Справа № 132/1031/25
Провадження № 2/132/586/25
Іменем України
"24" жовтня 2025 р. місто КАЛИНІВКА
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді - СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - РИБАК І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 132/1031/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630300503 від 31 серпня 2015 року,
02.04.2025 року позивач звернувся до Калинівського районного суду Вінницької області із вказаним позовом, в обґрунтування своїх вимог він зазначив, що 31.08.2015 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 630300503, відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит, а останній зобов'язався його повернути, виплатити проценти за його користування, та сплатити комісію та інші передбачені платежі в сумі, порядку та на умовах, визначених Кредитним договором. Банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти, натомість відповідач свої зобов'язання не виконав, в результаті чого станом на 13.12.2024 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 57081грн.95коп., з якої: тіло кредиту - 41379грн.69коп.; відсотки за користування кредитом - 15702грн.26коп. Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не вчиняє дій спрямованих на повернення вказаних грошових коштів, з метою захисту порушеного права й охоронюваних законом інтересів, позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2025 року, визначено склад суду з розгляду цивільного позову: головуючого суддю Сєліна Є.В.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 14.04.2025 року, відкрито провадження за позовом, визначено здійснити його розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач подав 13.05.2025 року відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що він, як позичалтьник, виконав зобовязання за кредитним договором № 630300503 від 31.08.2015 року, а тому зобов'язання за цим договором припинилися, що встановлено рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 09.04.2024 року у справі № 132/1970/23 (номер провадження 2/132/66/24).
Сторони в судове засідання не з'явились, подали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності, чим розпорядились своїм процесуальним правом на власний розсуд, усвідомлюючи про наслідки вчинення даної процесуальної дії.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в порядку, визначеному процесуальним законом у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 31.08.2015 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 630300503, відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит, а останній зобов'язався його повернути, виплатити проценти за його користування, та сплатити комісію та інші передбачені платежі в сумі, порядку та на умовах, визначених Кредитним договором.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).
У силу положень статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
22.06.2023 року АТ «Сенс Банк» звернулося до Калинівського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630300503 від 31.08.2015 року у розмірі 31301грн.25коп., яка згідно розрахунку забргованості складається із: тіла кредиту - 18800грн.35коп.; відсотків за користування кредитом - 293грн.00коп.; просточеного тіла кредиту - 11671грн.81коп.; простроченої заборгованості за відсотками - 536грн.09коп. (Єдиний унікальний номер судової справи: 132/1970/23; номер провадження 2/132/561/23).
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 09.04.2024 року у справі № 132/1970/23 (номер провадження 2/132/66/24) у задоволенні цивільного позову АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630300503 від 31.08.2015 року у розмірі 31301грн.25коп. - відмовлено у повному обсязі. Судом встановлено, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором № 630300503 від 31.08.2015 року виконав, а нарахування Банком комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування є неправомірним.
Дане судове рішення АТ «Сенс Банк» не оскаржувало, та воно в передбаченому законом порядку набуло законної сили.
Не дивлячись на зазначену обставину, АТ «Сенс Банк» повторно 28.03.2025 року звернулося до Калинівського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630300503 від 31.08.2015 року, яка згідно долученого розрахунку заборгованості станом на 13.12.2024 року складає 57081грн.95коп., з якої: тіло кредиту - 41379грн.69коп.; відсотки за користування кредитом - 15702грн.26коп.
Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено та підтверджується рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 09.04.2024 року у справі № 132/1970/23 (номер провадження 2/132/66/24), яке набуло законної сили, ОСОБА_1 виконав зобов'язання за кредитним договором № 630300503 від 31.08.2015 року, а нарахування Банком комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування є неправомірним.
Згідно частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням наведеного, правових підстав для задоволення позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630300503 від 31 серпня 2015 року, суд не вбачає.
За приписами частин першої-третьої, п'ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст.133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630300503 від 31 серпня 2015 року - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя