Справа № 465/496/24 Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С.
Провадження № 22-ц/811/572/25 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
27 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,
Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,
Секретар Іванова О.О.
З участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кріль О.М., представників відповідача ТОВ «Алголь» Добровольського О.Я. та адвоката Фостяк О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №465/572/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алголь» на рішення Франківського районного суду м.Львова від 08 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" за участю третьої особи - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ,- про розірвання договору на туристичне обслуговування та стягнення грошових коштів
24 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" за участю третьої особи - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору на туристичне обслуговування та стягнення грошових коштів.
Позов мотивує тим, що 04.02.2022 року укладений договір на туристичне обслуговування №186217-1 між ФОП ОСОБА_2 , як турагентом, що діє від імені та за дорученням ТОВ «Сузір?я Туризму», як уповноваженим турагентом, яке, в свою чергу, діє від імені та за дорученням ТОВ «Алголь», як туроператора, та ОСОБА_1 , за умовами якого турагент за встановлену в договорі плату зобов'язався забезпечити надання замовнику й особам, що слідують з ним, туристичної послуги, а замовник зобов'язується на умовах договору прийняти та оплатити їх.
Умовами договору на туристичне обслуговування №186217-1 від 04.02.2022 року є організація та надання ТОВ «Алголь» туристичного екскурсійного туру «Гутен та Берлін, Потсдам, Дрезден!» для 18 осіб, що мав відбутися з 05.03.2022 по 08.03.2022 автобусом зі Львова, загальною вартістю 122 343,28 грн., які позивач перерахував 04.02.2022 року на рахунок ФОП ОСОБА_2 .. В подальшому, ФОП ОСОБА_2 перерахувала кошти у розмірі 107 981,76 грн. уповноваженому турагенту ТОВ «Сузір'я Тризму», а вони туроператору ТОВ «Алголь» в розмірі 106 824,64 грн., які надійшли на їх рахунок 04.02.2022 року.
Однак, з огляду на введення з 24.02.2022 року на території України воєнного стану та запроваджені обмеження щодо перетину кордону туристами, відповідна туристична подорож згідно укладеного між позивачем та відповідачем Договору на туристичне обслуговування від 04.02.2022 року не відбулася .
16.10.2023 року на адресу ТОВ «Алголь» скеровано заяву про анулювання замовлення та повернення коштів, однак відповіді на вказану заяву не отримано.
Враховуючи вищевикладене просить розірвати договір про туристичне обслуговування №186217-1, укладений 04.02.2022 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , яка діяла від імені та за дорученням ТОВ «Алголь»; стягнути з ТОВ «Алголь» на користь позивача суму сплачених коштів в розмірі 106 824,64 грн. за договором на туристичне обслуговування від 04.02.2022 року.
Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 08 січня 2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" за участю третьої особи - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору про туристичне обслуговування та стягнення грошових коштів - задоволено.
Розірвано договір на туристичне обслуговування №186217-1 укладений 04.02.2022 року між ОСОБА_1 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (що діє від імені і за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я Туризму", яке в свою чергу діє від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь").
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" на користь ОСОБА_1 суму сплачених грошових коштів за договором на туристичне обслуговування від 04.02.2022 в розмірі 106824 (сто шість тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 64 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" на користь держави судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Додатковим рішенням Франківського районного суду м.Львова від 11 квітня 2025 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алголь" на користь ОСОБА_1 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 коп. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення Франківського районного суду м.Львова від 08 січня 2025 року оскаржив представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Алголь» Добровольський О.Я.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, висновки суду є надуманими та не відповідають обставинам справи. Ствердужє, що ТзОВ «Сузір'я Туризму» не мало права передавати своїх повноважень, діяти від імені ТзОВ «Алголь» будь-кому, зокрема й ФОП ОСОБА_2 . Переказ коштів від ТзОВ «Сузір'я Туризму» на користь ТзОВ «Алголь» без чіткої ідентифікації платежу стосовно конретного споживача туристичних послуг не може бути підставою для «автоматичного» стягнення відповідної суми на користь такого споживача (у даному випадку позивача). Проте найважливішим порушенням процесуального права є ухвалення рішення щодо прав та обов'язків особи, яка не була залучена до участі у справі в якості сторони у справі (позивача чи відповідача), а саме ФОП « ОСОБА_2 . До ФОП ОСОБА_2 як третьої особи позовні вимоги не заявлялись, тому вирішення судом питання про розірвання договору на туристичне обслуговування, який укладений саме між позивачем та ФОП ОСОБА_2 є тим істотним процесуальним порушенням, яке зумовлює необхідність скасування оскаржуваного рішення в розумінні ст.376 ЦПК України. Таке порушення не може бути покладено в основу подальшого «похідного» висновку суду про підставність стягнення коштів, отриманих від особи, яка не є стороною цього правочину-ТзОВ «Алголь». Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
07 травня 2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 - Кріль О.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу. Вважає рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 січня 2025 року законним та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача - безпідставними. Наголошує на тому, що закон дозволяє укладення договору на туристичне обслуговування через посередника - тур агента та сторонами такого
договору є туроператор та турист. Вважає, що судом достовірно встановлено
право Турагента (ТОВ "Сузір'я Туризму") укладати субагентські договори (в даному
випадку Агентський Договір №6/03-01 від 06.03.2018 з ФОП ОСОБА_2 ), а тому
безпідставними є доводи апеляційної скарги ТОВ «Алголь» про те, що ТОВ "Сузір'я
Туризму" не мало права передавати свої повноваження діяти від імені турагента ФОП
ОСОБА_2 ..
Просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алголь» залишити без задоволення, рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 січня 2025 року залишити без змін.
Заслухавши поясненняпредставників відповідача ТОВ «Алголь» Добровольського О.Я. та адвоката Фостяк О.Я. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кріль О.М. на заперечення доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Матеріалами справи та судом встановлено, що 04.02.2022 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 (що діє від імені і за дорученням ТОВ "Сузір'я Туризму", яке в свою чергу діє від імені та за дорученням ТОВ "Алголь") було укладено договір №186217-1 на туристичне обслуговування.
Відповідно до п. 1.1. Договору згідно із заявкою замовника на туристичне обслуговування і даним Договором турагент за встановлену в договорі плату зобов'язується забезпечити надання замовнику й особам, що слідують разом із замовником, або особам, для яких замовник здійснює замовлення, комплекс туристичних послуг або окремої туристичної послуги, а замовник зобов'язується на умовах даного договору прийняти і оплатити їх.
Пунктом 1.4 вказаного Договору передбачено, що турагент/туроператор виступає як посередник між замовником, з одного боку, і транспортними, страховими компаніями, готелями, консульськими установами й іншими підприємствами та установами, які забезпечують туристичні послуги, з іншого боку.
Відповідно до п.1.5, 1.6 деталі туру: автобусний тур "Гутен так Берілн, Потсдам, Дрезден!". Виїзд 05.03.2022 по 08.03.2022 автобусом зі Львова.
Згідно п.2.2, 2.3 Договору загальна вартість турпродукту за даним договором складає 122 343,28 грн. Підставою для оплати є рахунок, виставлений турагентом; замовлення вважається прийнятим тільки за наявності рахунку в замовника.
Як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача долучено до позовної заяви Агентський договір на реалізацію туристичних продуктів №6/03-01 від 06.03.2018, укладеного між ТОВ"Сузір'я Туризму" (уповноважений турагент) та ФОП ОСОБА_2 (турагент), відповідно до умов якого уповноважений турагент, який діє в інтересах та від імені туроператора, доручає, а Турагент приймає на себе за винагороду права й обов'язки агента з реалізації турпродукту на умовах даного Договору в інтересах та від імені туроператора, згідно агентських договорів.
Окрім цього, стороною позивача долучено до матеріалів справи Агентський договір №20180522-01 від 22.05.2018, укладеного між ТОВ"Алголь" (туроператор) та ТОВ"Сузір'я Туризму" (турагент), відповідно до умов якого туроператор доручає, а турагент приймає на себе зобов'язання здійснювати за винагороду та на користь туроператора реалізацію туристичного продукту шляхом укладення із замовниками від імені, під контролем та в інтересах туроператора Договорів на туристичне обслуговування.
Відповідно до товарного чеку №11 від 04.02.2022 позивач ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_2 122343,28 грн. за надання туристичних послуг згідно договору від 04.02.2022.
Згідно Платіжного доручення №343 від 04.02.2022 ФОП ОСОБА_2 здійснено оплату за туристичні послуги згідно рахунку №186217-1 від 04.02.2021 на рахунок ТОВ "Сузір'я Туризму" в розмірі 107981,76 грн.
Платіжним дорученням №24501 від 04.02.2022 підтверджується факт перерахування грошових коштів в розмірі 106824,64 грн. ТОВ "Сузір'я Туризму" на рахунок ТОВ "Алголь" за туристичні послуги згідно рахунку №186217-1 від 04.02.2022.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Сузір'я Туризму" звертались до ТОВ "Алголь" з листами про повернення ОСОБА_1 грошових коштів, сплачених згідно рахунку № НОМЕР_1 . Вказані листи скеровувались відповідачу ТОВ "Алголь" на електронну пошту такого 10.06.2022, 27.09.2022, 07.10.2022, 27.01.2023.
16.10.2023 позивач ОСОБА_1 направив відповідачу ТОВ "Алголь" заяву про анулювання замовлення та повернення коштів, відповідно до якої просив анулювати замовлення туристичної послуги згідно договору на туристичне обслуговування №186217-1 від 04.02.2022 та повернути кошти за екскурсійний тур "Гутен так Берлін, Потсдам, Дрезден" для 19 осіб в сумі 106824,64 грн. на вказаний ним рахунок у строк, що не перевищує 7 календарних днів з моменту отримання заяви.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, з подальшим продовженням його дії відповідними Указами Президента України.
Судом встановлено, що у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, позивач не скористався послугами з туристичного обслуговування згідно договору №186217-1 від 04.02.2022.
Задовольняючи позовні вимоги про розірвання спірного договору та стягнення сплачених позивачем коштів у розмірі 106 824,64 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Алголь" порушив умови договору на туристичне обслуговування №186217-1 від 04.02.2022, оскільки матеріалами справи підтверджується, що туристичні послуги за договором позивачеві, в обумовлений сторонами строк, надано не було, та не було повідомлено про зміну строків туристичної подорожі.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про туризм» (далі-Закон) за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частини 1 статті 901 ЦК України).
Положеннями статті 902 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
В силу частини 2 статті 5 Закону туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 32 Закону за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Матеріалами справи встановлено, що 04.02.2022 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 (що діє від імені і за дорученням ТОВ "Сузір'я Туризму", яке в свою чергу діє від імені та за дорученням ТОВ"Алголь") було укладено договір №186217-1 на туристичне обслуговування.
Відповідно до Товарного чеку №11 від 04.02.2022 позивач ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_2 122343,28 грн. за надання туристичних послуг згідно договору від 04.02.2022.
Згідно Платіжного доручення №343 від 04.02.2022 ФОП ОСОБА_2 здійснено оплату за туристичні послуги згідно рахунку №186217-1 від 04.02.2021 на рахунок ТОВ "Сузір'я Туризму" в розмірі 107981,76 грн.
Платіжним дорученням №24501 від 04.02.2022 підтверджується факт перерахування грошових коштів в розмірі 106824,64 грн. ТОВ "Сузір'я Туризму" на рахунок ТОВ "Алголь" за туристичні послуги згідно рахунку №186217-1 від 04.02.2022.
Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що договір на туристичне обслуговування був укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , яка діяла на підставі агентського договору, та враховуючи, що ФОП ОСОБА_2 перерахувала оплату за туристичні послуги на рахунок ТОВ "Сузір'я Туризму" та в подальшому кошти були перераховані з ТОВ "Сузір'я Туризму" на рахунок ТОВ "Алголь", то, в даному випадку, виникають зобов'язання перед позивачем у ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Сузір'я Туризму", а не лише у ТОВ "Алголь".
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час ухвалення рішення, суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статті 264 ЦПК України).
Згідно зі статтею 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №304/284/18 (провадження №14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 5 п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18) зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Тобто пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
З аналізу ст. 51 ЦПК України слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
У справі, що переглядається встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до ТОВ "Алголь" просив розірвати №186217-1 укладений 04.02.2022 року між ним, ОСОБА_1 , та ФОП ОСОБА_2 (що діє від імені і за дорученням ТОВ "Сузір'я Туризму", яке в свою чергу діє від імені та за дорученням ТОВ "Алголь") та стягнути з ТОВ "Алголь" на користь ОСОБА_1 суму сплачених грошових коштів за договором на туристичне обслуговування від 04.02.2022 в розмірі 106824 грн. 64 коп.
Відтак, предметом позову є розірвання договору на туристичне обслуговування та стягнення коштів.
Відповідачем у даній справі позивач визначив - ТОВ "Алголь".
Разом з тим, із позовної заяви та зібраних матеріалів справи вбачається, що заявлені позивачем вимоги про розірвання договору на туристичне обслуговування №186217-1, укладеного 04.02.2022 року стосуються прав та обов'язків ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Сузір'я Туризму", які до участі в розгляді даної справи відповідачами не залучені.
Матеріали справи не містять будь яких клопотань, поданих позивачем до закінчення підготовчого провадження, про залучення до участі у справі інших осіб як співвідповідачів, або заміну неналежного відповідача на належного.
Оскільки позовні вимоги про розірвання договору на туристичне обслуговування №186217-1, укладеного 04.02.2022 року заявлені до неналежного відповідача, такі є передчасними, а тому не підлягають задоволенню й похідні вимоги про стягнення з ТОВ "Алголь" на користь позивача 106 824,64 грн. сплачених коштів за туристичне обслуговування за договором від 04.02.2022.
Частиною першою статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч.3ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення якщо: п.4) суд прийняв судове рішення про права, свободи , інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Вищевказаних вимог законодавства та обставин справи суд першої інстанції не врахував і дійшов помилкового висновку про задоволення позову, а тому рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що така відмова у задоволенні позову не позбавляє права позивача звернутися до суду з метою захисту його порушених прав у випадку доведеності, зазначивши належний суб'єктний склад учасників.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу сторони відповідача та відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позову, тому судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алголь» у розмірі 2906,88 грн..
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2; 376ч.1п.п.3,4; 376 ч.3 п.4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алголь» задовольнити.
Рішення Франківського районного суду м.Львова від 08 січня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову до ТОВ «Алголь», третя особа ФОП « ОСОБА_2 про розірвання договору на туристичне обслуговування, стягнення грошових коштів.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «Алголь» (ЄДРПОУ 13828380) 2906,88 (Дві тисячі дев'ятсот шість гривень) 88 коп. судових витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 10 листопада 2025 року.
Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк