.
На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути провадженням закрита, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 10 днів.
СУДДЯ: ЩЕРБИНА О.О.