Справа № 944/1235/23 Головуючий у 1 інстанції: Матвіїв І.М.
Провадження № 22-ц/811/1829/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.
16 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Савуляка Р.В.
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
секретаря: Іванової О.О.
з участю: представника ОСОБА_1 - Поставитюка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 13 травня року 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що 15 липня 2013 року вона була прийнята тимчасово на роботу у КНП ЯМР ЛО «ЯЦРЛ» на посаду акушерки пологового-гінекологічного відділення; в подальшому 24 липня 2014 року була переведена на посаду акушерки пологового-гінекологічного відділення КНП ЯМР ЛО «ЯЦРЛ» на 0,5 ставки постійно.
Яворівська РЦЛ реорганізована шляхом перетворення у КНП ЯМР ЛО «ЯЦРЛ». 17 лютого 2023 року працівником відділу кадрів Сеньо М.П. КНП ЯМР ЛО «Яворівська ЦРЛ» по телефону поінформовано позивачку про її звільнення з роботи та запропоновано прибути на роботу для отримання трудової книжки. 20 лютого 2023 року позивачка отримала трудову книжку. Після ознайомлення з записами в трудовій книжці ОСОБА_1 стало відомо, що 01 серпня 2022 року позивачку без попередження та без її згоди переведено на посаду акушерки акушерсько-гінекологічного відділення КНП ЯМР ЛО «Яворівська ЦРЛ» на 0,5 ставки тимчасово. Наказом КНП ЯМР ЛО «Яворівська ЦРЛ» №8/1-к від 12 січня 2023 року позивачку звільнено з займаної посади у зв?язку із закінченням строку трудового договору. Як зазначено вище, 01 серпня 2022 року позивачку переведено на посаду акушерки акушерсько-гінекологічного відділення тимчасово, відповідно до наказу КНП ЯМР ЛО «Яворівська ЦРЛ» №274-к від 01 серпня 2022 року «Про затвердження штатного розпису та скорочення штату і чисельності працюючих» виданий на підставі наказу №64 від 11 травня 2022 року, яким введено в дію новий штатний розпис з 15 липня 2022 року і який містить 1 ставку акушера І категорії пологового відділення КНП ЯМР ЛО «Яворівська ЦРЛ».
З введенням нового штатного розпису 15 липня 2022 року завершилась процедура скорочення штату і чисельності працюючих. Як наведено вище, станом 01 серпня 2022 (день тимчасового «переведення» позивачки) скорочення штатів і чисельності КНП ЯМР ЛО «Яворівська ЦРЛ» не відбувалось. Однак відбулися зміни істотних умов праці з ініціативи роботодавця без згоди працівника. При цьому, з жодним письмовим наказом про переведення на 0,5 ставки на тимчасово її не було ознайомлено, а також взагалі не попереджено про це і вона не надавала згоди на таке переведення, вважає наказ про переведення на 0,5 ставки тимчасово виданий з грубим порушення вимог трудового законодавства, а саме ст.32 КЗпП України, нормами якої, з врахуванням ч.2 ст.3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», визначено, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
12 січня 2023 року позивачку наказом КНП ЯМР ЛО «Яворівська ЦРЛ» №8/1-к звільнено з займаної посади у зв?язку із закінченням строку трудового договору. Так, як позивачка не давала згоди на зміну істотних умов праці, а саме розірвання трудового договору укладеного на невизначений час та укладення строкового трудового договору, то строковий договір щодо прийняття на роботу на 0,5 ставки посади акушерки (пологового відділення тимчасового на час відсутності ОСОБА_2 є фактично не укладеним від самого початку - є нікчемним. Тому, у сторін (працедавця і працівника) не виникло обов?язку виконувати зобов?язання, які передбачені неукладеним - нікчемним договором. Відтак, трудовий договір укладений на невизначений час 24 липня 2014 року, який на час звільнення у встановлений Законом спосіб не розірвано, є дійсним. Станом на 12 січня 2023 року також не відбувалося змін в організації виробництва і праці КНП ЯМР ЛО «Яворівська ЦРЛ. Отже, наказ КНП ЯМР ЛО «Яворівська ЦРЛ» №8/1-к від 12 січня 2023 року, яким звільнено позивачку з займаної посади у зв?язку із закінченням строку трудового договору є незаконним.
Розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача, не може бути обрахований на даний час, оскільки в залежності від ряду факторів, навантаження, умов праці він може бути змінним, тому позовна вимога викладається позивачем як стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 12 січня 2023 року по день винесення рішення про поновлення на роботі.
З врахуванням зазначених обставин визнати протиправним та скасувати наказ Яворівської РЦЛ №274-к від 01 серпня 2022 року; визнати протиправним та скасувати наказ Яворівської РЦЛ №8/1-к від 12 січня 2023 року; зобов'язати КНП ЯМР ЛО «ЯЦРЛ» поновити її на посаді акушерки пологового відділення; стягнути з КНП ЯМР ЛО «ЯЦРЛ» середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення рішення про поновлення на роботі, судові витрати за сплату судового збору та витрати на правничу допомогу.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 13 травня року 2025 року позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» №274-к від 01 серпня 2022 року «Про перевід».
Визнано протиправним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» №8/1-к від 12 січня 2023 року «Відповідно до п.2 ст.36 Кодексу Законів про працю України».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді акушерки пологового відділення Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня».
Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13січня 2023 року по 05 травня 2025 року в розмірі 164788,80 грн.
Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500.00 грн
Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073.60 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді акушерки пологового відділення Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня».
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 13 травня року 2025 року оскаржило Комунальне некомерційне підприємство Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня».
В апеляційній скарзі покликається на те, що наказом № 274-к від 01 серпня 2022 року вирішено питання щодо трудових прав та обов'язків 107 працівників Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня», відтак скасувавши цей наказ повністю, суд вирішив питання про права, свободи та обов'язки осіб, які не були залучені до розгляду справи.
Скасувавши наказ № 8/1-к від 12 січня 2023 року повністю, суд вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_3 , яка не була залучена до розгляду справи.
Суд безпідставно поновив позивачку на посаді акушерки пологового відділення Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня», оскільки до звільнення вона працювала на 0.5 ставки акушерки.
Позивачка тимчасово займала 0.5 ставки акушерки пологового відділення на час відсутності основного працівника, на що вона погодилася, відтак відбулося узгоджене з позивачкою працевлаштування на підприємстві у випадку скорочення штату та чисельності працівників, а висновки суду про безпідставну зміну істотних умов праці за трудовим договором позивачки, є помилковими.
Просить рішення Яворівського районного суду Львівської області від 13 травня року 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенін позовних вимог.
28 липня 2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Частково визнає вимоги апеляційної скарги та вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування наказ Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» №274-к від 01 серпня 2022 року «Про перевід» в частині, що не стосується оспорених позивачем вимог є необгрунтованим. В частині п. 2 наказу, який стосується позивачки вважає рішення суду законним та обгрунтованим. Не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді акушерки пологового відділення Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 15 липня 2013 року була прийнята тимчасово на роботу у КНП ЯМР ЛО «ЯЦРЛ» на посаду акушерки пологового-гінекологічного відділення; в подальшому 24 липня 2014 року була переведена на посаду акушерки пологового-гінекологічного відділення КНП ЯМР ЛО «ЯЦРЛ» на 0,5 ставки постійно.
01 серпня 2022 року ОСОБА_1 переведено на посаду акушерки акушерсько-гінекологічного відділення КНП ЯМР ЛО «Яворівська ЦРЛ» на 0,5 ставки тимчасово на час відсутності ОСОБА_2 згідно наказу №274-к.
Наказом КНП ЯМР ЛО «Яворівська ЦРЛ» №8/1-к від 12 січня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у зв?язку із закінченням строкового трудового договору.
Вказані обставини підтверджуються відповідними записами в трудовій книжці на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та наказами КНП ЯМР ЛО «Яворівська ЦРЛ», копії яких міститься в матеріалах справи.
Згідно довідки про доходи КНП ЯМР ЛО «ЯЦРЛ» №49 від 07 липня 2023 року загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2022 року по 31 січня 2023 року становить 61678,04 грн.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що видача керівником КНП «Яворівська центральна районна лікарня» оскаржуваного від 01 серпня 2022 року № 274-к «Про перевід» в частині переведення акушерки акушерського-гінекологічного відділення ОСОБА_1 на 0,5 ставки акушерки акушерського-гінекологічного відділення тимчасово на час відсутності ОСОБА_2 з 01 серпня 2022 року без попередження позивача у встановлені законом порядку і строк про зміну істотних умов праці та з'ясування її згоди працювати за новими умовами, є протиправним, та дійшов висновку про визння протиправним та скасування наказу Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» №274-к від 01 серпня 2022 року «Про перевід».
Окрім цього, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги трудового законодавства щодо порядку вивільнення працівника, чим порушено трудові права позивача, яка не погодилася на переведення на 0,5 ставки акушерки акушерського-гінекологічного відділення тимчасово, не було належно попереджено про необхідність подання документів щодо відповідності кваліфікації позивача запропонованим посадам та не повідомлено про наявні інші вакансії, а тому позовна вимога про скасування наказу №8/1-к від 12.01.2023 року Про звільнення та поновлення позивача на роботі є підставною та підлягає задоволенню.
Однак, з таким висновком колегія суддів повністю погодитись не може із наступних підстав.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.
Згідно із ст. 93 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
За змістом ст. 21 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (Закон № 108/95-ВР) працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Згідно із ст. 22 Закону № 108/95-ВР суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до норм ч. 4 ст. 97 КЗпП України та ст. 22 Закону № 108/95-ВР роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, установлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Згідно правового висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 23 березня 2016 року у справі № 6-2748цс15, при зміні істотних умов праці, посада, яку обіймає працівник, залишається у штатному розписі, але змінюються умови трудового договору - система та розмір оплати праці, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад без зміни трудової функції, тощо, тобто змін, які ведуть до звуження чи розширення трудової функції працівника за укладеним з ним трудовим договором, дія якого продовжується.
Зміна істотних умов праці не передбачає ліквідації трудової функції працівника та виведення посади зі штату. Водночас, зміна в організації виробництва і праці, наслідком яких є скорочення штату або чисельності працівників, означає, що посада, яку раніше обіймав працівник, виводиться із штатного розпису. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6статті 36 цього Кодексу.
Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.
Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 205/1312/17.
Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» навів приклади можливих змін. Так, під змінами в організації виробництва і праці варто розуміти об'єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству і масовому вивільненню працівників та збереження кадрового потенціалу в період тимчасових зупинок у роботі, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов. Змінами в організації виробництва і праці слід вважати також удосконалення систем заробітної праці, нормування праці, ліквідацію шкідливих робіт, раціоналізацію робочих місць після їх атестації тощо. У зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.
При цьому, згідно з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 761/8658/16-ц та від 22 квітня 2019 року у справі № 176/3792/14-ц, проведення власником заходів щодо зміни організації виробництва і праці - це виключне повноваження власника.
Відтак зміна істотних умов праці відбувається у разі зміни систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших.
Враховуючи, що Штатний розпис адміністративного персоналу КНП «Яворівська центральна районна лікарня», введений в дію з 15 липня 2022 року, передбачав посади акушерки в кількості 4,5 штатних одиниць, суд вважає, щодо зазначеної посади в КНП «Яворівська центральна районна лікарня» відбулася зміна істотних умов правці, оскільки посаду акушерки полового відділення не було ліквідовано (скорочено), не відбулося виведення посади зі штату, трудові функції працівника за цією посадою не були припинені, однак змінилися умови трудового договору.
Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
Із аналізу ч.3 ст.32 КЗпП України вбачається, що у разі, коли роботодавець лише за умов зміни в організації виробництва та праці планує змінити систему та розмір оплати праці, пільг, режиму роботи, встановити або скасувати неповний робочий час, суміщення професій, зміну розрядів або найменування посад він має попередити працівника про це не пізніше, ніж за два місяці (у період дії воєнного стану - не пізніш як до запровадження таких умов).
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що, в будь-якому випадку, попереджаючи працівника про зміну істотних умов праці, роботодавець має чітко зазначити, які саме істотні умови праці зміняться та роз'яснити можливість і наслідки відмови працювати за новими умовами, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попередженні дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору на нових умовах. І саме роботодавець, на думку суду, у випадку наявності спору має обов'язок довести, що працівник був у встановлений законом строк та належним чином повідомлений про зміну істотних умов праці та прийняв їх, тобто погодився працювати за нових умов.
Зі свого боку працівник може або погодитися на продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці, або відмовитися від такого продовження, що також має бути зафіксовано роботодавцем, наприклад шляхом подання працівником відповідної заяви, складення акту тощо.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України відмова працівника від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці є підставою припинення трудового договору.
Аналогічно згідно з ч. 4 ст. 32 КЗпП України якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
Судом встановлено, що адміністрація КНП «Яворівська центральна районна лікарня» у встановлений законодавством строк не вчинила жодних дій щодо повідомлення ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці за посадою, яку вона обіймала - акушерки пологового відділення, а саме зміни з 01 серпня 2022 року переведено на 0,5 ставки з постійного місця на тимчасово.
Крім того, як вбачається із змісту повідомлення КНП «Яворівська центральна районна лікарня» № 250 від 31 травня 2022 року, копію якого представник відповідача надав суду, ОСОБА_1 було повідомлено про скорочення чисельності та штату працівників, яке відбудеться 31 липня 2022 року, та попереджено про можливе звільнення з посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, а також зазначено, що на той час вільних вакантних посад, які відповідають її кваліфікації, немає, про наявність відповідних вакантних посад буде поінформовано додатково.
Тобто КНП «Яворівська центральна районна лікарня» не лише не попередило ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці та не з'ясувало, чи погоджується вона працювати за нових умов, а взагалі повідомляло позивача про скорочення її посади, чого не було, та попереджало про майбутнє звільнення.
За вказаних обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 , внаслідок порушення КНП «Яворівська центральна районна лікарня» встановленої законом процедури попередження працівника про зміну істотних умов праці, не знала про них і не мала об'єктивної можливості до запровадження таких умов свідомо вирішити для себе, чи має вона намір продовжувати дію трудового договору на нових умовах та, відповідно, вирішити питання подальшої трудової діяльності.
В апеляційній скарзі відповідач не спростовує той факт, що ОСОБА_1 не було повідомлено про зміну істотних умов праці до їх запровадження.
За наведених обставин видача керівником КНП «Яворівська центральна районна лікарня» оскаржуваного від 01 серпня 2022 року № 274-к «Про перевід» в частині переведення акушерки акушерського-гінекологічного відділення ОСОБА_1 на 0,5 ставки акушерки акушерського-гінекологічного відділення тимчасово на час відсутності ОСОБА_2 з 01 серпня 2022 року без попередження позивача у встановлені законом порядку і строк про зміну істотних умов праці та з'ясування її згоди працювати за новими умовами, є протиправним, оскільки законодавством не передбачено можливості і повноважень роботодавця самостійно та в односторонньому порядку, без згоди працівника переводити його на роботи (продовження) роботи після зміни істотних умов праці.
Також суд вважав, що факт продовження ОСОБА_1 роботи з 01 серпня 2022 року не є свідченням її згоди на продовження роботи за нових умов, оскільки після того, як вона дізналась про винесення КНП «Яворівська центральна районна лікарня» наказу про її переведення на 0,5 ставки акушерки акушерського-гінекологічного відділення тимчасово на час відсутності ОСОБА_2 , позивач відразу звернулася за отриманням правової допомоги, та оскарження відповідного наказу. Тобто ОСОБА_1 належним чином в розумні строки вживала заходів щодо оскарження наказу про її переведення та поновлення в судовому порядку своїх трудових прав.
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» від 01 серпня 2022 року № 274-к «Про перевід» в частині переведення ОСОБА_1 на 0,5 ставки акушерки акушерського-гінекологічного відділення тимчасово на час відсутності ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Однак, в резолютивній частині оскаржуваного рішення суд першої визнав протиправним та скасував наказ Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» №274-к від 01 серпня 2022 року «Про перевід» в цілому.
При цьому, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що частина оскаржуваного наказу №274-к від 01 серпня 2022 року «Про перевід» містить 93 пункти та вирішує тружові права та обов'язки 107 працівників Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області.
Таким чином, скасувавши наказ Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» №274-к від 01 серпня 2022 року «Про перевід» в цілому, суд першої інстанції вирішив вимогу щодо 106 працівників, які не брали участі у справі, не були залучені до справи, вирішивши питання про їх права та інтереси.
Згідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Суд першої інстанції прийшов до переконання, що відповідачем порушено вимоги трудового законодавства щодо порядку вивільнення працівника, чим порушено трудові права позивача, яка не погодилася на переведення на 0,5 ставки акушерки акушерського-гінекологічного відділення тимчасово, не було належно попереджено про необхідність подання документів щодо відповідності кваліфікації позивача запропонованим посадам та не повідомлено про наявні інші вакансії, а тому задоволив позовну вимогу про скасування наказу №8/1-к від 12.01.2023 року Про звільнення.
Проте, суд першої інстанції не врахував, що наказ №8/1-к від 12.01.2023 року «Про звільнення» в цілому містить 2 пукти та вирішує трудові права та обов'язки двох працівників Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня», а сам: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Таким чином, скасувавши наказ Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» №8/1-к від 12.01.2023 року «Про звільнення» в цілому, суд першої інстанції вирішив вимогу щодо працівника - ОСОБА_3 , яка не брала участі у справі, не була залучені до справи, чим вирішивши питання про її права та інтереси.
У частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
За таких обставин суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1 та, як наслідок, порушив норм процесуального права.
У разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (згідно із частиною першою статті 235 КЗпП України).
При винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За таких обставин районний суд зробив правильний висновок про порушення відповідачем процедури звільнення позивача на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України та трудових прав позивача, що є підставою для поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків районного суду щодо поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не спростовують.
Крім цього, відповідачем не спростовано розрахунку стягнутого на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13 січня 2023 року по 05 травня 2025 року в розмірі 164 788,80 грн ( сто шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн 80 копійок.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.
Таким чином, рішення Яворівського районного суду Львівської області від 13 травня року 2025 року, слід змінити в частині визнання протиправним та скасування наказу Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» №274-к від 01 серпня 2022 року «Про перевід», доповнивши, що зазначений наказ слід визнати протиправним та скасувати в частині переведення акушерки акушерсько-гінекологічного відділення ОСОБА_1 на 0,5 ставки акушерки пологового відділення тимчасово на час відсутності ОСОБА_2 .
Окрім цього, оскаржуване рішення слід змінити в частині визнання протиправним та скасування наказу Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» №8/1-к від 12 січня 2023 року «Відповідно до п.2 ст.36 Кодексу Законів про працю України», доповнивши, що зазначений наказ слід визнати протиправним та скасувати в частині звільнення акушерки пологового відділення ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строкового трудового договору.
В іншій частині позовних вимог рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» - задовольнити частково.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 13 травня року 2025 року - змінити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» №274-к від 01 серпня 2022 року «Про перевід» в частині переведення акушерки акушерсько-гінекологічного відділення ОСОБА_1 на 0,5 ставки акушерки пологового відділення тимчасово на час відсутності ОСОБА_2 .
Визнати протиправним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» №8/1-к від 12 січня 2023 року «Відповідно до п.2 ст.36 Кодексу Законів про працю України» в частині звільнення акушерки пологового відділення ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строкового трудового договору.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 31 жовтня 2025 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.