Справа № 147/1514/25
Провадження № 2/147/590/25
06 листопада 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борейко О. Г.,
із секретарем Задверняк Т. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного твариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
01 вересня 2025 року представник позивача Супрун Є. В. звернулася до суду з позовом в інтересах Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:
- 12.02.2021 кредитний договір №2001813979601, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 17000,00 грн;
- 24.12.2021 кредитний договір №100205457920 на підставі кредитного договору Позичальнику видано кредит у сумі 17000,00 грн.
Позивач стверджує, що відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.05.2025 склала:
- по кредитному договору від 12.02.2021 №2001813979601 029809,75, з яких: 14184,58 грн заборгованість за кредитом; 15625,17 грн - заборгованість за процентами; 0,00 грн заборгованість за комісією;
- по кредитному договору від 24.12.2021 №100205457920 - 13677,03 грн, з яких 8228,45 грн заборгованість за кредитом; 0,42 грн заборгованість за процентами; 5448,16 грн заборгованість за комісією. Тобто загальна сума заборгованість по зазначених вище договорах станом на 07.05.2025 склала 43486,78 грн.
Позивач направив письмові вимоги (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просила проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та за наявними у матеріалах справи доказами. Вказала, що позовні вимоги АТ «ПУМБ» підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 07.10.2025, 24.10.2025 та 06.11.2025 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в порядку передбаченому ЦПК України. До суду поверталися невручені відповідачу конверти з відміткою відділення поштового зв'язку: «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання, або іншого змісту від відповідача не надходило.
Відповідно до пункту 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України та Постанов ВС від 21 грудня 2022 року у справі №757/15603/19, від 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц, від 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17, у випадку повернення до суду судових повісток із зазначенням причини: «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Суд також враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021, відповідно до якої хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов'язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені. У цьому відношенні Суд вважає вражаючим, що, знаючи про труднощі з доставкою кореспонденції в минулому або, принаймні, про твердження органів влади щодо цього, заявниця залишалася досить пасивною і, схоже, не вжила жодних заходів, спрямованих на те, щоб надіслана їй кореспонденція дійшла до неї. Вона також не зверталася до судів із жодним запитом щодо стану провадження, хоча була велика ймовірність того, що інша сторона оскаржить рішення, ухвалене на користь заявниці.
У зв'язку з цим Суд нагадує, що зацікавлена сторона зобов'язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомленні з рухом провадження у справі.
Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання, або іншого змісту від відповідача не надходило. Відзиву на позов не подавав.
Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи за відсутності сторін, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та статтей 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
12.02.2021 між АТ «ПУМБ» і ОСОБА_1 укладено договір, шляхом підписання заяви №2001813979601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, предметом якого стало надання кредиту на загальні споживчі цілі, без довідки, у вигляді банківського переказу в сумі 17000 грн на рахунок за реквізитами, в порядку та на умовах, визначених публічною пропозицією АТ «ПУМБ» на укладення договору, яка розміщена на сайті pumb.ua, умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, строком на 12 місяців (а.с. 13).
Відповідно до заяви №2001813979601 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) фізичних осіб від 12.02.2021, з умовами якої погодився відповідач, про що свідчить наявність його власноручного підпису в ній, визначено базову відсоткову ставку, розмір щомісячних платежів, розмір комісії тощо.
Разом із заявою на приєднання 12.02.2021 ОСОБА_1 також було підписано паспорт споживчого кредиту - Інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 13, зворот).
24.12.2021 між АТ «ПУМБ» і ОСОБА_1 укладено договір, шляхом підписання заяви №1002054579201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, предметом якого стало надання кредиту на загальні споживчі цілі, без довідки, у вигляді банківського переказу в сумі 17000 грн на рахунок за реквізитами, в порядку та на умовах, визначених публічною пропозицією АТ «ПУМБ» на укладення договору, яка розміщена на сайті pumb.ua, умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, строком на 12 місяців (а.с. 11-12).
Відповідно до заяви №1002054579201 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) фізичних осіб від 24.12.2021, з умовами якої погодився відповідач, про що свідчить наявність його власноручного підпису в ній, визначено базову відсоткову ставку, розмір щомісячних платежів, розмір комісії тощо.
Разом із заявою на приєднання 24.12.2021 ОСОБА_1 також було підписано паспорт споживчого кредиту - Інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 12, зворот).
Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.
Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО фізичних осіб, клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.
Згідно із п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО фізичних осіб, клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по Договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим Договором (а.с. 15, зворот - 41).
Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту по договору №2001813979601 від 12.02.2021 встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 у період з 12.02.2021 до 03.03.2022 неодноразово змінювався кредитний ліміт, востаннє 03.03.2022 збільшено до суми 17000,00 грн (а.с. 24, зворот).
Відповідно до платіжної інструкції №ТR54783537.46050.8810 від 24.12.2021 на рахунок ОСОБА_2 перераховано 17000,00 грн (а.с. 25).
Як вбачається з матеріалів справи АТ «ПУМБ» свої зобов'язання перед відповідачем виконав.
Із виписки про рух коштів за рахунком відповідача, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що позичальник отримав кредитні кошти, а також сплачував суми на погашення кредиту (а.с. 29-33).
Встановлено, що внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору у відповідача виникла заборгованість перед АТ «ПУМБ», яка станом на 07.05.2025 складає:
- по кредитному договору від 12.02.2021 №2001813979601 - 29809,75, з яких: 14184,58 грн заборгованість за кредитом; 15625,17 грн - заборгованість за процентами; 0,00 грн заборгованість за комісією, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 27-28);
- по кредитному договору від 24.12.2021 №100205457920 - 13677,03 грн, з яких 8228,45 грн заборгованість за кредитом; 0,42 грн заборгованість за процентами; 5448,16 грн заборгованість за комісією, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 25, зворот -26).
Тобто загальна сума заборгованість по зазначених вище договорах станом на 07.05.2025 склала 43486,78 грн.
З метою досудового врегулювання спору відповідачу було надіслано письмову вимогу за вих. №КНО-44.2.1/311 від 09.05.2025 про сплату заборгованості (а.с. 22), однак заборгованість за кредитними договорами відповідачем не була погашена.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами статтей 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно із положеннями ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання, згідно із статтями 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом під час розгляду справи було встановлено, що вказані кредитні договори відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавалися, а отже є чинними і підлягають до виконання їхніми сторонами. Громадянин ОСОБА_1 під час укладення кредитних договорів, ознайомився з їхнім текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника.
Таким чином, відповідачу банком була надана уся інформація, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки, кредитні договори були підписані відповідачем без будь-яких застережень, суд дійшов висновку, що останній погодився з їхніми умовами, визнав умови договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб невід'ємною складовою кредитного договору від 12.02.2021 №2001813979601 та від 24.12.2021 №100205457920 та зобов'язався виконувати їх.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надана банком виписка за рахунком позичальника, у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, у повному обсязі підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено довідці-розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що позичальником порушено встановлений договором обов'язок повернути кредит та сплатити проценти, а тому позикодавець, як це передбачено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, правомірно звернувся з позовом про дострокове повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 351-355 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного твариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного твариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором №2001813979601 від 12.02.2021 та кредитним договором №1002054579201 від 24.12.2021 в загальному розмірі 43486 (сорок три тисячі чотириста вісімдесят шість) гривень 78 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного твариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
позивач - Акціонерне твариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ - 14282829, юридична адреса: вулиця Андріївська, 4, місто Київ, 04070;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 10 листопада 2025 року.
Суддя О. Г. Борейко