ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
05 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 20.09.2025 року близько о 01:20 год. за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою в бік свої співмешканки ОСОБА_2 , чим міг завдати шкоду психічному здоров'ю потерпілої, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Так, з метою повідомлення особи про час і місце розгляду справи, а також дотримання строків розгляду справи, ОСОБА_1 було повідомлено шляхом смс-повідомлення, а також на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про таке.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: обставинами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №757819 від 20.09.2025 року; рапортом; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.09.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від 20.09.2025 року та іншими матеріали доданими до протоколу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, у тому числі і протоколом про адміністративне правопорушення.
Як було вище зазначено, ОСОБА_1 20.09.2025 року близько о 01:20 год. за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою в бік свої співмешканки ОСОБА_2 , чим міг завдати шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Таким чином, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив насильство психологічного характеру та його вина повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджена доказами, дослідженими судом.
При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .
Таким чином, з урахуванням вказаних обставин справи, приймаючи до уваги особу ОСОБА_1 суд вважає, що для його виправлення, а також для припинення нових правопорушень, достатнім і необхідним є накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у мінімальному його розмірі, передбаченому санкцією частини статті, за якою він притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.
Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 283-285, 294 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних доходів громадян, у сумі 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/21514/25
Номер провадження №3/522/7431/25
Головуючий суддя - Русєва А.С.