Справа № 203/4144/24
№ 2/183/2083/25
07 серпня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д. І.,
з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих бюджетних коштів на проживання внутрішньо переміщеним особам,-
16 серпня 2024 року Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради звернулося до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 21 листопада 2022 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
До заяви була надана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1202-5002334910/17118 від 21 листопада 2022 року, копія паспорта та копія довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до норм Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» Управлінням було призначено відповідачу ОСОБА_1 допомогу переміщеним особам на проживання з 01 листопада 2022 року, як особі з інвалідністю в розмірі 3 000,00 грн. щомісячно, що відображено в рішенні від 30 листопада 2022 року.
З 01 січня 2023 року нарахування допомоги відповідачу здійснювалося у призначеному розмірі централізовано в програмному комплексі ЄІССС.
Згідно п. 1 постанови КМУ від 11.07.2023 року № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» виплату допомоги відповідачу з 01 серпня 2023 року було автоматично продовжено на один шестимісячний період.
Згідно п. 10 Порядку № 332, якщо під час отримання допомоги настав строк повторного огляду медико-соціальною експертною комісією особи з інвалідністю, така допомога продовжує надаватися протягом трьох місяців з дня закінчення строку дії довідки зазначеної комісії у розмірі, встановленому у пункті 2 цього Порядку, для осіб з інвалідністю.
У зв'язку з настанням 01 жовтня 2023 року строку повторного огляду медико-соціальною експертною комісією відповідача, останньому продовжувалося надання допомоги з 01 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року у розмірі 3 000,00 грн. щомісячно.
Згідно рішення Управління від 05 січня 2024 року допомога з 01 січня 2024 року виплачувалась у розмірі 2 000,00 грн. щомісячно.
Згідно п. 1 постанови КМУ від 26.01.2024 року № 94 «Деякі питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб» виплату допомоги автоматично було продовжено з 01 лютого 2024 року на один місяць без додаткових звернень відповідача ОСОБА_1 .
Згідно з п. 13-1 Порядку № 332 виплату допомоги відповідачу було автоматично продовжено з 01 березня 2024 року на другий шестимісячний період в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно.
Пунктом 6 Порядку № 332 визначено, що якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов'язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису).
За наявності технічної можливості отримувач допомоги за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків подає повідомлення про відмову від допомоги засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо його повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
За результатами верифікації державних виплат Мінфін надав інформацію від 29 квітня 2024 року про те, що за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач або уповноважена особа перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд, чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, а саме, що відповідач ОСОБА_1 19 вересня 2023 року виїхав за кордон та не повернувся.
Пунктом 9 Порядку № 709 визначено, що уповноважена особа зобов'язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису) орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.
В той же час, відповідач ОСОБА_1 не повідомляв позивача про виїзд за кордон.
У зв'язку з чим, враховуючи інформацію Мінфіну позивачем було припинення надання допомоги відповідачу та встановлено обсяг надміру виплачених сум допомоги за період з 01 листопада 2023 року по 30 квітня 2024 року в розмірі 14 000,00 грн.
Згідно п. 29 Порядку № 709, у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв'язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.
У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.
Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.
03 червня 2024 року за вих. № 15/7-661 та 02 серпня 2024 року за вих. № 15/7-1069 позивачем на адресу відповідача були направлені повідомлення про надміру отримані бюджетні кошти з пропозицією в добровільному порядку повернути переплату в сумі 14 000,00 грн.
На теперішній час надміру отримані кошти в розмірі 14 000,00 грн. відповідачем на рахунок Управління не повернуті.
Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради зазначає, що відповідно до п. 6 Порядку № 509, довідка внутрішньо переміщеної особи відповідача ОСОБА_1 № 120-5002334910/17118 від 21 листопада 2022 року діє безстроково, станом на момент подання позовної заяви не скасована та є дійсною.
Зазначену суму, а також судові витрати в розмірі 3 028,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача на його користь.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2024 року зазначену цивільну справу було передано за підсудністю до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2024 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до Закону України від 26.02.2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" 29 квітня 2025 року було змінено назву Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
В судове засідання представник позивача Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради не з'явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, у разі повторної неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи те, що відповідачбув належним чином повідомленийпро місце, дату і час розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши надані позивачем докази, дійшов такого висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої, другої, третьої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 21 листопада 2022 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам № 66/6.
До заяви була надана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1202-5002334910/17118 від 21 листопада 2022 року, копія паспорта та копія довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до даних, які містяться у заяві №66/6 від 21 листопада 2022 року про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, а також у довідціпро взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1202-5002334910/17118 від 21 листопада 2022 року відповідачем ОСОБА_1 було вказано останнє зареєстроване місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»: АДРЕСА_1 ; останнє фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»: АДРЕСА_2 . Обставини, що спричинили внутрішнє переміщення - військові дії з 24.02.2022 року.
Крім того, ОСОБА_1 у заяві про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам було зазначено його РНОКПП НОМЕР_1 , номеру банківського рахунку для виплати допомоги № НОМЕР_2 .
Згідно з даними, які містяться у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1202-5002334910/17118 від 21 листопада 2022 року, виданої відповідачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Сєвєродонецьк Луганської області; паспорт зразка 2016 року: № НОМЕР_3 , виданий 1214 03.10.2022 - 03.10.2032; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
Відповідно до даних, які містяться у рішенні Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради № 1508006742-2022-4 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 30 листопада 2022 року, номер електронної особової справи: 1508006742, номер особового рахунку: НОМЕР_4 , спосіб виплати: банківською установою, банківська установа: Філія - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк», номер вкладу: НОМЕР_2 , заявник ОСОБА_1 , РНОКПП заявника: НОМЕР_1 , дата звернення: 21 листопада 2022 року, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , учасники звернення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - особа з інвалідністю. Призначено відповідно до Закону України допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, постанова № 332, з 01 листопада 2022 року в сумі 3000,00 грн.
З 01 січня 2023 року нарахування допомоги відповідачу здійснювалося у призначеному розмірі централізовано в програмному комплексі ЄІССС.
Згідно п. 1 постанови КМУ від 11.07.2023 року № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» виплату допомоги відповідачу з 01 серпня 2023 року було автоматично продовжено на один шестимісячний період.
Згідно п. 10 Порядку № 332, якщо під час отримання допомоги настав строк повторного огляду медико-соціальною експертною комісією особи з інвалідністю, така допомога продовжує надаватися протягом трьох місяців з дня закінчення строку дії довідки зазначеної комісії у розмірі, встановленому у пункті 2 цього Порядку, для осіб з інвалідністю.
У зв'язку з настанням 01 жовтня 2023 року строку повторного огляду медико-соціальною експертною комісією відповідача, останньому продовжувалося надання допомоги з 01 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року у розмірі 3 000,00 грн. щомісячно.
Згідно рішення Управління № 1508006742-2024-1 від 05 січня 2024 року допомога з 01 січня 2024 року виплачувалась відповідачу ОСОБА_1 у розмірі 2 000,00 грн. щомісячно.
Згідно п. 1 постанови КМУ від 26.01.2024 року № 94 «Деякі питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб» виплату допомоги автоматично було продовжено з 01 лютого 2024 року на один місяць без додаткових звернень відповідача ОСОБА_1 .
Згідно з п. 13-1 Порядку № 332 виплату допомоги відповідачу було автоматично продовжено з 01 березня 2024 року на другий шестимісячний період в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно.
Пунктом 6 Порядку № 332 визначено, що якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов'язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису).
За наявності технічної можливості отримувач допомоги за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків подає повідомлення про відмову від допомоги засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо його повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
За результатами верифікації державних виплат Мінфін надав інформацію від 29 квітня 2024 року про те, що за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач або уповноважена особа перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд, чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, а саме, що відповідач ОСОБА_1 19 вересня 2023 року виїхав за кордон та не повернувся. Пункт пропуску - Смільниця; Характеристика ТЗ - д.н.з. НОМЕР_5 .
Пунктом 9 Порядку № 709 визначено, що уповноважена особа зобов'язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису) орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не повідомляв позивача про виїзд за кордон.
Рішенням Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 03 травня 2024 року було припинено виплати відповідачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01 листопада 2023 року.
Згідно рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради № 1508006742 від 03 травня 2024 року про встановлення обсягу надміру виплачених сум допомоги вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримував допомогу на проживання ВПО в розмірі 3 000,00 грн. в період з 01.11.2022 року по 31.12.2023 року та в розмірі 2 000,00 грн. в період з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року. В той же час, було встановлено, що за період з 01.11.2023 року по 30.04.2024 року утворилась переплата в сумі 14 000,00 грн., оскільки відповідач ОСОБА_1 перебував за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.
Встановлено, що 03 червня 2024 року за вих. № 15/7-661 та 02 серпня 2024 року за вих. № 15/7-1069 позивачем на адресу відповідача були направлені повідомлення про надміру отримані бюджетні кошти з пропозицією в добровільному порядку повернути переплату в сумі 14 000,00 грн.
На теперішній час надміру отримані кошти в розмірі 14 000,00 грн. відповідачем на рахунок Управління не повернуті.
Встановлено, що відповідно до п. 6 Порядку № 509, довідка внутрішньо переміщеної особи відповідача ОСОБА_1 № 120-5002334910/17118 від 21 листопада 2022 року діє безстроково, а тому станом на момент подання позовної заяви не скасована та є дійсною.
Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.
Згідно з вимогами ч.2ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізм взяття на облік внутрішньо переміщених осіб встановлено Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014№ 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі - Порядок №509). Призначення та виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам регулюється Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022№ 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (далі - Порядок № 332).Порядкомнадання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» (далі - Порядок № 709).
Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України від 20.10.2014№1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Абзацом 16 пункту 2 Порядку №509 (тут і далі в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого2022р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня2022р. № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка" (далі територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку № 509 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 3 Порядку № 509 встановлено, що заява про взяття на облік повинна містити, зокрема, таку інформацію про заявника: прізвище, ім'я та по батькові; громадянство; дата та місце народження; стать; відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності); відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці дев'ятому пункту 2 цього Порядку; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону; обставини, що спричинили внутрішнє переміщення; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію; серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або відомості з єДокумента, або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); серія та номер свідоцтва про народження дитини; реєстраційний номер облікової картки платника податків. Відповідальним за достовірність відомостей, що містяться в заяві про взяття на облік, є заявник.
Відповідно до абзацу 3 п. 2 Порядку № 509, У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", внутрішньо переміщена особа для отримання довідки може звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг).
Згідно п. 20 Порядку № 332, у заяві зазначаються: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника; реєстраційний номер облікової картки платника податків; дата народження; відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа; адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону; номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги; наявність статусу особи з інвалідністю; відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою. Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.
Пунктом 18 Порядку № 332, встановлено, що відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у заяві, несе уповноважена особа.
Згідно п. 3 Порядку № 332 (в редакції чинній станом на 30.11.2022 року), допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осібу такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей 3 000, 00 грн.; для інших осіб - 2 000, 00 грн.
Відповідно п. 3 Порядку № 332 (в редакції станом на 05.01.2024 року), з 01 серпня 2023 року допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей 3 000, 00 грн.; для інших осіб - 2 000, 00 грн.
Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
Згідно рішення Управління від 05 січня 2024 року допомога з 01 січня 2024 року виплачувалась у розмірі 2 000,00 грн. щомісячно.
Згідно нормЗакону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» від 03.12.2019 № 324-ІХпроведено верифікацію достовірності інформації, поданої реципієнтами під час призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат, що впливає на визначення права на отримання та розмір державних виплат.
Під час проведення перевірки особової справи відповідача ОСОБА_1 було встановлено, що останній виїхав з України 19 вересня 2023 року та станом на момент надання інформації Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (19 липня 2024 рику), до України не повертався.
Пунктом 9 Порядку № 709 визначено, що уповноважена особа зобов'язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису) орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.
Пунктом 6 Порядку № 332 визначено, що якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов'язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису).
За наявності технічної можливості отримувач допомоги за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків подає повідомлення про відмову від допомоги засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо його повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
Згідно п. 29 Порядку № 709, у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв'язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.
У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.
Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 інформації про перебування за кордоном органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку не надав, знаходився за кордоном більш ніж 30 календарних днів підряд, тобто з 19 вересня 2023 року, відповідно, згідно пункту 6 Порядку № 332 не мав права на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01 листопада 2023, що призвело до неправомірної виплати останньому допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 14 000,00 грн. за період з 01 листопада 2023 року по 30 квітня 2024 року.
Згідно з ч.1ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Відповідно до п.1 ч.1ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Відповідно до сталої судової практики, добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншій особі, несумлінне ставлення до власних обов'язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.01.2019 року у справі №753/15556/15 (провадження № 14-445цс18), правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Згідно зіст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2статті 77 ЦПК України.
Згідно ст. ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідач ОСОБА_1 21 листопада 2022 року, подавши заяви про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи та про надання йому допомоги на проживання 19 вересня 2023 року виїхав за межі України, позивачем, надані докази, які підтверджують недобросовісність відповідача, яка полягає у неповідомленні про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку, тому суд вважає, що відповідач не набув права на отримання допомоги для внутрішньо переміщених осіб в розмірі 14 000,00 грн.за період з 01 листопада 2023 року по 30 квітня 2024 року, у зв'язку з чим вимоги Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради обґрунтовані та доведені.
Згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Також слід зазначити, що згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих бюджетних коштів на проживання внутрішньо переміщеним особам, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради надміру нараховані бюджетні кошти на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 14 000,00 грн. (чотирнадцять тисяч грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради судові витрати у розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.).
Учасники справи:
- позивач: Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 42788347, місцезнаходження юридичної особи: м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненка, буд.39/41;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Повне рішення суду складено 07 серпня 2025 року.
Суддя Д. І. Городецький