Справа № 946/9117/25
Провадження № 3/946/2586/25
Іменем України
10 листопада 2025 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Лодєйне поле Російської Федерації, громадянина України, працюючого в ПП «Міро», пенсіонера, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
31.10.2025 приблизно о 17:30 год. ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку №32, розташованому по вул. Торговій в м. Ізмаїлі Одеської області, вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме викрав самокат марки «Best Scooter», який належить ОСОБА_2 , чим заподіяв останній матеріальну шкоду на загальну суму 1 600 грн, що перевищує 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні в повному обсязі визнав себе винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, не піддавши сумніву обставини вчиненого правопорушення, зокрема найменування та вартість майна, дрібне викрадення якого він вчинив шляхом крадіжки, пояснивши, що рухаючись на автомобілі, він побачив на проїжджій частині самокат, який взяв із собою, після чого до нього приїхали поліцейські.
Крім повного визнання вини притягуваним ОСОБА_1 , його вина у дрібному викраденні чужого майна також повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме: самокат марки «Best Scooter» вартістю 1 600 грн, що перевищує 0,5 і є меншим ніж два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та недостатньо для кримінальної відповідальності.
Крім того, вказані обставини справи також підтверджуються даними рапорту інспектора чергового Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 31.10.2025, даними протоколу прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 31.10.2025, даними її письмових пояснень, а також даними письмових пояснень притягуваного ОСОБА_1 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 51 КУпАП в редакції Закону від 18.07.2024, п. 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення», п/п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», вартість викраденого майна для кваліфікації за ч.2 ст. 51 КУпАП має перевищувати 757 грн (3 028 грн * 50% * 0,5) та не може перевищувати 3 028 грн (3 028 грн * 50% * 2).
З досліджених доказів випливає, що ОСОБА_1 шляхом крадіжки вчинив викрадення чужого майна на загальну суму 1 600 грн, що перевищує 0,5 та не перевищує два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір яких на момент вчинення правопорушення становили 3 028 грн (3 028 грн * 50% * 2).
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених у суді доказів дає змогу суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, та про доведеність винності ОСОБА_1 в його вчиненні.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, його майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, приймаючи до уваги особу ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання нових правопорушень, буде достатнім застосування адміністративного стягнення у виді штрафу, оскільки в даному випадку таке стягнення повністю досягне мети його застосування, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для накладення більш суворих стягнень, з числа передбачених санкцією ч. 2 ст. 51 КУпАП.
В силу п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» притягуваний ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи.
Керуючись ст. ст. 283 - 285 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Судовий збір з ОСОБА_1 не стягувати, у зв'язку з його звільненням від його сплати на підставі п.9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко