Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1879/25
Номер провадження: 2/511/907/25
04 листопада 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді- Гринчак С. І.,
секретаря судового засідання - Полихи Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП,
встановив:
Стислий виклад позиції учасників.
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 згідно якого позивач просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в розмірі - 7551,61грн. та судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
Вказаний позов мотивований тим, що 27.04.2024 року о 09 год. 25 хв. в м. Одеса, по вул. Пираговська,13, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Audi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Volvo» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Приморського районного суду м. Одеса від 27.05.2024 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Страхувальник звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанії «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 07.07.2023 року. Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було визнано страховим випадком. Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування у розмірі 25727,00 грн. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулось до страхової компанії Відповідача із заявою N? 51319 від 20.105.2024 року на виплату (страхового) відшкодування за полісом № 220389077 , за яким страхова компанія Відповідача здійснила виплату в розмірі 19175,39грн., яка не покриває, суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту. Оскільки відповідач є відповідальною особою за завданий збиток, то має відшкодувати Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УСГ» різницю між сумою страхового відшкодування сплаченого за договором добровільного страхування наземного транспорту та сумою страхового відшкодування виплаченого за полісом у розмірі 7551,61грн.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 10.06.2025 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання. ( а.с.34)
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.09.2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. ( а.с.52)
Від представника позивача надійшла заява, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.( а.с.57-58)
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до повернутого поштового повідомлення відповідач відсутній за зазначеною адресою, що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток. ( а.с.50, 55)
Крім того, відповідач ОСОБА_1 повідомлявся через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
08.10.2025 року та на офіційному сайті Роздільнянського районного суду Одеської області (https://rz.od.court.gov.ua/sud1524/) було розміщено оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 в судове засідання, яке відбудеться 04.11.2025 року о 15:00 год в приміщенні Роздільнянського районного суду Одеської області. ( а.с.61)
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Фактичні обставини, встановлені судом.
27.04.2024 року о 09 год. 25 хв. в м. Одеса, по вул. Пироговська,13, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Audi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Volvo» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
На момент дорожньо-транспортної пригоди між Позивачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та ОСОБА_2 (Страхувальник), було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно - правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті N? 28-1509-23-00026 від 31.05.2023 року, згідно з якими Позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля «Volvo» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Приморського районного суду м. Одеса від 27.05.2024 року по справі про адміністративне правопорушення 522/7215/24 ОСОБА_1 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Страхувальник звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанії «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 29.04.2024 року. Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля Потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було визнано страховим випадком.
Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилися на основі: Акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість); Рахунуку -фвктури № 24-042 від 02.05.2024 року; Страхового акту N? ПСКА-13217 від 09.05.2024 року; Розрахунку суми страхового відшкодування від 09.05.2024 року.
Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування у розмірі 25 727,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією N? 67457 від 09.05.2024 року.
На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Audi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУПАНС ГРУП» за полісом обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів N? 220389077.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулось до страхової компанії Відповідача із заявою N? 51319 від 20.05.2024 року на виплату (страхового) відшкодування за полісом N? 22038077, за яким страхова компанія Відповідача здійснила виплату в розмірі 18175,39грн., що підтверджується платіжною інструкцією N? 3Р055585_00000/83e22454-79е6-4954-bdll-ec8a4fc4efa5 від 23.05.2025 року, яка не покриває, суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту N? 29-1509-23-00026.
Відповідач, як особа відповідальна за завданий збиток, має відшкодувати Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УСГ» різницю між сумою страхового відшкодування сплаченого за договором добровільного страхування наземного транспорту № 29-1509-23-00026 та сумою страхового відшкодування виплаченого за полісом №220389077, а саме: 25727,00 грн - 18175,39 грн. = 7551,61грн.
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 108 Закону України "Про страхування" страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У відповідності до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно частини другої ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Однак, спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або Моторно-транспортне страхову бюро України не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Положеннями статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 ЦК України.
У постанові від 04 липня 2018 року Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/18006/15-ц зроблено правовий висновок про те, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом № 1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Мотивована оцінка і висновки суду.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 спричинив ДТП та завдав потерпілому матеріальні збитки, а право вимоги перейшло до страховика-позивача, тому зобов'язаний їх відшкодувати. Враховуючи, що ПАТ «Страхова компанія «УСГ» сплатила потерпілій стороні страхове відшкодування у розмірі 25727,00грн. та отримала в порядку регресу від страховика винуватця ДТП тільки 18175,39грн. страхового відшкодування, то відповідно до положень статей 993, 1191, 1194 ЦК України, ст. 108 Закону України «Про страхування» позивач має право на відшкодування заявленої в позові суми 7551,61грн. в порядку суброгації із відповідача ОСОБА_1 якого було визнано винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
За таких обставин, відповідач, як винуватець ДТП, тобто особа відповідальна за завданий збиток повинен відшкодувати ПАТ «Страхова компанія «УСГ» різницю між сумою страхового відшкодування сплаченою за договором добровільного страхування наземного транспорту та сумою страхового відшкодування виплаченою за полісом, що складає 7551,61грн.
В підсумку позов обґрунтований і суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у сумі 3028,00 грн.
На підставі ст.. 1166, 1187, 1172, 1191, 1194 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 4,18,19,48,76-81,82,95,141,211,223,247,258-259,263,265,280-284,288,289 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (03038, м.Київ, вул. І.Федорова, 32, літ.А, ЄДРПОУ 30859524) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 7 551,61 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (03038, м.Київ, вул. І.Федорова, 32, літ.А, ЄДРПОУ 30859524) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст виготовлений та підписаний суддею 10 листопада 2025 року.
Суддя С. І. Гринчак