Справа № 183/6344/25
№ 2/183/4278/25
22 жовтня 2025 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Котенко Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Самар в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитними договорами: №26201000456401 від 11.01.2020 року в розмірі 70314,42 грн., та № 22033000506761 від 26.04.2021 року в розмірі 38540,21 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що
- 11 січня 2020 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №26201000456401 у відповідності до якого відповідачка отримала кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами. При цьому, Відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена Кредитним договором. Первісним кредитором - АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок позичальника як це передбачено умовами Кредитного договору.
- 26 квітня 2021 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №22033000506761 у відповідності до якого відповідачка отримала кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 26.04.2023 року. При цьому, Відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена Кредитним договором. Первісним кредитором - АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок позичальника як це передбачено умовами Кредитного договору.
28.03.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №28/03/24, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до Відповідача за Кредитними договорами: №26201000456401 та № 22033000506761.
Оскільки ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право кредитора до Відповідача за Кредитними договорами, зобов'язань за якими відповідач не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість:
- за Кредитним договором №26201000456401 у сумі 70314,42 гривень, яка складається з: 37648,90 грн. - заборгованість за тілом кредиту у сумі, 32665,52 грн. - заборгованість за відсотками;
- за Кредитним договором № 22033000506761 у сумі 38540,21 гривень, яка складається з: 22610,04 грн. - заборгованість за тілом кредиту у сумі, 0,41 грн. - заборгованість за відсотками, 15929,76 - заборгованість за комісіями;
тому просить стягнути таку заборгованість в судовому порядку.
Відповідачем відзиву не надано.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, але надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що:
- 11 січня 2020 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №26201000456401 у відповідності до якого остання отримала кредитні кошти в сумі 20000 грн., із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами: 0,01% річних, на прострочену заборгованість 56,0% річних, зі строком кредитування - 12 міс., тобто до 11.01.2021.
- 26 квітня 2021 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №22033000506761 у відповідності до якого остання отримала кредитні кошти в сумі 29499,60 грн., із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами: 0,001% річних, зі строком кредитування - 24 міс., тобто до 26.04.2023. Також умовами Кредитного договору передбачена сплата позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту у розмірі: 7% від суми кредиту (з 26.04.2021 по 25.11.2021), 5,5% від суми кредиту ( з 26.11.2021 по 25.05.2022), 4% від суми кредиту (з 26.05.2022 по 25.11.2022), 2,25% від суми кредиту (з 26.11.2022 по 26.04.2023).
Після підписання Кредитного договору №26201000456401 та № 22033000506761 відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена кредитним договором.
З виписки по особистому рахунку Відповідача за кредитними договорами, вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок Боржника як це передбачено умовами Кредитного договору, також ця виписка містить відомості про використання відповідачем кредитних коштів, здійснення платежів з погашення боргу, що свідчить про існування договірних зобов'язань перед Банком.
Відтак, у межах строку користування кредитом відповідач зобов'язаний був повертати Банку кредит і сплачувати проценти за погодженою сторонами ставкою, однак належним чином не виконував свої зобов'язання. У наданому банком розрахунку зазначено, що розмір заборгованості:
- за Кредитним договором №26201000456401 у сумі 70314,42 гривень, яка складається з: 37648,90 грн. - заборгованість за тілом кредиту у сумі, 32665,52 грн. - заборгованість за відсотками;
- за Кредитним договором № 22033000506761 у сумі 38540,21 гривень, яка складається з: 22610,04 грн. - заборгованість за тілом кредиту у сумі, 0,41 грн. - заборгованість за відсотками, 15929,76 - заборгованість за комісіями.
Позивач набув права вимоги за вищевказаними кредитними договорами на підставі Договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024, укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», згідно з умовами якого Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові права вимоги до Боржників за кредитними договорами, перелік яких наведено в Додатку № 1 до Договору, у тому числі й до боржника ОСОБА_1 , яка станом на 28.03.2024 мала непогашену заборгованість за кредитними договорами №26201000456401 та № 22033000506761 загалом у розмірі 108854,63 грн.
До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).
Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Факт отримання кредитних коштів підтверджується дослідженими судом виписками за рахунками, у яких наявні відомості про зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача. З цього ж доказу вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, частково сплачував заборгованість. Зазначені докази є належним та допустимими і підтверджують обставини, на які посилається позивач.
Щодо відступлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором, то суд зазначає наступне.
Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання ним належним чином зобов'язань за кредитним договором. Також суд приймає до уваги той факт, що кредитор звертався до позичальника з вимогою про сплату заборгованості, яка відповідачем залишилась проігнорована.
Доказів сплати відповідачем суми заборгованості за кредитним договором суду не надано, внаслідок чого суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у виді тіла кредиту та відсотків.
Однак, не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії, оскільки у Постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Оскільки з наданої позивачем виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 установлено, що позивачем нараховано відповідачеві до сплати комісію за розрахунково-касові операції, яку позивач просить стягнути з відповідача, - підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача комісії за договором суд не вбачає.
Тобто, суд приходить до висновку про порушення відповідачем умов договору та майнових прав позивача на повернення кредиту та процентів за ним.
Аналізуючи вищевикладене, ураховуючи установлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність у відповідача боргу перед позивачем на час розгляду справи та перевіривши правильність розрахунку заборгованості за тілом кредиту та процентами, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача, на користь позивача підлягають стягненню:
- за Кредитним договором №26201000456401 у сумі 70314,42 гривень, яка складається з: 37648,90 грн. - заборгованість за тілом кредиту у сумі, 32665,52 грн. - заборгованість за відсотками;
- за Кредитним договором № 22033000506761 у сумі 22610,45 гривень, яка складається з: 22610,04 грн. - заборгованість за тілом кредиту у сумі, 0,41 грн. - заборгованість за відсотками.
У задоволенні іншої частини вимог належить відмовити.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Щодо витрат на правову допомогу суд приходить до наступних висновків.
Стаття 59 Конституції гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України.
Зокрема, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджуються здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правничої допомоги №43453613 від 02 січня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг №26201000456401 від 06 червня 2025 року, в якому зазначено, що оплата послуг позивачем в розмірі 6000 грн. Враховуючи умови договору про надання правової допомоги, складність справи, час, витрачений адвокатом та обсяг наданих адвокатом послуг, суд вважає за доцільне вимоги в цій частині задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
В решті вимог належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість:
- за Кредитним договором №26201000456401 у сумі 70314,42 гривень, яка складається з: 37648,90 грн. - заборгованість за тілом кредиту у сумі, 32665,52 грн. - заборгованість за відсотками;
- за Кредитним договором № 22033000506761 у сумі 22610,45 гривень, яка складається з: 22610,04 грн. - заборгованість за тілом кредиту у сумі, 0,41 грн. - заборгованість за відсотками;
- витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.
- витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.,
а всього у розмірі 98347 (дев'яносто вісім тисяч триста сорок сім) гривень 27 копійок.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43453613, адреса місцезнаходження: вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, місто Київ, 04112, адреса електронної пошти: ccl.fn@i.ua).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса електронної пошти: невідома).
Рішення у повному обсязі складено та підписано 22 жовтня 2025 року.
Суддя І.Г. Дубовенко