Справа № 947/11507/25
Провадження № 1-кс/947/17068/25
07.11.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2025 року у справі №947/11507/25, -
05.11.2025 р. до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2025 року у справі №947/11507/25.
Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, а саме з транспортного засобу марки «Range Rover» державний знак НОМЕР_1 чорного кольору, шляхом позбавлення права на розпорядження зазначеним майном до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.
Вказує, що на даний час всі процесуальні дії дослідження пов'язані з оглядом та дослідженням транспортного засобу проведені, власник майна не є учасником даного кримінального провадження, про підозру не повідомлявся, пройшло достатньо часу для виявлення всіх обставин можливої необхідності даного майна для досудового розслідування оскільки з моменту накладення арешту пройшло більше п'яти місяців, а тому заявник просив скасувати арешт з вказаного транспортного засобу.
Заявник до суду подав заяву про розгляду справи за його відсутності заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Прокурор до суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення клопотання заперечував.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходу забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 ч. 2 ст. 167 КПК України до такого майна належать речі, гроші та документи, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.
Слідчим управлінням ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022160000000482 від 12.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-3, ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-2, ч.5 ст.255, ч.3 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2025 року було накладено арешт на майно з транспортного засобу марки «Range Rover» державний знак НОМЕР_1 чорного кольору, шляхом позбавлення права на розпорядження зазначеним майном до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до вимог ч. 3, ч. 4 ст. 24 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
Згідно з ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього додатки слідчий суддя приходить до висновку, що було проведено ряд необхідних слідчих дій, пройшло більше 5 місяців, власнику майна про підозру не повідомлено, а тому продовження дії арешту на майно позбавляє власника можливості здійснювати свої права на розпорядження своїм майном.
Фактичні обставини справи свідчать про відсутність потреби для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому на даний момент відпала необхідність у накладенні арешту на транспортний засіб марки «Range Rover» державний знак НОМЕР_1 чорного кольору.
Таким чином, арешт накладеного відповідно до ухвали Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2025року підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170 - 174 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2025 року у справі №947/11507/25 - задовольнити.
Скасувати арешт в частині позбавлення права на розпорядження зазначеним майномнакладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2025 року у справі №947/11507/25, на майно, а саме:
-транспортний засіб марки «Range Rover» державний знак НОМЕР_1 чорного кольору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1