Рішення від 06.11.2025 по справі 147/1508/25

Справа № 147/1508/25

Провадження № 2/147/584/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2025 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулись до Тростянецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стислий виклад позиції позивача.

В обгрунтування позовної заяви покликаються на те, що 03.08.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 362888-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 03.08.2021 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 362888-КС-001 про надання кредиту. 03.08.2021 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 497453-КС-005 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-4567, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 03.08.2021 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено договір № 362888-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (далі кредит), а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі Правила, а разом договір).

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 22000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у боржника станом на 08.08.2025 утворилась заборгованість за договором № 362888-КС-001про надання кредиту в розмірі 34588,92 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 18331,64 грн; суми прострочених платежів по процентах 16257,28 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 0,00 грн. Тому просять стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 34588,92 грн, а також понесені ними судові витрати зі сплати судового збору.

Процесуальні дії у справі. Заперечення відповідача та заяви (клопотання) учасників справи.

Справа надійшла до суду 29 серпня 2025 року через систему «Електронний суд».

Ухвалою судді від 09 вересня 2025 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» письмові докази.

23 вересня 2025 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшли витребувані письмові докази.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві просили розгляну справу за відсутності представника позивача, висловились, що не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не направив. Правом на подання відзиву не скористався. Заяв від відповідача, щодо зміни адреси, до суду не надходило.

Конверти з повістками, адресовані відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, повернуті на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У Постанові Верховного Суду від 25.03.2025 у справі №706/208/15-ц (61-11296св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2023 у справі №725/7357/21, від 29.01.2025 у справі №752/5046/22, 05.02.2025 у справі №128/240/20 (провадження №61-10183св24).

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статтей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 03 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №362888-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 15-16). Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-4568.

Одночасно електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-4567 ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.13-14), а також пропозицію (оферту) укласти договір №362888-КС-001 про надання кредиту від 03.08.2021 (а.с. 17-18) та прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір 362888-КС-001 про надання кредиту від 03.08.2021 (а.с. 19-20), що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.1 договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 22000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором, та Правилами надання споживчих кредитів.

Згідно із п.1 вказаного договору, строк на який надається кредит: 24 тижні.

Визначено процентну ставку за кредитом - в день 0,86454777 (фіксована).

Комісія за надання кредиту 3300,00 грн.

Загальний розмір наданого кредиту 22000,00 грн.

Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Також сторонами узгоджено термін дії договору - до 18.02.2022.

Водночас ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 22000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідками про видачу коштів та випискою з банківського рахунку відповідача надану на виконання вимог ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 61).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Важливо щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно із п.6, п.12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Зі змісту договору встановлено, що ОСОБА_1 під час його оформлення зазначив свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, електронну адресу, адресу місця реєстрації (проживання), номер телефону, номер банківської картки, на яку необхідно перерахувати кошти.

ОСОБА_1 через особистий кабінет на вебсайті позикодавця подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позикодавець надіслав останньому за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор, який заявник використав для підтвердження підписання договору позики.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже підписанням договору №4362888-КС-001 про надання кредиту від 03.08.2021 ОСОБА_1 підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних вище дій, зокрема надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону та/або та електронної пошти для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.

Таким чином із змісту вищенаведених положень закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).

Суд дійшов висновку про те, що кредитний договір підписаний боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 (провадження № 61-16243 св20). Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020.

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц вказав, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. ВС підкреслив, що пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно з постановою КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов'язкових реквізитів.

На виконання вимог ухвали суду від 23.09.2025 про витребування письмових доказів, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано суду інформацію про те, що на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_2 (а.с.61).

З виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 сформованої за період з 03.08.2021 по 18.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 03.08.2021 було перераховано суму 22000,00 грн. (а.с.61, зворот).

Крім того, факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 у сумі 22000,00 грн випливає з анкети -заявки (а.с. 22) та документа про зарахування коштів №430318392, 03.08.2021 (а.с. 23).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки

Судом встановлено, що відповідач своєчасно не повернув грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статтей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Доказів зворотного суду не надано.

З розрахунку заборгованості (складеного поденно) за кредитним договором №362888-КС-001 від 03.08.2021 вбачається, що станом на 08.08.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 34588,92 грн, та складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18331,64 грн; суми прострочених платежів по відсотках 16257,28 грн, суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн, суми заборгованості по штрафах 0,00 грн (а.с. 81-89).

Крім того, наявність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №362888-КС-001 від 03.08.2021 перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підтверджено довідкою наданою ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за підписом директора Гайворонської М. М. (а.с. 12).

Жодних доказів, які б спростовували розмір заборгованості відповідач суду не надав.

Суд погоджується із зазначеним розрахунком заборгованості та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору, розмір якого становить 2422,40 гривень.

Згідно з платіжною інструкцією №8954 від 27.06.2025 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплатили 2422,40 гривень в якості судового збору (а.с. 13).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 247, 258, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором про надання кредиту №362888-КС-001 від 03 серпня 2021 року у загальному розмірі 34588 (тридцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати, що складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ - 41084239, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26 офіс 407, місто Київ, 01133;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 10 листопада 2025 року.

Суддя О. Г. Борейко

Попередній документ
131651686
Наступний документ
131651688
Інформація про рішення:
№ рішення: 131651687
№ справи: 147/1508/25
Дата рішення: 06.11.2025
Дата публікації: 12.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тростянецький районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 29.08.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
25.09.2025 16:00 Тростянецький районний суд Вінницької області
17.10.2025 10:30 Тростянецький районний суд Вінницької області
06.11.2025 09:00 Тростянецький районний суд Вінницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОРЕЙКО ОЛЕСЯ ГРИГОРІВНА
суддя-доповідач:
БОРЕЙКО ОЛЕСЯ ГРИГОРІВНА
відповідач:
Мельниченко Юрій Антонович
позивач:
ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА"
представник позивача:
МОВЧАН ВІТАЛІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ