Справа № 129/3183/25
Провадження № 2/147/685/25
(заочне)
07 листопада 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у вересні 2025 року АТ «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просять стягнути з відповідача на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №3245473386 від 17.06.2021 у розмірі 66629,64 грн, а також понесені судові витрати. В обгрунтування позовних вимог покликаються на те, що 17.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі ТОВ «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 (далі боржник) було укладено Кредитний договір №3245473386. Відповідно до умов кредитного договору №3245473386 від 17.06.2021 року позичальнику надано грошові кошти на суму 52359 грн. Дата закінчення кредитного договору 17.06.2024. Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору (п. 1.2. кредитного договору). Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та загальну вартість кредиту.
07.10.2016 між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЦФР» укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016. Відповідно до умов цього договору позивач є новим кредитором за кредитним договором №3245473386 від 17.06.2021 з усіма наступними додатками та змінами. Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов'язання, що існував на момент передачі підтверджуються реєстром прав вимоги до договору відступлення права вимоги, випискою та розрахунком заборгованості, доданими до даної позовної заяви.
Позивач зазначив, що в порушення умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував. Станом на 12.05.2025 заборгованість позичальника за кредитним договором №3245473386 від 17.06.2021, становить: 43633,53 грн основний борг (в т.ч. прострочений), 0,62 грн заборгованість за процентами річними, 22995,49 грн заборгованість за процентами щомісячними.
На підставі викладеного банк заявив вимогу про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором в сумі 66629,64 грн. та судових витрат.
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 12.09.2025 цивільну справу №129/3183/25 направлено до Тростянецького районного суду Вінницької області за підсудністю. Справа надійшла до суду 01.10.2025.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 у справі №129/3183/25 (провадження 2/147/685/25) визначено головуючого суддю Мудрак А.М.
Ухвалою судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 02.10.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, одночасно з позовом подано клопотання про розгляд справи без участі позивача, заперечень щодо ухвалення заочного рішення не висловлювали.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, не з'явився у судове засідання, причин неявки суду не повідомив. Відзиву на позов не подано.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом досліджено письмові матеріали та встановлено наступні обставини.
Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.
Судом встановлено, що 17 червня 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву - анкету на отримання послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с.10), та в подальшому між ТОВ «Фінансовою компанією «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3245473386 (а.с.8-9). Одночасно з підписанням даного договору сторонами підписано паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5473386. Договір підписаний власноручним підписом позичальника.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п.1.2 вказаного договору, тип кредиту - кредит, сума кредиту 52359,00 грн, строк, на який надається кредит 36 місяців.
Про факт відступлення права вимоги за кредитним договором №3245473386 від 17.06.2021 до нового кредитора (набувача) АТ «ТАСКОМБАНК» повідомлено боржника ОСОБА_1 під особистий підпис 17.06.2021 (а.с.9 на звороті).
Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджено випискою по особовим рахункам кредитного договору №3245473386 (а.с.25-40).
Відповідності з ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтернет/СМС-ресурс.
Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію Банку відповідач підписом у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.
07 жовтня 2016 року між ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ПАТ «ТАСКОМБАНК» укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 (а.с.17-23), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (п.2.1).
Відповідно до умов цього договору та реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 18.06.2021 АТ «ТАСКОМБАНК» є новим кредитором боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №3245473386 від 17.06.2021 (а.с.13).
Відповідачу ОСОБА_1 було надіслано повідомлення - вимогу щодо дострокової сплати заборгованості за кредитним договором, однак зазначена вимога відповідачем не виконана (а.с.24).
Станом на 12.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3245473386 від 17.06.2021 становить 66629,64 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 43633,53 грн; заборгованості по відсоткам 0,62 грн; заборгованості по щомісячним процентам у сумі 22995,49 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.53-54).
На підтвердження користування кредитними коштами ОСОБА_1 позивачем суду надано виписку по особовому рахунку за період з 17.06.2021 по 12.05.2025 (а.с.25-40).
Судом встановлено укладення між сторонами кредитного договору, матеріали справи містять достатньо доказів отримання відповідачем кредитних коштів та їх використання.
Разом з тим, відповідач неналежно виконує умови кредитного договору.
Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього' обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЦФР", ні на рахунки АТ «ТАСКОМБАНК».
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням ст. 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Цивільно - правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з ч.1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти АТ «ТАСКОМБАНК» в повному обсязі не повернуті, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 66629,64 грн.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 247, 258, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №3245473386 від 17.06.2021 в розмірі 66629,64 грн (шістдесят шість тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень 64 коп.) та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне ім'я сторін:
позивач - Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 07 листопада 2025 року.
Суддя А.М. Мудрак