про відмову у видачі судового наказу
07 листопада 2025 рокуСправа № 495/8353/25
Номер провадження 2-н/495/626/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф. розглянувши заяву ОСОБА_1 до Державне підприємство «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» про видачу судового наказу про стягнення компенсації за невчасно виплаченої заробітної плати,
встановив :
заявник звернувся до суду із заявою, у якій просив стягнути з Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» на свою користь компенсацію за невчасно виплаченої заробітної плати з дня звільнення згідно середньоденного заробітку 298 грн 56 коп.
За змістом ч. 5 ст. 19 ЦПК України умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України вимоги, за якими може бути видано судовий наказ: заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
До заяви не додано доказів, що заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати або середнього заробітку за час затримки розрахунку.
З урахуванням законодавчих положень наведені обставини не свідчать про наявність у заявника безспірної заборгованості за невчасно виплачену заробітну плату. У наказному провадженні суд позбавлений можливості встановити безспірність грошової вимоги заявника, достатні дані, які б давали підстави для винесення судового наказу, відсутні.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч. 2 ст. 167 ЦПК України).
З огляду на викладене у видачі судового наказу про стягнення з боржника компенсації за невчасно виплаченої заробітної плати необхідно відмовити на підставі п.3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України. Відмова у видачі судового наказу із наведених підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення недоліків або в порядку позовного провадження.
При цьому, суд роз'яснює заявнику наслідки відмови у видачі судового наказу. А саме, згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
З урахуванням наведеного, в силу положень статті 165 ЦПК України, у видачі судового наказу належить відмовити.
На підставі викладеного та ст.ст. 165, 186, 260 ЦПК України, суд
ухвалив :
у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до Державне підприємство «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» про видачу судового наказу про стягнення компенсації за невчасно виплаченої заробітної плати відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.Ф. Волкова