Справа № 185/11885/25
Провадження № 3/185/4098/25
20 жовтня 2025 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Щербина О.О., розглянувши у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,старшого солдата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНЛ/М №3390 від 04.10.2025 року слідує, що 04.10.2025 року, близько 08.00год., військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 , під час перебування на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , та виконання обов'язку військової служби, знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, вираження тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці) Під час медичного огляду встановлений стан алкогольного сп'яніння 2.34 проміле.
Під час розгляду справи судом ОСОБА_1 не визнав свою провину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, та пояснив, що у вказаний в протоколі час та місці він не перебував у с.Межова Дніпропетровської області, оскільки в той самий час знаходився у м.Петропавлівка, Дніпропетровської області, що розташоване на певній достатній відстані від населеного пункту Межова.
04.10.2025 року, зранку, він перебував саме на відпочинку за адресою АДРЕСА_3 . У зазначений день (субота) він був вільний від виконання обов'язків військової служби та проводив вихідний день на власний розсуд, не перебуваючи на території тимчасового розташування військової частини.
Зауважив, що протокол про адміністративне правопорушення, як і процедура його притягнення до адміністративної відповідальності відбувалися з численними порушенням його прав та інтересів, зокрема, йому не дали власноруч викласти свої пояснення та заперечення у протоколі, змусили підписати визнання та пояснення щодо місця та інших обставин вчинення адміністративного правопорушення, свого місця знаходження та розташування, які не відповідали дійсності, а також примусили написати клопотання про розгляд справи судом за його відсутності, що суперечило його волі, тощо
Також ОСОБА_1 на підтвердження викладених обставин надав суду фото таблиці з місця свого дійсного перебування в день інкримінованого правопорушення.
Свідки вказаного правопорушення до суду не з явилися.
Вислухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши та зіставивши їх між собою та у своїй сукупності, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП за таких підстав.
Згідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами, передбаченими ст.ст.245,280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В контексті вимог, зазначених у ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити усі відомості з детальним викладенням обставин, що стосуються правопорушення, з метою повного відображення фактів учиненого порушення.
Проте, при складанні протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідним органом не дотримано зазначених положень закону.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення відносно старшого солдата ОСОБА_1 містить посилання на те, що останній, під час перебування на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , та виконання обов'язку військової служби, знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, вираження тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці) Під час медичного огляду встановлений стан алкогольного сп'яніння 2.34 проміле.
Натомість, під час розгляду справи судом ОСОБА_1 категорично заперечував вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення за вказаних у протоколі обставин та стверджував, що у зафіксований в протоколі час вчинення адміністративного правопорушення він не перебував під час виконання обов'язків військової служби та на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
04.10.2025 року, зранку, він перебував на відпочинку за адресою АДРЕСА_3 . У зазначений день, який був суботою, він був вільний від виконання обов'язків військової служби та проводив вихідний день на власний розсуд, не перебуваючи на території тимчасового розташування військової частини.
Зауважив, що протокол про адміністративне правопорушення, як і процедура його притягнення до адміністративної відповідальності відбувалися з численними порушенням його прав та інтересів, зокрема, йому не дали власноруч викласти свої пояснення та заперечення у протоколі, змусили підписати визнання та пояснення щодо місця та інших обставин вчинення адміністративного правопорушення, які не відповідали дійсності, а також скласти клопотання про розгляд справи судом за його відсутності, тощо.
Зазначена позиція особи, що притягається до адміністративної відповідальності, щодо своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, порушення його процесуальних прав та певних, визначених Законом процедур заслуговує на увагу, з огляду на таке.
Правопорушник, як це передбачено у ч.3 ст.256 КУпАП, має право подати пояснення і зауваження, щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
В той же час, зі змісту наданих суду документів вбачається, що протокол відносно ОСОБА_1 містить лише заздалегідь надруковані додатки з цього приводу.
Натомість, в матеріалах справи відсутні інші будь-які данні та докази, які б могли б свідчити про те, що ОСОБА_1 , будучи належним чином обізнаним про свої права, мав змогу надати пояснення з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності та зробив це власноруч.
Санкція ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачає настання відповідальності в тому числі й за перебування військовослужбовця на території тимчасового розташування військової частини у стані алкогольного сп'яніння, під час дії особливого періоду, виконання обов'язків військової служби.
Під час судового розгляду справи встановлено, що станом на 04.10.2025 року місцем тимчасового розташування військової частини, в якій проходить службу військовослужбовець ОСОБА_1 було АДРЕСА_2 .
Разом з тим, судовим розглядом справи не спростована будь якими доказами позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що 04.10.2025 року, зранку, він перебував на відпочинку за адресою АДРЕСА_3 . У зазначений день, який був суботою, він був вільний від виконання обов'язків військової служби та проводив вихідний день на власний розсуд, не перебуваючи на території тимчасового розташування військової частини, відпочиваючи у приватному будинку, який було ним винайнято.
Вказані пояснення військовослужбовця підтверджуються наданими ним фото-таблицями, якими зафіксовано перебування даної особи не на території тимчасового розташування військової частини, а безпосередньо в приватному будинку, в населеному пункті, з власними речами, місцем для відпочинку, приватним автомобілем, тощо
Зазначені обставини унеможливлюють дійти висновку, чи дійсно ОСОБА_1 , як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, перебував 04.10.2025 року о 08.00 год. у стані алкогольного сп'яніння саме на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 , виконуючи обов'язки військової служби
У практиці Європейського суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, яке має ознаки злочину», залежно від ступеню ії суспільної небезпеки ( Рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», « Девеєр проти Бельгії»).
Зміст та напрямок вказаної тенденції зводиться до того, що адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Обов язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані та надані суду докази, заперечення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо своєї винуватості, в їх сукупності, беручи до уваги встановлену наявність порушень вимог наведених норм закону, що були допущені під час здійснення процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд приходить висновку, що винність ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-20 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.
На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути провадженням закрита, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 10 днів.
СУДДЯ: ЩЕРБИНА О.О.