Справа № 947/29601/25
Провадження № 1-кс/947/16444/25
03.11.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , представника ТОВ «БАРВИСТІ РУШНИЧКИ» - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в м.Одесі клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «БАРВИСТІ РУШНИЧКИ» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №72025161000000071 від 08.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.201-4 КК України,
В провадження слідчого судді Київського районного суду м.Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «БАРВИСТІ РУШНИЧКИ» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №72025161000000071 від 08.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.201-4 КК України накладеного ухвалю слідчого судді Київського районного суду м.Одеси 29.08.2025, а саме з дизельного палива у кількості 346 мт.
Представник власника майна в клопотанні зазначає, що на його думку, відпала потреба у подальшому арешті дизельного палива у кількості 346 мт., оскільки в діях підприємства відсутній склад злочину, що передбачений ч.2 ст.15, ч.2 ст.201-4 КК України. Заявник вважає що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а саме дизильного палива, які належать товариству не має потреби, оскільки, в зазначеному кримінальному провадженні нікому про підозру не повідомлено, та Товариство не є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Тобто накладення арешту дизельного палива фактично є перешкоджанням в здійснені господарської діяльності, оскільки усі митні платежі були сплачені та шкоди державі завдано не було.
Крім того, представник звертає увагу не те, що продовження арешту майна порушує права власника володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, фактично перешкоджає здійсненню законної господарської діяльності, унеможливлює законне отримання прибутку, а відтак і можливість сплати податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам як самого підприємства, так і держави в цілому.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити, посилалася на доводи, що викладені письмово.
Прокурор та детектив в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилалися на те, що оскільки триває досудове розслідування кримінального провадження, постановою детектива у кримінальному провадженні вказане майно визнано речовими доказами на даний час немає підстав для зняття арешту з арештованого майна. Надали копію клопотання про передачу арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відповідно до якого просили арештоване дизельне паливо передати для реалізації АРМА та копію аналітичного висновку щодо оцінювання ризиків та/або правопорушень у сфері фінансово-господарської діяльності ТОВ «БАРВИСТІ РУШНИЧКИ» відповідно до якого посадовими особами підприємства можливо здійснено незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контрою товару «дизельне паливо», шляхом надання до митних органів, документів, які містять неправдиві відомості щодо вартості та ваги вантажу, що можливо призведе до несплати обов'язкових митних платежів.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 29.08.2025 року накладено арешт на майно, яке вилучене за результатами проведеного огляду у період з 12.08.2025 по 14.08.2025 судна «MATRICO», яке знаходиться на території ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» у зоні митного контролю митного поста «Придунайський» Одеської митниці, за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 16, причал №1, в тому числі і на дизельне паливо у кількості 346 мт.
Так, під час розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя прийшов до переконання, що вилучені під час огляду товарно-матеріальні цінності відповідають критеріям визначеним ст.98 КПК України.
Тож, вилучене за результатами проведеного огляду дизельне паливо, яке визнано речовим доказом входить до предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні №72025161000000071 від 08.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.201-4 КК України, розпочатого за фактом незаконної фінансово-господарської діяльності, що пов'язана з незаконним переміщенням через митний кордон України з приховуванням від митного контрою товару «дизельне паливо», шляхом надання до митних органів, документів, які містять неправдиві відомості щодо вартості та ваги вантажу, що можливо призведе до несплати обов'язкових митних платежів, а тому з метою забезпечення збереження такого майна виникла необхідність у накладенні арешту.
Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходив з того, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.201-4 КК України, а також те, що арештоване майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Зазначена процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
Слідчий суддя зазначає, що заявником до клопотання не було долучено жодних доказів, які б підтверджували, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, відпала потреба.
Так, оцінюючи наведені заявником доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування рішення слідчого судді про накладення арешту.
З метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, слідчий суддя вважає, що до проведення необхідних процесуальних та слідчих дій, арешт вказаного майна скасуванню не підлягає, оскільки такі дії можуть зашкодити кримінальному провадженню.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що клопотання про скасування арешту не містить посилань на те, що в подальшому застосуванні арешту минула потреба та арешт накладено необґрунтовано.
У свою чергу, слідчий суддя вважає обґрунтованими та такими, що повністю відповідають вимогам кримінального процесуального закону України, мотиви, які стали підставою для задоволення клопотання слідчого/прокурора та застосування такого обмежувального заходу як арешт майна. Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів доводи ухвали про накладення арешту на вищевказане майно, в судовому засіданні встановлено не було. Не було надано заявником і належних доказів, які б свідчили про те, що на даний час потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту відпала.
Слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «БАРВИСТІ РУШНИЧКИ» про скасування арешту майна з дизельного палива у кількості 346 мт накладеного ухвалю слідчого судді Київського районного суду м.Одеси 29.08.2025 в рамках кримінального провадження №72025161000000071 від 08.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.201-4 КК України.
За такого в задоволені клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «БАРВИСТІ РУШНИЧКИ» про скасування арешту майна з дизельного палива у кількості 346 мт накладеного ухвалю слідчого судді Київського районного суду м.Одеси 29.08.2025 в рамках кримінального провадження №72025161000000071 від 08.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.201-4 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1