Справа № 147/1846/25
Провадження № 1-кп/147/363/25
про призначення судового розгляду
06 листопада 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240040003197 від 18.07.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст. 407 КК України,
у провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240040003197 від 18.07.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст. 407 КК України.
Ухвалою від 17 жовтня 2025 року у справі призначено підготовче судове засідання.
06 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів. В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що підозра ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, обґрунтовується наступними доказами: повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині з додатками, та іншими матеріалами кримінального провадження. При цьому, жодного разу військовослужбовець ОСОБА_4 до органу досудового розслідування не з'явився та про причини не повернення на військову службу не пояснив.
ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема останній може знищити паспорт громадянина України, особову справу та інші документи, які підтверджують приналежність останнього до громадянства України та проходження військової служби в Збройних Силах України.
Крім того, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема останній продовжує вчиняти злочин, передбачений ч. ст. 407 КК України, за вчинення якого передбачена санкція у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, тобто тяжкий злочин. Крім того, необхідно врахувати ситуацію, яка склалась в Україні, адже обвинувачений, перебуваючи на волі, може розголосити відомі йому відомості, що містять державну таємницю, громадянам та військовослужбовцям інших держав, що може завдати істотної шкоди суверенітету та територіальній цілісності України, а також підірвати боєздатність Збройних Сил України.
З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_4 , жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не забезпечить належну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних дій та спробам останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 та просить його задоволити, при цьому навів доводи викладені в ньому.
Обвинувачений ОСОБА_4 не бажав висловити свою позицію щодо поданого прокурором клопотання.
Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо клопотання прокурора, зазначив, що немає підстав для тримання під вартою обвинуваченого. Так ОСОБА_4 під час досудового розслідування визнавав фактичні обставини інкримінованого діяння та визнавав свою вину. Просить врахувати, що ОСОБА_4 раніше не судимий, не перебуває на обліку в лікаря нарколога та психіатра, в липні 2023 року був призваний на військову службу, має постійне місце проживання в м. Чернігові. Тому є підстави для обрання останньому запобіжного заходу у виді домашнього арешту за адресою місця проживання.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 вересня 2025 року ухвалою слідчого судді застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 08 листопада 2025 року та визначено заставу в сумі 151400, 00 грн.
Судом встановлено, що з моменту взяття ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід. Наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.
Суд зазначає, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст.177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.
Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Ризиками, які дають підстави суду продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою потрібно вважати: те, що останній може ухилятись від суду, адже обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено виключно покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років; інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.
Згідно з ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_4 та тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров'я, відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів.
Застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого, зокрема домашнього арешту, як про то просить захисник, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого слід задоволити. Заставу, визначену ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2025, слід залишити без змін у тому ж розмірі, а саме у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 151400 грн.
Враховуючи вимоги ч.8 ст. 176 КПК України, підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 КПК України, які наведені вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення обвинуваченому іншого запобіжного заходу. Натомість, суд наголошує увагу на тому, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати.
Отже, враховуючи наведене вище, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 слід задовільнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_4 не бажав висловлювати свою думку щодо призначення справи до судового розгляду.
Захисник ОСОБА_5 не заперечив щодо призначення справи до судового розгляду, зазначив, що справа підсудна Тростянецькому районному суду Вінницької області, пістав для повернення обвинувального акту прокурору немає.
Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.
Копію обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування обвинувачений отримав 30 вересня 2025 року.
Дане кримінальне провадження підсудне Тростянецькому районному суду Вінницької області.
Обвинувальний акт складений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону України.
Підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта немає.
Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду не встановлено.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному проваджені внесеному до ЄРДР за №62025240040003197 від 18.07.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст. 407 КК України.
Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні. Обмежень, передбачених положеннями ч.2 ст. 27 КПК України, не встановлено.
В судове засідання викликати учасників судового розгляду.
Керуючись ч.2 ст. 376, ст. ст. 176, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 395, 314-316 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовільнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 січня 2026 року включно.
Заставу, визначену ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2025, залишити без змін у тому ж розмірі, а саме у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України обов'язки: прибувати на виклики суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу прокурора чи суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240040003197 від 18.07.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст. 407 КК України, призначити до судового розгляду на 13.00 год. 14 листопада 2025 року в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області (вул. Соборна 21, с-ще Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область).
Розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового розгляду.
Копію ухвали направити на адресу Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та вручення обвинуваченому.
На ухвалу в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошено о 08.30 год. 07 листопада 2025 року.
Суддя ОСОБА_1