Справа № 204/9036/25
Провадження № 3/204/2208/25
06 листопада 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
12 липня 2025 року о 09 годині 50 хвилин в м. Дніпро, вул. Макарова, буд. 17, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford C-Max, номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння згідно висновку лікаря-нарколога № 2338 від 27 липня 2025 року, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні адвокат Годько І.О. просила закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх заперечень зазначила, що із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції про те, що він є військовослужбовцем. Щодо військовослужбовців діє спеціальний порядок огляду на стан сп'яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП, однак вказане не було взято до уваги патрульними поліцейськими. Крім цього, підставою зупинки транспортного засобу, який перебував під керуванням ОСОБА_1 патрульні поліцейські зазначили п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», однак ОСОБА_1 не було надано жодних підтверджень стосовно наявності інформації щодо причетності його транспортного засобу до будь-яких дій, які визначені п. 3 ч. 1 ст. 35 КУпАП. Таким чином, можливо дійти до висновку, що підстава зупинки була незаконною та протиправною. Слід зазначити проте, що ОСОБА_1 вже втретє було зупинено патрульними поліцейськими. Також, всупереч вимогам чинного законодавства як протокол, так і відеозапис не містить інформації щодо виявлення працівником поліції ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 . З відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення у водія ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак наркотичного сп'яніння. Крім цього, всупереч вимогам ст. 266 КУпАП та п. 8 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, поліцейськими не було оформлено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що підтверджується матеріалами справи (відсутність направлення). Також, як вбачається із рапорту, який було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло та поведінка, що не відповідає обстановці. Однак, рапорт не може вважатись доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Крім цього, ОСОБА_1 неодноразово запитував у патрульних поліцейських про підстави запропонованого проходження огляду, однак останні зазначали виключно про постанови КМУ №№ 1455, 1456, та, як аргумент, вказували на те, що ОСОБА_1 вже возили на огляд. Також, патрульними поліцейськими зазначалось у рапорті про фіксування подій на відео реєстратори №№ 471483, 471411, 470957, при цьому у протоколі про адміністративне правопорушення зазначені інші відео реєстратори, що у свою чергу ставить під сумнів достовірність зафіксованих на них подій. Слід також звернути увагу й на час складення протоколу, а саме 13 серпня 2025 року, натомість ОСОБА_1 був зупинений 12 липня 2025 року, а результат медичного огляду датований 27 липня 2025 року.
Відповідно до абз. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 3 ст. 8 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-4 цього Кодексу.
Таким чином, суддя, розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене відповідною статтею КУпАП, чи порушені норми законодавства даною особою, якщо форма статті є бланкетною, чи винна особа, що притягається до особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Не зважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 421487 від 13 серпня 2025 року; висновком КП «ДБКЛПД» ДОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 липня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 12 липня 2025 року о 10 годині 15 хвилин перебував у стані наркотичного сп'яніння, а саме - амфетаміни; рапортом поліцейського 1 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції Сєнчика Д. від 13 серпня 2025 року, відповідно до якого 12 липня 2025 року в складі екіпажу «Легіон 413» разом з лейтенантом ОСОБА_2 за адресою м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Макарова, буд. 17, було зупинено авто Ford C-Max, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». В ході перевірки документів зазначених у п. 2.1 ПДР України та бесіди з водієм у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло та поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно спільного наказу МОЗ/МВС 1452/735 постанови КМУ 1103 та ст.266 КУпАП водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у визначеному законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, на що він погодився. 13 серпня 2025 року отримали висновок лікаря нарколога № 2338 від 27 липня 2025 року, що свідчить про те, що громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Крім цього, під час судового розгляду, суддею був досліджений диск із записами із нагрудних камер патрульних поліцейських, відповідно до яких: об 09:52:36 годині патрульний поліцейський, підійшовши до транспортного засобу Ford C-Max, номерний знак НОМЕР_1 , повідомляє водія ОСОБА_1 про причини його зупинки. О 09:56:07 годині на запитання патрульних поліцейських ОСОБА_1 повідомляє, що він їде з наряду, оскільки тільки-но змінився, додому на відпочинок. Об 09:56:40 годині на запитання патрульних поліцейських ОСОБА_1 повідомляє, що він є діючим військовослужбовцем. О 10:30:29 годині на пропозицію патрульних поліцейських пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, ОСОБА_1 погоджується. Об 10:05:10 годині ОСОБА_1 запитує у патрульних поліцейських про підстави необхідності йому проходження медичного огляду, на що патрульний поліцейський повідомляє, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння під час спілкування, посилається на постанови Кабінету Міністрів України №№ 1455, 1456.
Окрім цього, за клопотанням сторони захисту суддею із Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, було витребувано інформацію та медичні документи щодо факту проходження ОСОБА_1 медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Так, 23 жовтня 2025 року на адресу Чечелівського районного суду міста Дніпра із Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради надійшли витребовувані документи, які суддею були дослідженні в судовому засіданні, а саме: копія акту КП «ДБКЛПД» ДОР щодо медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2338 від 12 липня 2025 року; копія довідки хіміко-токсикологічного аналізу сечі № 669 від 12 липня 2025 року, відповідно до якої було виявлено амфетаміни; довідка за результатами токсикологічного дослідження на вміст алкоголю № 5386, відповідно до якого алкоголю виявлено не було.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Положеннями частини першої статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 251 КУпАП визначено, що суд встановлює юридично важливі обставини справи з усіх доказів по справі в цілому, а не тільки за протоколом, який є лише одним з письмових доказів.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знайти й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов'язку їх виконання.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Відповідно до рішення № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Статтею 251 КУпАП визначено, що суд встановлює юридично важливі обставини справи з усіх доказів по справі в цілому, а не тільки за протоколом, який є лише одним з письмових доказів.
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 12 липня 2025 року о 09 годині 50 хвилин повністю знайшов своє підтвердженні у ході розгляді справи дослідженими доказами у їх сукупності, та не заперечується учасниками справи.
Що стосується посилання сторони захисту на необхідність закриття провадження по справі у зв'зку із порушенням вимог визначених ст. 266-1 КУпАП, суддя зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.
Згідно ч. 3 ст. 15 КУпАП при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 станом на 12 липня 2025 року дійсно проходив військову службу у Збройних Силах України, проте не обіймав посаду водія транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту та не був військовослужбовцем строкової служби.
ОСОБА_1 керував легковим автомобілем, який не перебуває на балансі військової частини, належить приватній особі, рухався по автошляху загального призначення.
За таких обставин водій ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, але до нього за вчинення даного правопорушення не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт.
Таким чином, доводи захисника про те, що під час оформлення адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні військовослужбовця ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом на дорозі загального призначення, обов'язково повинні бути присутніми представники ВСП, не ґрунтується на вимогах КУпАП.
Крім того, у відповідності до п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення за статтею 130 КУпАП мають право складати лише: 1) уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції; 2) уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті.
Здійснювати дії щодо тимчасового вилучення посвідчення водія (стаття 265-1 КУпАП) мають право виключно поліцейські.
При цьому, як слідує з п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноваженні на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, мають право складати протоколи лише про адміністративні правопорушення, передбачені: статтею 44, частиною другою і третьою статті 123, статтями 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7, що вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків.
Також слід зазначити, що окремий порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначений у відповідності до ст. 266-1 КУпАП, стосується тих військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, які: виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин; перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Тобто, процедура огляду на стан сп'яніння, що визначена у ст. 266-1 КУпАП не стосується тих військовослужбовців, які, керуючи транспортними засобами, порушили правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, що узгоджується із приписами ч. 1 ст. 15 КУпАП, за якої такі військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Як було встановлено суддею під час дослідження диску із відеозаписами із нагрудних камер патрульних поліцейських, який було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 421487 від 13 серпня 2025 року, об 09:56:07 годині на запитання патрульних поліцейських ОСОБА_1 повідомляє, що він їде з наряду додому на відпочинок, оскільки тільки-но змінився, а тому ОСОБА_1 керуючи вказаним транспортним засобом 12 липня 2025 року об 09 годині 50 хвилин не виконував безпосередні обов'язки військової служби або перебував на території військової частини, не був водієм транспортного засобу ЗСУ, у зв'язку із чим патрульні поліцейські, виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, правомірно застосували до останнього загальний порядок проходження огляду на стан сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, що узгоджується з приписами ст. 255 КУпАП.
Що стосується посилання сторони захисту на різні номери нагрудних відео реєстраторів патрульних поліцейських, то суддя зазначає, що некоректне зазначення номерів відео реєстраторів не може свідчити про недопустимість зафіксованих на них обставин, оскільки всі досліджені докази, у тому числі й відеозаписи, надійшли до суду разом із протоколом про адміністративне правопорушення, а тому є додатком до нього. Крім цього, розбіжність у зазначенні номеру нагрудної камери патрульного поліцейського, який зазначений у рапорті та протоколі про адміністративне правопорушення може нести описку, яка фактично не впливає на встановлені обставини по справі.
Також, не заслуговують на увагу доводи захисника щодо порушення порядку проведення огляду на визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, а саме у медичному закладі з огляду на наступне.
Відповідно до дослідженого під час судового розгляду диску на якому містяться відеозаписи із нагрудних камер патрульних поліцейських вбачається, що о 10:30:29 годині на пропозицію патрульних поліцейських пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, ОСОБА_1 погоджується. Об 10:05:10 годині ОСОБА_1 запитує у патрульних поліцейських про підстави необхідності йому проходження медичного огляду на, що патрульний поліцейський повідомляє, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння під час спілкування, посилається на постанови Кабінету Міністрів України №№ 1455, 1456.
Посилання ж захисника на те, що ОСОБА_1 не мав ознак сп'яніння та патрульними поліцейськими не було повідомлено останньому які саме ознаки у нього наявні, не заслуговує на увагу, оскільки встановлення ознак сп'яніння є оціночним суб'єктивним судженням поліцейського під час спілкування із водієм, вимоги КУпАП та Інструкції щодо огляду водіїв на стан сп'яніння, не вимагають проведення окремого огляду для встановлення таких ознак. Встановлення таких ознак можливе під час спілкування із водієм за особистим судженням поліцейського, що вподальшому є підставою для проходження огляду задля підтвердження або спростування перебування водія в стані сп'яніння.
Отже, вимогами закону передбачена процедура проведення саме огляду водія на стан сп'яніння, якій передує встановлення ознак сп'яніння поліцейськими, за своїм внутрішнім переконанням та критеріями. В даному випадку, водієві ОСОБА_1 було повідомлено патрульними поліцейськими про те, що ними у останнього були виявлені ознаки сп'яніння, що у свою чергу підтверджується дослідженими під час судового розгляду відеозаписами, а тому останній мав обов'язок на вимогу поліцейського пройти відповідний огляду, що у свою чергу й зробив ОСОБА_1 .
Що ж стосується посилання захисника на ненадання ОСОБА_1 направлення на проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння в медичному закладі, слід зазначити наступне.
За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, відсутність направлення на проходження огляду в медичному закладі не впливає на доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки останній був доставлений до медичного закладу безпосередньо патрульними поліцейськими, які перебували із ним до закінчення проходження такого огляду.
В свою чергу, суддя звертає увагу на копію акту КП «ДБКЛПД» ДОР щодо медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2338 від 12 липня 2025 року, відповідно до п. 4 якого, ОСОБА_1 було направлено до КП «ДБКЛПД» ДОР поліцейським роти 4 батальйону 3 капралом Сєнчик 12 липня 2025 року 10 годині 00 хвилин.
Так, згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винен у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеню вини та інших вимог передбачених ст.ст. 33-35 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винну стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Тому, оскільки ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з нього на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя О.О. Некрасов