Справа № 135/1350/25
Провадження № 2/135/620/25
Іменем України
10.11.2025 Ладижинський міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,
з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Споживчий Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 27.10.2024 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №27.10.2024-100001906, за умовами якого Товариство надало позичальнику кредит у сумі 8 000 грн, строком на 98 днів, із процентною ставкою 1 % в день. Кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 19 760 грн, яка складається з: 8 000 грн - заборгованості по тілу кредиту; 6 160 грн - заборгованості за нарахованими процентами; 400 грн - комісії; 1 200 грн - додаткової комісії; 4 000 грн - неустойки.
У судове засідання представник позивача не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, у позовній заяві просили розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, однак в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі, визнав, що кредит в сумі 8 000 грн брав.
За таких обставин судом розглянуто справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 27.10.2024 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №27.10.2024-100001906, який підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), містить реквізити та підписи сторін.
Відповідно до умов кредитного договору (Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (Акцепт) ТОВ «Споживчий Центр» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 8000 грн, строком на 98 днів з дати його надання, із процентною ставкою 1% за 1 день користування кредитом, дата повернення кредиту 01.02.2025 (пункти 2, 3, 4, 6 Договору).
Відповідно до п.6 Договору процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших чергових 4 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Відповідно до п.7 Договору процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Відповідно до п.8 Договору комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 5% від суми Кредиту та дорівнює 400 грн 00 коп. Коміся розраховується шляхом множення суми Кредиту на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту та сплачується згідно Графіку платежів
Відповідно до п.8 Договору комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 400 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому та на відділеннях, забезпеченя надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення можливості відновлення здобутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в данному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
Відповідно до п.17 Договору неустойка: 100 грн 00 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п.18 Договору розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 365% річних, які розраховуються від простроченої Позичальником суми (база роз ранку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України встановлюється законом.
Згідно Договору про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 та довідки ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» №202-2508 від 25.08.2025 вбачається, що ТОВ «Споживчий Центр» на виконання умов кредитного договору №27.10.2024-100001906 перерахувало відповідачу 27.10.2024 грошові кошти у розмірі 8 000 грн.
07.08.2025 між кредитодавцем та позичальником ОСОБА_1 було укладено Додаткові договори до кредитного договору, відповідно до яких позичальник зобов'язаний був сплатити суму Заборгованості частиниами згідно з оновленими Графіками платежів, а саме платіж №1 у розмірі 3 000 грн не пізніше 07.08.2025; платіж №2 у розмірі 3 920 грн не пізніше 04.09.2025; платіж №3 у розмірі 3 920 грн не пізніше 02.10.2025; платіж №4 у розмірі 3 920 грн не пізніше 30.10.2025; платіж №5 у розмірі 5 000 грн не пізніше 27.11.2025.
Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 19 760 грн, яка складається з: 8 000 грн - заборгованості по тілу кредиту; 6 160 грн - заборгованості за нарахованими процентами; 400 грн - комісії; 1 200 грн - додаткової комісії; 4 000 грн - неустойки.
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Довідка-Розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 надана суду позивачем, є належним та допустимим доказом стосовно заборгованості відповідача за неповерненою сумою тіла кредиту, нарахованим відсотками та комісією за надання кредиту. При цьому, суми заборгованості відповідача за додатковою комісією та неустойкою позивачем нараховані були неправомірно.
Щодо обґрунтованості вимог по стягненню додаткової комісії слід відмітити таке.
Необхідність внесення плати за обслуговування кредитної заборгованості встановлена пунктом 9 кредитного договору №27.10.2024-100001906 від 27.10.2024.
Згідно з Графіком платежів комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 400 грн у складі чергового платежу. Загальний розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості за договором становить 1 200 грн.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У той же час, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена почергова комісія за обслуговування кредиту. При цьому, позивачем не конкретизовано які це саме додаткові та супутні банківські послуги, за надання яких передбачена сплата комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Кредотодавцем не було зазначено та не надано доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.
Враховуючи, що кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 9 кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 4 000 грн не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає чинному законодавству.
Відповідно до п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась і триває до теперішнього часу.
Оскільки неустойка за кредитним договором нарахована в період дії воєнного стану, то ОСОБА_2 звільняється від обов'язку його сплати на користь ТОВ «Споживчий Центр».
Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №27.10.2024-100001906 в розмірі 14 560 грн, з яких 8 000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6 160 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 400 грн - одноразова комісія (8 000 + 6 160 + 400 = 14 560).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Споживчий Центр» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково в розмірі 14 560 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір має бути присуджено позивачеві з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач пред'явив позов на загальну суму 19 760 грн. Позов задоволено на суму 14 560 грн. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме - 1 784,93 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №27.10.2024-100001906 від 27.10.2024 у розмірі 14 560 (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдсят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 1 784,93 грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його повного складення до Вінницького апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 10.11.2025.
Суддя