Справа № 450/1581/25 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/811/2057/25 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
10 листопада 2025 року м.Львів
Справа № 450/1581/25
Провадження № 22-ц/811/2057/25
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області, постановлену у м.Пустомити 27 травня 2025 року у складі судді Мусієвського В.Є. у справі за заявою ОСОБА_4 про видачу судового наказу про стягнення аліментівза заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу,-
встановив:
16 квітня 2025 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дітейОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дітьми повноліття.
Судовим наказом від 18 квітня 2025 року постановлено стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 на кожну дитину із заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 квітня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
1 травня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 18 квітня 2025 року у справі № 450/1581/25. В обгрунування заяви посилається на те, що їх (сторін) діти проживають та зареєстровані з ним, однак на даний час тимчасово знаходяться за межами України. Вказує, що між ни та ОСОБА_4 наявні спори щодо місця проживання дітей. Крім цього, існує рішення Пустомитівського районного суду Львівської області, яким було відмовлено у стягненні з нього аліментів в користь ОСОБА_4 . Зазначає, що на його утриманні перебуває повнолітній син ОСОБА_7 , який продовжує навчання, що повинно впливати на розмір аліментів. Просить переглянути судовий наказ за нововиявленими обставинами та відмовити у видачі такого наказу.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 травня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого 18 квітня 2025 року у справі № 450/1581/25 за заявою ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дітей та залишено в силі судовий наказ, виданий 18 квітня 2025 року.
Ухвалу суду оскаржує ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Просить ухвалу суду скасувати та переглянути судовий наказ за нововиявленими обставинами. Зазначає, що діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають та зареєстровані з ним, однак на даний час тимчасово знаходяться за межами України. Син ОСОБА_7 досяг овноліття, але він продовжує навчання у Львівському національному мединому університеті ім.Д.Галицького і проживає з ним та перебуває на його утриманні. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської відмовлено у задвооленні позову ОСОБА_4 у стягненні з нього ( ОСОБА_1 ) аліментів. Утримання ним повнолітнього сина ОСОБА_7 має впливати на розмір аліментів. Стверджує, що він (заявник) є інвалідом 2 групи, що також впливає на розмір аліментів. На час винесення судового наказу ці обставини не були відомі суду та не могли бути враховані.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_1 приймалось у вигляді особливої форми судового рішення - судового наказу. Під час розгляду такої категорії справ фактичні обставини справи встановлюються у спрощеному вигляді, тобто перевіряються наявність певних обставин, пов'язаних із характером заявлених вимог, документальні підтвердження. Розгляд справи проводиться без судового засідання, без заслуховування пояснень сторін; відсутні позовні методи захисту, зокрема відзив на заяву, виклик свідків, зустрічний позов тощо.
Згідно із ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не є підставою для перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідності до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов: 1) їх існування на час розгляду справи; 2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, оскільки до нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, що були наявні на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішення спору.
Встановлено, що сторонами є батьками ОСОБА_7 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Діти сторін: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які є громадянами України, фактично проживають за кордоном. З 4 січня 2023 року зареєстровані: АДРЕСА_1 , з 27 вересня 2024 року - АДРЕСА_2 . Вони ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 ) зареєстровані в Італійській Республіці з причин імміграції з України у орендованому житловому приміщенні в очікуванні на посвідку на проживання (а.с.18,31-34,39-40). ОСОБА_7 проживає в Україні разом із батьком, що сторонни не заперечують. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 зареєстровані у будинку АДРЕСА_3 , власником якого зареєстрований ОСОБА_1 .
Судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 аліменітв на дітей ОСОБА_5 і ОСОБА_11 виданий 18 квітня 2025 року.
ОСОБА_1 у своїй заяві посилається на те, що між батьками дітей наявний спір щодо місця проживання дітей. Судом розглядалася справа за позовом ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дітей. У позові відмовлено. Після відмови у позові ОСОБА_4 звернулася із заявою про стягнення аліментів у наказному провадженні, що не може бути визнаним допустимим, оскільки такий наказ може бути виданий тільки при відсутноті спору.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововвиявлними обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що факт проживання неповнолітніх дітей сторін разом із матір'ю ( ОСОБА_4 ) в Італії не заперечується сторонами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Наведені ОСОБА_1 обставини не могли бути підставою для відмови у видачі судового наказу та не можуть бути підставою для його скасування.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 170 ЦПК України визначено, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3).
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункт 26).
Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 345/1362/20, провадження № 61-8675св21).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункти 27, 28).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20, пункт 6.38).
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти росії», від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2).
Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов'язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами (постанова Верховного Суду від 30 серпня 2021 року у справі № 461/1229/20, провадження № 61-15179св20).
ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об'єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.
Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 9 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України».
Відтак, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22).
ОСОБА_1 мотивує вимоги про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами наявністю спору між ним та ОСОБА_4 з приводу визначення місця проживання дітей та утримання дітей, а також вказував, що ОСОБА_4 приховала від суду те, що старший син ОСОБА_7 постійно проживає з ним ( ОСОБА_1 ), а молодші діти (собко Л.В. і ОСОБА_6 ) проживають з матірю за кордоном через воєнні дії в Україні, а він ( ОСОБА_1 ) надає всі дітям матеріальну допомогу добровільно. З приводу розміру аліментів існує спір, оскільки при визначенні розміру аліментів на молодших дітей має бути враховано те, що тільки на його ( ОСОБА_1 ) утриманні перебуває повнолітій син, який продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги. Ці обставини існували на час винесення судового наказу і не були враховані судом першої інстанції, оскільки у такому виді провадження відсутня можливість забезпечення принципу диспозитивності та змагальності сторін, що неможливо забезпечити у наказному провадженні. Ці обставини є фактами об'єктивної дійсності, на яких мають ґрунтуватися вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору і їх врахування могло призвести до іншого рішення щодо видачі судового наказу.
Під час вирішення питання про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів на дітей, нововиявленими обставинами є всі істотні для справи обставини, які не були встановлені судом на момент видачі судового наказу, зокрема відомості про місце проживання дітей, період часу проживання дітей з кожним з батьків, зміна місця проживання дітей, наявність невирішеного судового спору про визначення місця проживання дітей.
Для забезпечення встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів спір повинен розглядатися у позовному провадженні.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «DIYA 97 v. UKRAINE», № 19164/04, пункт 47).
Частиною першою статті 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Частиною другою статті 19 ЦПК України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
У пункті 8 частини першої статті 165 ЦПК України зазначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до частини 4, 5 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
У відповідності до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
ОСОБА_12 у своїй заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами посилається на те, що неповнолітні діти сторін проживають і зареєстровані з ним (заявником), тимчасово перебувають за кордоном у зв'язку з воєнним станом в Україні. Між батьками дітей існує спір щодо визначення місця проживання дітей з батьком. Рішенням Пустомитівського районного суду відмовлено у стягненні з нього ( ОСОБА_1 ) аліментів на дітей в користь ОСОБА_4 . Рішення вступило в законну силу. Повторний розгляд справи з одного і того самого предмету спору судом не допускається. Вказує, що на його утриманні перебуває повнолітній син - студент ОСОБА_7 , що відповідно впливає на суму аліментів. Стверджує, що він (заявник) є інвалідом 2 групи, що впливає на суму аліментів. На час винесення судового наказу дані обставини не були відомі суду, не могли бути надані через специфіку наказного провадження та не могли бути враховані судом при прийнятті рішення про видачу даного наказу.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Отже, випадки, за яких може бути відмовлено у видачі судового наказу, є нововиявленими обставинами.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання неповнолітніх дітей, старший син сторін проживає із ОСОБА_1 та перебуває на його утриманні.
Упункті першому постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наказне провадження спрямоване на спрощений та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, який є судовим рішенням та одночасно виконавчим документом про стягнення з боржника грошових коштів. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнівів ні момент настання права вимоги, ні сума грошових коштів. У наказному провадженні не може розглядатися спір про право.
Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Судовий наказ видається без судового розгляду, без виклику боржника та стягувача у судове засідання, без заслуховування їх пояснень. Судовий наказ не може бути виданий, якщо є спір про право.
Згідно із частиною третьою статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обсьавинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення слід задовольнити, судовий наказ, виданий 18 квітня 2025 року Пустомитівським районним судом Львівської області у справі № 450/1581/25 за заявою ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дітей, скасувати та відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_4 .
Керуючись: ст. 367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391,423,429 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 травня 2025 року скасувати та прийняти нове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого 18 квітня 2025 року року у справі № 450/1581/25 за заявою ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дітей задовольнити.
Скасувати судовий наказ, виданий Пустомитівським районним судом Львівської області 18 квітня 2025 року у справі № 450/1581/25 за заявою ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дітей.
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дітей ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2025 року.
Головуючий_-_____________________Т. І. Приколота
Судді: ___________ Ю.Р. Мікуш _______________ Р.В. Савуляк